Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №712/17332/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/17332/25

Провадження № 2-а/712/15/26

11 лютого 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі

головуючого судді Марцішевська О.М.,

секретаря судового засідання Безрукова Д.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2025 року адвокат Накоп`юк Ярослав Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови № R248247 від 10.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — з накладенням штрафу в розмірі 17000,00 грн., надавши можливість його сплатити на протязі 10 днів без подвоєння суми штрафу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_2 своєчасно уточнив свої персональні дані, що підтверджується відміткою в електронному військовообліковому документі № 231020201388730700016. 15.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано Довідку № 3096, відповідно до якої Позивачу надано відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період, як чоловіку, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років. Надалі Позивач отримував відстрочку на нові періоди з тих самих підстав, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+» від 06.09.2025, зокрема до 05.11.2025. Оскільки відстрочка після 05.11.2025 автоматично не продовжилась, то з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на новий період Позивач 07.11.2025 звернувся до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради.

08.12.2025 Позивач виявив, що у застосунку «Резерв+» відображаються відомості про наявність порушень правил військового обліку та направлення звернення до правоохоронних органів для примусового затримання та доставлення до органів ТЦК та СП. 10.12.2025 Позивачем згідно з ст. 279-9 КУпАП через застосунок «Резерв+» відправлено запропоновану сервісом заяву щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову від 10.12.2022 № R248247 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн, відповідно до якої вбачається, мовою тексту: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_3 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_3 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП.» Інші встановлені обставини та факти відсутні.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями КУпАП.

Просить суд постанову по справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2025 №R248247, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн., – скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити. Судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 26 грудня 2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копії матеріалів, на підставі яких притягнутий ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності відповідно до постанови від 10.12.2025 №R248247.

Ухвала від 26.12.2025р. у день її постановлення доставлена до Електронного кабінета відповідача у підсистемі ЄСІТС "Електронний Суд". У встановлений судом строк відповідач не скорситався правом на подачу відзиву. Ухвалу про витребування доказів залишив без виконання.

29 грудня 2025 року представник позивача скерував до суду клопотання про долучення доказів - відповідь на адвокатський запит про витребування матеріалів справи.

02 лютого 2026 року представник позивача скерував додаткові пояснення щодо обгрунтування позовних вимог, в яких вказав, серед іншого, що подання позивачем заяви у порядку ст.279-9 КУпАП щодо неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності не звільняє відповідача від виконання вимог закону при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 10 грудня 2025 року винесена постанова № R248247про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суть адміністративного правопорушення по постанові, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Постановою № R248247ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 грудня 2025 року на ОСОБА_5 накладено штраф у сумі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2233-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативно-правовими актами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У постанові у справі № 522/12566/18 від 18 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, висловився щодо початку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем під час дії особливого періоду шляхом не прибуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, відповідачем не зазначено дату складення і спосіб вручення виклику та дату, на яку позивач мав з`явиитсь за вказаним викликом.

Не зазначення в спірній постанові складових об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позбавляє суд можливості вирішити питання як про наявність, так і про відсутність у діях позивача законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»), заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП України, оскільки викладені у спірній постанові про адміністративне правопорушення обставини є недостатніми для кваліфікації дій позивача як порушення ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, позов підлягає до задоволення в частині скасування спірної постанови та надіслання справи на новий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанції про сплату № AKLF-QA8U-TMME від 18.12.2025 р. сплачено судовий збір в сумі 484,48 грн., тому з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 242,24 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову № R248247 від 10.12.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 242,24 грн.

Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 11 лютого 2026 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).