Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №380/13912/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/13912/24 пров. № А/857/33636/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 380/13912/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Кисильова О.Й.,

час ухвалення рішення – 10 липня 2025 року,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 10 липня 2025 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги, індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої допомоги, індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої допомоги індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої компенсації, індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що зважаючи на ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, склад грошового забезпечення не включає індексацію. Так, на переконання відповідача, індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому відсутні правові підстави для включення даних сум до складу грошової допомоги на оздоровлення. Крім того, порядок виплати грошового забезпечення визначається наказом МВС від 15.03.2018 № 200, який встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення, що враховуються при нарахуванні спірних виплат. Індексація до цього переліку не належить. Зокрема, пунктом третім постанови Кабінету Міністрів України № 704 визначено, що виплату грошового забезпечення здійснювати в порядку, що затверджується відповідними державними органами, а визначений таким порядком перелік не передбачає урахування індексації.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 26.04.2021 № 87 капітан ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.04.2021.

Із наданих відповідачем на виконання вимог ухвали від 03.07.2024 доказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, слідує, що позивачу виплачено:

- грошова допомога для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 12 688,00 грн, за 2019 рік у розмірі 14 802,25 грн, за 2020 рік у розмірі 15 579,00 грн, за 2021 рік у розмірі 15 579,00 грн;

- одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби у розмірі 109 053,00 грн;

- компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій при звільненні з військової служби у розмірі 50 891,40 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №380/4505/22, зміненим в частині постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.09.2017 до 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця та з урахуванням виплачених сум;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4429,53 грн у місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2021 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються вказаним та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 України № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно з ст. 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 822/503/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу під час проходження військової служби проведено нарахування та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 12 688,00 грн, за 2019 рік у розмірі 14 802,25 грн, за 2020 рік у розмірі 15 579,00 грн, за 2021 рік у розмірі 15 579,00 грн; одноразової грошової допомогти при звільненні з військової служби у розмірі 109 053,00 грн; одноразової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учасника бойових дій при звільненні з військової служби у розмірі 50 891,40 грн.

При цьому, зазначені виплати здійснені без урахування у повному розмірі індексації грошового забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що позивач просить суд врахувати індексацію грошового забезпечення при обрахунку зазначених виплат.

Так, питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення вирішено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №380/4505/22, зміненим в частині постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що грошова допомога на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, а також грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки, виплачені позивачу не у повному обсязі.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є протиправною, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату такої.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року в справі №380/13912/24– без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.