Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №274/5455/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5455/25

Провадження № 2/0274/594/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" лютого 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за невиконання грошового зобов`язання, -

в с т а н о в и в :

08.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 інфляційних витрат у розмірі 15961,80 грн та трьох процентів річних у розмірі 4097,74 грн, а всього 20 059,54 грн.

Стислий виклад доводів позову

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що 20.08.2019 року Бердичівським міськрайонним судом ухвалено рішення у справі № 274/2543/19 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договорами позики в розмірі 91 341 гривень. Рішення набрало законної сили 20.09.2020. Відповідач добровільно борг не погасив, у зв`язку із чим позивач пред`явив виконавчий лист до примусового виконання.

Станом на 09 липня 2025 року залишок борг складає 45 489,01 грн, що становить затримку 2149 днів. За період із 09 липня 2022 року до 09 липня 2025 року сума 3 % річних складає 4097,74 грн, та інфляційні втрати за цей же період - 15961,80 грн. Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідача. Посилається при цьому на положення ст. 625 ЦК України.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 12.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо подання у визначені строки відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із матеріалів справи до суду повернулося поштове відправлення, яким відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, направлялася копія позовної заяви із додатками, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, із відміткою від 24.09.2025 про відсутність особи за вказаною адресою.

Відтак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не подав.

Ураховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

На обґрунтування доводів позову ОСОБА_3 долучив до позовної заяви копію виконавчого листа у справі 274/2543/19, розрахунок боргу, копію його паспорта та РНОКПП.

Відповідно до копії виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду від 20.08.2019 у справі № 274/2543/19, Бердичівським міськрайонним судом із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто борг за договорами позики в розмірі 91 341 гривень, що еквівалентно 3340 доларів США. Виконавчий лист не містить будь-яких відміток державного виконавця (а.с. 6).

Згідно із розрахунком боргу, на суму бргу 45 489,01 грн, за період із 09 липня 2022 року до 09 липня 2025 року позивач нарахував 3 % річних в розмірі 4097,74 грн, та інфляційні втрати за цей же період та на суму боргу 45 489,01 грн, в розмірі - 15961,80 грн (а.с. 11-19)

Застосовані судом норми права, аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову, із таких підстав.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22).

Підсумовуючи, суд зазначає, що за положеннями діючого законодавства позичальники за договором позики на період дії режиму воєнного стану звільнені від сплати 3% річних та інфляційних нарахувань, визначених ст. 625 ЦК України.

А тому нарахування позивачем за період із 09 липня 2022 року до 09 липня 2025 року 3 % річних та інфляційних втрат є неправомірним, оскільки від їх сплати відповідач на цей період звільнений.

Із наведених підстав, суд у задоволенні позову відмовляє.

Окремо суд зазначає, що позивач не довів доказами ні суми несплаченого боргу за договором позики, ні періоду прострочення сплати.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд в задоволенні позову відмовив, судові витрати позивача суд залишає за ним.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за невиконання грошового зобов`язання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. Ю. Хуторна