Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №289/2425/24 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2425/24

Номер провадження 2-др/289/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.08.2025 вищевказаний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики у сумі 94500 грн, судовий збір в сумі 945 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12.08.2025 адвокат Рябчук І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат. Дана заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 та адвокатом Рябчуком І.В. був укладений договір про надання правової допомоги від 25.11.2024, на підставі якого вартість послуг адвоката має бути сплачена клієнтом відповідно до об`єму наданих послуг наведених у розрахунку. Розрахунком витрат на правничу допомогу до вказаного договору від 06.08.2025, визначено перелік виконаної роботи та те, що надана правнича допомога складає у розмірі 15000 грн.

За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак звернулись до суду з клопотаннями про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат та заперечення на неї, суд дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За приписами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80, 89 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Крім того, в ч. 1 ст. 58 ЦПК України закріплено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом даної справи, остання підтверджує наданими копіями: договору про надання правничої допомоги від 25.11.2024, укладеного між Рябчук І.В. (Адвокатом), та ОСОБА_1 (Клієнтом) (а.с. 73), додатком №1 до вказаного договору (а.с. 74), розрахунку витрат на правничу допомогу від 06.08.2025 (а.с. 75), акту приймання-передавання робіт від 06.08.2025 (а.с. 76), який підписаний сторонами, а саме:

1)проведення консультацій з клієнтом (позивачем у спорі) правового характеру, надання інформації щодо характеру спору та порядку розгляду відповідної категорії справ, в тому числі підготовка та надсилання адвокатського запиту, вартість вказаної послуги – 2000 грн.;

2)вивчення наданих клієнтом документів, судової практики, нормативно-законодавчої бази, що покладається в основу захисту прав та інтересів клієнта, вартість послуги – 4000 грн.;

3)підготовка тексту позовної заяви та відповідних додатків, підготовка заяви про стягнення понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу з додатками, направлення заяви з додатками відповідачу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

При перевірці розміру судових витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги обсяг робіт, фактично проведений адвокатом Рябчук І.В. у даній справі, які зазначені у акті приймання-передавання робіт, а саме: у переліку під №3.

При цьому суд зазначає, вивчення судової практики в подібних правовідносинах не є правничою допомогою клієнту у розумінні вимог Закону України «Про адвокатуру», а надання консультацій по суті спору, розгляд та аналіз документів є по своїй суті підготовкою та поданням позовної заяви.

Що стосується стягнення витрат на підготовку та складання необхідних документів для звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, то слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначив, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи складність справи, суть спору, результат розгляду справи, характер наданих послуг, участь адвоката позивача під час розгляду справи у суді, а також необхідність дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розумним та необхідним у межах перегляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішенні та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО