Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №260/5489/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/5489/24 пров. № А/857/29799/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5489/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції – Скраль Т. В.,

дата ухвалення додаткового рішення – 31 жовтня 2024 року,

місце ухвалення додаткового рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту додаткового рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 26 березня 2024 року № 10787915/2894115273; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну № 6 від 11 січня 2024 року датою її фактичного надходження.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 26 березня 2024 року № 10787915/2894115273. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну № 6 від 11 січня 2024 року датою її фактичного подання.

21 жовтня 2024 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 835,00 грн.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5489/24 заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнено із Головного управління ДПС у Закарпатській області судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень, 00 коп). Стягнено із Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень, 00 коп). В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване додаткове рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказує, що сума заявлених витрат на правничу допомогу є завищеною, оскільки дана категорія справи не є складною, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Твердить про те, що підготовка позовної заяви не потребувала значного обсягу зусиль та часу, оскільки обґрунтування правової позиції позивача базується виключно на копіюванні аргументації з постанов Верховного Суду по даній категорії спорів. Також зауважує, що представник позивача в той же час представляв інтереси інших клієнтів по даній категорії спорів, що вказує на необхідність незначного обсягу юридичної і технічної роботи для складання процесуальних документів по даній категорії справ. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що твердження апелянта про наявність у представника позивача досвіду супроводження аналогічних спорів не може слугувати підставою для висновку про зменшення необхідного часу на підготовку процесуальних документів, оскільки кількість розглянутих справ доводить виключно рівень професійної компетентності адвоката. Крім того, наголошує, що позовна заява містить детальний опис усіх фактичних обставин справи, які є унікальними, відтак правильне використання правових висновків Верховного Суду до конкретних обставин справи потребує глибокого аналізу та юридичної аргументації. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на те, що вказана справа відноситься до категорії незначних, не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом, не є співмірною з обсягом цих послуг та з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» в особі керуючого партнера Греци Ярослава Васильовича та позивачем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 18 березня 2024 року. Зазначеним договором обумовлено порядок та умови надання правової допомоги адвокатським об`єднанням позивачу, а також визначено істотні умови правовідносин сторін.

На підтвердження підстав факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду такі документи: договір про надання правової (правничої) допомоги від 18 березня 2024 року; детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи № 260/5489/24 в суді першої інстанції у розмірі 11 835,00 грн; акти виконаних робіт від 16 серпня 2024 року № 004359, від 11 жовтня 2024 року № 004504, від 16 жовтня 2024 року № 004530 та платіжні інструкції від 17 жовтня 2024 року № 581 у сумі 6 885, 00 грн, від 17 жовтня 2024 року № 579 у сумі 3 000,00 грн, від 17 жовтня 2024 року № 580 у сумі 1 950,00 грн, (а.с. 158-165).

Зі змісту детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи № 260/5489/24 в суді першої інстанції, вбачається, що адвокатом надано такі послуги: аналіз наданого клієнтом пакета документів щодо оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 11 січня 2024 року та формування запиту клієнта щодо надання додаткових документів 885 грн; підготовка та оформлення для подання до суду позовної заяви 6 000 грн; підготовка відповіді на два відзиви ГУ ДПС у Закарпатській області та ДПС України 3 000 грн; участь у судовому засіданні від 15 жовтня 2024 року 900 грн; підготовка проекту заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції 1050 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 11 835,00 грн (а.с. 158).

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що вартість наданих послуг є надто завищеною, оскільки спір щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної є справою незначної складності, предмет спору містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а сам обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, тому сума у розмірі 6 000 грн за підготовку та написання позовної заяви є завищеною.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції було правильно проаналізовано долучені документи про надання правової допомоги та надано їм правову оцінку щодо підставності стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності, які охоплюються одні одними, предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, проте стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів вказані витрати у розмірі 2000,00 грн, оскільки такий розмір буде відповідати принципу співмірності та розумності у спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає частково підставними щодо визначення розміру витрат, проте щодо відсутності підстав для їх стягнення, колегія суддів вважає, що такі не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку про зміну додаткового судового рішення у частині визначення суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 242, 252, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5489/24 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень 00 копійок.».

У решті додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5489/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді А. Р. Курилець

М.А. Пліш

Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.