Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №380/24818/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24818/24 пров. № А/857/15821/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Желік О.М. у м. Львові) у справі № 380/24818/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській щодо відмови позивачу у нарахуванні з 27.04.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”;

зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області перерахувати та виплатити з 27.04.2024 позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., згідно постанови КМУ №713 від 14.07.2021;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо скасування з 27.04.2024 індексації, згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, індексації, згідно постанови КМУ №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", індексації згідно постанови КМУ №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити позивачу з 27.04.2024 індексацію, згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, індексацію згідно постанови КМУ №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", індексацію згідно постанови КМУ №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому була призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ). Позивач вказав, що у березні 2022 року він був мобілізований до Збройних Сил України та по 26.04.2024 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Після звільнення з військової служби позивачу з 27.04.2024 було здійснено перерахунок пенсії, однак відповідний перерахунок здійснено без врахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713. Відтак позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні йому з 27.04.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням розмірів грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704. При цьому, для обчислення нового розміру пенсії відповідачем враховано отримане позивачем грошове забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 включно до 26.04.2024. Вказані обставини свідчили про відсутність права у позивача на встановлення доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

Згідно розрахунку на пенсію за вислугу років Уч.48220 ОСОБА_2 , останньому призначено пенсію з 23.10.2005 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 50% сум грошового забезпечення. Посада: старший повітряний радист – хімік вертикальної ланки.

ОСОБА_2 з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ №713, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.03.2024.

Судом також встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Так, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2024 ОСОБА_2 було виключено з особового складу частини та всіх видів забезпечення.

На підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу з 27.04.2024 перераховано пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Водночас після здійснення вказаного перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виплачує ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо виплати його пенсії у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини 1, 2 статті 63 Закону №2262-XII).

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

14.07.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 (далі Постанова №713).

Пунктом 1 Постанови №713 встановлено, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено: поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 цього пункту, переглядалась (перераховувалась) після 01.03.2018.

Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, який виключає виплату доплати, повинен бути обумовлений саме підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, тобто проводитись на підставі нормативно-правого акта компетентного органу. У такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови №713, а саме: зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених відповідно до Закону.

Колегією суддів встановлено, що позивачу з 01.07.2021 було встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., передбачену постановою КМУ №713.

Після здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 у відповідності до норм вищевказаної постанови, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з якої був звільнений та виключений зі списків особового складу 26.04.2024.

На підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_1 (до якого долучено грошовий атестат та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії ОСОБА_2 за період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ) позивачу було фактично перепризначено пенсію згідно Закону №2262-ХІІ.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням розмірів грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704. При цьому, для обчислення нового розміру пенсії відповідачем враховано отримане позивачем грошове забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 включно до 26.04.2024. Вказані обставини свідчать про відсутність права у позивача на встановлення доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідач правомірно припинив виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 380/24818/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула