Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №620/6365/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/6365/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключеного з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів: Оберіг» відповідно до запису у військовому квитку серія НОМЕР_1 « 03.08.2016 року лікарською комісією при ВЛК ДУ «ТМО МВС України» визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 8а, 61в, 42г, 64в, 52в, 38г, 23в графи II Розкладу хвороб і фізичних вад наказ МОУ від 14.08.2008 року №402» та поданих ним документів.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 порушені вимоги пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» щодо не внесення змін до службових даних військовозобов`язаного на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру позивачем.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що станом на дату виникнення у ІНФОРМАЦІЯ_5 відносин з позивачем, а саме дати звернення із заявою про внесення інформації про виключення із військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, свідоцтво про хворобу № 309 від 03.08.2016 не розглянуто регіональною ВЛК та втратило чинність. Зважаючи на наведене, не внесення ІНФОРМАЦІЯ_3 відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», є правомірним та обґрунтованим.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 надав копію військового квитка, де у відмітках про звільнення від військового обов`язку (сторінка 32) міститься запис: « 03.08.2016 військово-лікарською комісією ВЛК ДУ «ТМО МВС України» визнаний не придатним до військової служби з виключенням із військового обліку».

Суд вказав про неможливість встановлення кому належить підпис під цим записом, та печатка якою його закріплено, через погану якість зображення.

У відмітках «прийом на облік та зняття з нього» (сторінка № 26)» запис про виключення ОСОБА_1 із обліку як непридатного з виключенням, відсутній.

На сторінці 6 військового квитка у графах «проходження військової служби» наявний запис від 25.08.2016 про виключення зі списків Військової частини.

Підставою для здійснення запису на сторінці 32 та 6 військового квитка є свідоцтво про хворобу за № 309 від 03.08.2016 військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», яким ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.

Суд вказав про неможливість встановлення ким зроблений запис на сторінці № 32 та дату проставлення відмітки, через погану якість зображення.

При цьому, у ІНФОРМАЦІЯ_4 будь-які справи на ОСОБА_1 відсутні.

Станом на дату оформлення свідоцтва про хворобу за №309 від 03.08.2016 згідно абзацу 2 пункту 22.4 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Міністерством оборони України за № 402 від 14.08.2008 (в останній редакції наказу МОУ № 519 від 30.09.2015), на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку оформлюється свідоцтво про хворобу.

Позивач, окрім свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», не надав протокольних рішень регіональної ВЛК щодо розгляду свідоцтва.

Суд виснував, що свідоцтво про хворобу не розглянуто штатною ВЛК регіону, тому воно не є законним та таким, на підставі якого повинно бути прийнято рішення про виключення особи з військового обліку, а відтак втратило свою чинність.

Як вбачається із військового квитку ОСОБА_1 , на сторінці 26 «взяття на облік та зняття з нього», відмітка про виключення із військового обліку як особи, що визнана не придатною до військової служби із виключенням не проставлялась.

Суд вказав про неможливість встановлення автора запису на сторінці 32 військового квитка ОСОБА_1 , оскільки у копії запис не чіткий та не розбірливий.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Предметом спірних правовідносин є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості про виключення із військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач стверджує про те, що відповідачем порушені вимоги пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» щодо не внесення змін до службових даних військовозобов`язаного на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру позивачем.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ведення Реєстру включає внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (частина дев`ята статті 1 Закону №2232-XII).

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (пункт 6 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 №154.

Враховуючи наведене, ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом військового управлінням, який веде Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно з пунктом 1.1 глави 2 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з пунктом 22.5, підпунктом «б» пункту 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

З наведеного слідує, що підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.

У цій справі судом першої інстанції достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , окрім свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області», не надав протокольних рішень регіональної ВЛК щодо розгляду свідоцтва; на сторінці 26 військового квитка ОСОБА_1 «взяття на облік та зняття з нього», відмітка про виключення із військового обліку як особи, що визнана не придатною до військової служби із виключенням не проставлялась.

Глава 22 Положення №402 стосовно оформлення постанов ВЛК регулює це питання таким чином:

22.4. Свідоцтво про хворобу в мирний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби;

на військовослужбовців плаваючого складу ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби на підводних човнах або у плавскладі; операторами УПР; водолазами; водолазами-глибоководниками; акванавтами;

на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби у спецспорудах; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; до служби за військовою спеціальністю; до участі у ММО;

на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в високомобільних десантних військах, морській піхоті, за кордоном;

на курсантів ВВНЗ, визнаних непридатними до подальшого навчання; на курсантів 2-5 курсів військових інститутів ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби у плавскладі; непридатними до служби на підводних човнах, придатними до служби на надводних кораблях;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в разі, коли медичний огляд їх проведений відповідно до пункту 3.13 розділу II Положення;

на офіцерів запасу, визнаних обмежено придатними до військової служби; непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (за наявності наказу Міністра оборони України про прийняття їх на військову службу, але ще не відправлених до військових частин);

на військовозобов`язаних, резервістів, призваних на збори і визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби та непридатними для подальшого проходження зборів;

на учнів військових ліцеїв, визнаних непридатними до подальшого навчання;

на членів сімей військовослужбовців, у яких виявлені медичні показання до тривалого спеціалізованого лікування (медичного спостереження), до навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах або медичні протипоказання до транспортування.

У всіх інших випадках у мирний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

22.5. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

22.6. Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:

а) у мирний час:

на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК;

на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону;

б) у воєнний час:

на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Виходячи з вимог пунктів 22.4-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтва про хворобу з наступним його направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на дату виникнення у ІНФОРМАЦІЯ_5 відносин з позивачем, а саме дати звернення із заявою про внесення інформації про виключення із військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, свідоцтво про хворобу № 309 від 03 серпня 2016 року, не розглянуте регіональною ВЛК та втратило чинність.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що є підставою для виключення з військового обліку, то відповідач, розглянувши його заяву, правомірно відмовив у її задоволенні.

Позивачем в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вказаних висновків суду першої інстанції, не зазначено конкретних правових норм, на підставі яких відповідач повинен вчинити дії щодо внесення даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача правових підстав для внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко