Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №278/5848/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Суд: Житомирський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №278/5848/25

Суддя: Мокрецький В. І.

Справа № 278/5848/25

Номер провадження 3/278/144/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

Відповідно до протоколу, 30 жовтня 2025 року о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , у порушення ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, а саме перед початком проведення фактичної перевірки при здійсненні контрольно-розрахункової операції отримав завдаток за фарбування автомобіля у сумі 4000 грн.

ОСОБА_1 пояснив, що на момент перевірки закрив ФОП, бо не мав змоги сплачувати податки. Також просив закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що Господарський Кодекс України на момент складання протоколу втратив закону силу, а тому у його діях відсутній склад правопорушення.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 дійшов висновку, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП з огляду на таке.

Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Вказана норма за своїм змістом є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює цю норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Зі змісту ч. ст. 58 Господарського Кодексу України вбачається, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

З огляду на викладене дана імперативна норма зобов`язує суб`єктів господарювання здійснити державну реєстрацію своєї діяльності.

Водночас згідно із Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025 Господарський кодекс України 28.08.2025 втратив чинність. Відтоді всі господарські відносини регулюються Цивільним кодексом України, спеціальними законами та новими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що на момент перевірки, тобто 30.10.2025 та складання адміністративного протоколу вказана у адміністративному протоколі норма не діяла.

Інших нормативно-правових актів, порушення яких допущено ОСОБА_1 у протоколі не зазначено.

У справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Окрім того, ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 резюмував, що збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Суд у справах про адміністративні правопорушення здійснює провадження на основі суворого додержання законності та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що відповідно до приписів ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Копію даної постанови протягом трьох днів направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua