Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №140/244/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/244/25 пров. № А/857/16814/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (головуюча суддя: Смокович В.І., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,–

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ», 10.01.2025 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару № UA205100/2024/000031/2 від 10.07.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант на підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з митною декларацією надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей та не містять ознак підробки. Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору (контракту). Таким чином, викладені вище фактичні обставини та обґрунтування в своїй сукупності підтверджують протиправність рішення Волинської митниці від 10.07.2024 №UA205100/2024/000031/2 про коригування митної вартості товару, а тому таке підлягає скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції не врахував доводів сторони позивача, зіслався лише на твердження, які були наведені відповідачем, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та судом були допущені порушення норм процесуального та матеріального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Сімба Бейбі» (Покупець) та «TREFL Spolka Akcyjna» (Продавець), 24.02.2020 було укладено контракт №SIMBA-TR-1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар - дитячі настільні ігри: дидактичні (розвивальні): типу доміно, пазли, гральні карти різних найменувань згідно з додатком (специфікацією) до цього договору або/та інвойс (рахунком-фактурою), що є невід`ємною частиною цього договору. У разі постачання товарів партіями інвойси (рахунки-фактури) складаються на кожну наступну партію товару (пункт 1.1 Контракту).

Ціни на товари зазначені в додатку (специфікації) до цього договору або/та інвойсі (рахунку-фактурі), що розуміються на умовах «EXW» (згідно правил Інкотермс 2010), що вказується в інвойсі на кожну партію товару. До ціни товару входить ціна пакування, маркування та етикетування, а також роялті на торгові марки, зображення і форми товарів (пункт 2.1. Контракту).

Оплата за товари здійснюється покупцем у розмірі 100% протягом 60 календарних днів з дати поставки товару (пункту 3.1 Контракту).

Розрахунки за товар, що поставляється між сторонами проводяться грошовими коштами безготівковим платежем на валютний рахунок продавця. Валюта платежу – EUR (пункт 3.2 Контракту).

Постачання товару здійснюється на умовах «EXW» Gdynia зі складу м. Гдиня, зазначених в інвойсі (рахунку-фактурі) (пункт 6.1 Контракту).

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення партії товарів 10.07.2024 подано електронну митну декларацію №24UA205100006041U6. Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1436954,01 грн з урахуванням транспортних витрат в сумі 71500,00 грн (арк. спр. 74-77).

Для підтвердження заявленої митної вартості разом з вказаною митною декларацією було подано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1 (арк. спр. 14-16, 22-23 переклад); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 № 1 (арк. спр. 17-18, зворот арк. спр. 23 переклад); інвойс від 08.07.2024 №FE/0009/07/24 (арк. спр. 49-56); сертифікат про походження товару від 08.07.2024 №PL/MF/AS0149249 (арк. спр. 57); автотранспортна накладна від 08.07.2024 № 850670 (арк. спр. 29, 57 переклад); прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.01.2024 (арк. спр. 19-21, 24-25 переклад); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 10.07.2024 № 41 (арк. спр. 33) договір (контракт) про перевезення від 05.07.2024 № 05/07 (арк. спр. 81) копія митної декларації країни відправлення від 08.07.2024 №24PL322010E0417930 (арк. спр. 30, 57 переклад); довідка про транспортні витрати від 05.07.2024 (арк. спр. 32).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- вага товару згідно Договору-заявки від 05.07.2024 № 05/07 (7899,66 кг) не відповідає вазі, зазначеній у CMR від 08.07.2024 № 50670 (8404,66 кг);

- числове значення в митній декларації країни відправлення №24PL322010E0417930 від 08.07.2024, не відповідає ціні товару згідно рахунка-фактури №FE/0009/07/24 від 08.07.2024;

- числовий розрахунок вартісних значень не наданий, так як контрактом (пункт 2.1) №SIMBA-TR-1 від 24.02.2020 передбачено, що в ціну товару включена вартість упаковки, маркування, етикетки, а також передбачені роялті на торгові марки. Вартісних значень числового розрахунку роялті не надано;

- заявлені умови поставки EXW- Gdynia передбачають, що покупець повинен здійснити оплату за навантажувально-розвантажувальні роботи. В рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2024 № 41 відображена лише вартість транспортних витрат по перевезенню. При цьому, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості. Умови поставки EXW передбачають страхування вантажу, декларантом не надано жодних відомостей стосовно страхування вантажу.

Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) документи про навантажувально-розвантажувальні витрати; 5) банківський платіжний документ, якщо рахунок сплачено; 6) відомості про роялті (ліцензійні платежі), що стосуються оцінюваних товарів; 7) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 10.07.2024 декларант зазначив, що ніяких документів надаватись не буде, а тому просив прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України (арк. спр. 88).

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, тому відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2024/000090 (арк. спр. 13) та рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2024 №UA205100/2024/000031/2 (арк. спр. 12), в якому митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 МК України. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено: контракт від виробника, ідентична торговельна марка «TREFL» та виробник «TREFL S.A.» на ідентичних умовах поставки EXW Gdynia, PL, Рівень митної вартості становить 5,1830 євро за кг (МД від 08.07.2024 №UA500020/2024/6299).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205100006062U4 від 10.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (арк. спр. 92-95).

Вважаючи рішення відповідача 10.07.2024 №UA205100/2024/000031/2 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його оскарження.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до МД від 18 вересня 2024 року №24UA205140059388U0 за основним методом (за ціною договору (контракту).

Однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що числовий розрахунок вартісних значень не наданий, так як контрактом (пункт 2.1) №SIMBA-TR-1 від 24.02.2020 передбачено, що в ціну товару включена вартість упаковки, маркування, етикетки, а також передбачені роялті на торгові марки. Вартісних значень числового розрахунку роялті не надано.

Щодо наведеного апеляційний суд зазначає, що відповідно до Контракту №SIMBA-TR-1 від 24.02.2020 продавцем товару є компанія Trefl S.A., яка є виробником продукції та має право самостійно формувати ціноутворення та експортувати товари іншим суб`єктам господарювання.

До того ж за змістом частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати, понесені покупцем; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пунктом 2.1. Контракту №SIMBA-TR-1 від 24.02.2020 передбачено, що ціни на товари зазначені в додатку (специфікації) до цього договору або/та інвойсі (рахунку-фактурі), що розуміються на умовах «EXW» (згідно правил Інкотермс 2010), що вказується в інвойсі на кожну партію товару. До ціни товару входить ціна пакування, маркування та етикетування, а також роялті на торгові марки, зображення і форми товарів.

Отож, виходячи з наведеної норми законодавства та пункту 2.1. вказаного Контракту, суд констатує про відсутність підстав уважати, що ціна за роялті повинна додаватись до митної вартості товару, оскільки така входить у вартість товару та, відповідно, інформація щодо вартості значень числового розрахунку роялті не впливає на митну вартість товару.

Щодо невідповідності ваги товару згідно Договору-заявки № 05/07 від 05.07.2024 (7899,66 кг) вазі, зазначеній у CMR від 08.07.2024 № 50670 (8404,66 кг) апеляційний суд зазначає на таке.

Відповідно до договору-заявки № 05/07 укладеної 05.07.2024 між ТОВ «Сімба Бейбі» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) сторони погодили, що вага вантажу (товарів) становитиме 7899,66 кг, а кількість палет – 26 шт (арк. спр. 81).

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки договір-заявка від 05.07.2024 № 05/07 із зазначенням ваги товару 8404,64 кг та кількістю палет 29 шт була подана виключно до суду (арк. спр. 31), а не до митного органу, тому суд не може надати їй оцінку як такій, що була подана для підтвердження митної вартості товару.

Так, відповідно до Наказу Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» в графі 35 МД зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 МД, згідно з товаросупровідними документами. Проте, у графі 35 МД №24UA205100006041U6 від 10.07.2024 (арк. спр. 74-77) та CMR від 08.07.2024 № 50670 (арк. спр. 84) вага товару зазначена 8404,66 кг., що призводить до обґрунтованих сумнівів митного органу щодо достовірності заявлених відомостей.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Волинською митницею також встановлено розбіжність числового значення в митній декларації країни відправлення №24PL322010E0417930 від 08.07.2024 та ціні товару згідно рахунка-фактури №FE/0009/07/24 від 08.07.2024.

Суд погоджується із посилання представника позивача, що експортна декларація, в розумінні частини другої статті 53 МК України, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, однак вона подана декларантом позивача самостійно та, відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, підлягала дослідженню митним органом під час дослідження митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язана здійснювати контроль заявленої митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Отож, згідно інформації, зазначеної в графі 44 МД №24UA205100006041U6 від 10.07.2024 до митного оформлення подано рахунок-фактуру (інвойс) FE/0009/07/24 від 08.07.2024 вартість товарів становить 30 766,08 Євро (арк. спр. 49-56).

Митна декларація країни відправлення №24PL322010E0417930 від 08.07.2024 містить відомості, що вартість товару становить 133 451,00 PLN (125 480,00 PLN + 7971,00 PLN) (арк. спр. 30, 57 переклад). Станом на дату оформлення митної декларації країни відправлення та рахунка-фактури (інвойса), відповідно до офіційного сайту Національного банку Польщі курс валюти був наступним: 1 EUR = 4,2780 PLN (https://nbp.pl/archiwum-kursow/tabela-nr-131-a-nbp-2024-z-dnia-2024-07-08/).

Таким чином, при конвертації Польських злотих в Євро отримаємо 31 415,02 Євро (133 451,00 PLN / 4,2480), що не відповідає сумі зазначеній в інвойсі, а тому призводить до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару.

Також апеляційний суд зазначає, що Волинською митницею встановлено і те, що позивачем заявлені умови поставки EXW-Gdynia, які передбачають, що покупець повинен здійснити оплату за навантажувально-розвантажувальні роботи. В рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2024 № 41 відображена лише вартість транспортних витрат по перевезенню. При цьому, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості. Умови поставки EXW передбачають страхування вантажу, декларантом не надано жодних відомостей стосовно страхування вантажу.

Щодо наведеного, апеляційний суд зазначає, що частиною десятою статті 58 МК України визначено, які витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Згідно із пунктами 5, 7 частини десятої 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до пункту EXW Gdynia зі складу м. Гдиня, зазначених в Інвойсі (рахунку-фактурі), що узгоджується із графою 20 МД №24UA205100006041U6 від 10.07.2024 товар поставлявся на умовах EXW, PL, Gdynia.

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, EXW («Франко-Завод», Ex Works») – це міжнародний торговельний термін, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Тобто відповідно до умов поставки EXW, покупцю необхідно понести транспортні витрати, щоб забрати свій вантаж із погодженого місця та перевезти його до пункту призначення. У фактурну вартість товару за умов постави EXW витрати на транспортування не включаються.

Таким чином, митна вартість товару за даних умов поставки складає фактурна вартість та витрати на транспортування від визначеного місця до кордону.

Як встановлено судом вище, між ТОВ «Сімба-Бейбі» та ФОП ОСОБА_1 укладена договір-заявка № 05/07 від 05.07.2024 щодо перевезення товару (арк. спр. 81).

При цьому, в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.07.2024 № 41 та довідці про транспортні витрати, наданою ФОП ОСОБА_1 , відображена виключно вартість транспортних витрат по перевезенню (арк. спр. 32-33).

Відповідно до пункту 6 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у вищезазначеній довідці відсутні відомості щодо здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, тому суд відхиляє доводи ТОВ «Сімба-Бейбі», що вартість постачання та завантаження товару здійснювалось силами перевізника, а тому витрати з навантажувально-розвантажувальних робіт не були включені у транспортні витрати і зворотного стороною позивача не підтверджено.

Відтак, апеляційний суд вважає, що оскільки відповідно до умов поставки навантажувально-розвантажувальних роботи здійснюється за рахунок покупця (ТОВ «Сімба-Бейбі»), а числові розрахунки складових витрат навантажувально-розвантажувальних робіт надано не було, тому сумніви митного органу щодо включення цих складових транспортних витрат до митної вартості товару є цілком обґрунтованими.

Таким чином, вищенаведе у своїй сукупності вказує на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи: не підтверджували заявлену вартість; містили розбіжності у числових значеннях в документах; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано витребуваних документів, а наявні документи містили неточності. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах відомостей про об`єктивні й достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Спірне ж рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.

Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Із наявних матеріалів справи слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України (арк. спр. 89). Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари.

Митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 МК України. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено: контракт від виробника, ідентична торговельна марка «TREFL» та виробник «TREFL S.A.» на ідентичних умовах поставки EXW Gdynia, PL, Рівень митної вартості становить 5,1830 євро за кг (МД від 08.07.2024 №UA500020/2024/6299) (зворот арк. спр. 89).

Судом встановлено, що декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №24UA205100006062U4 від 10.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (зворот арк. спр. 92-95).

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару від № UA205100/2024/000031/2 від 10.07.2024 стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МК України, а, відтак, оскаржуване рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2024/000090 винесені митним органом правомірно.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 140/244/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська