Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №280/4968/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/4968/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року (суддя Кисіль Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2025 №218 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Військовою частиною НОМЕР_1 подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей паспорту громадянина України, виданого на ім`я позивача, позивач має зареєстроване місце проживання в Полонському районі Хмельницької області.

17.11.2023 позивач був взятий на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Рівненська область), про що свідчить тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 (номер військово-облікового документа НОМЕР_3 ).

Згідно витягу з наказу від 13.08.2024 №046 к/тр з 26.08.2024 позивача зараховано до штатного складу Запорізького технічного ліцею Запорізької міської ради на посаду вчителя інформатики.

Відповідно до довідки Запорізького технічного ліцею Запорізької міської ради від 21.05.2025 №02.01-21/126 позивач працює на посаді вчителя інформатики цього закладу освіти з 26.08.2024, навчальне навантаження на 2024/2025 навчальний рік складає 24 навчальних години на тиждень, що становить 1,33 ставки за основним місцем роботи.

16.05.2025 відповідачем 3 позивачу видана довідка №18/1698 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, строком дії до 08.08.2025.

З наданих відповідачем 3 в адресу відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУ НП в Запорізькій області пояснень від 25.06.2025 вих. №10/7819, встановлено, що інформація про отримання позивачем зазначеної відстрочки від мобілізації не була внесена відповідачем 3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з технічних причин роботи системи та високим навантаженням роботи операторів АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, при спробі внесення вищевказаної інформації про відстрочку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів оператором АІТС «Оберіг» було виявлено, що він з 21.05.2025 перебуває на військовому обліку у відповідача 1 і дані відомості внести було неможливо.

21.05.2025 позивач був доставлений до відповідача 1 з метою перевірки облікових даних та визначення його призначення на особливий період.

21.05.2025 позивача взято на військовий облік до відповідача 1. Того ж дня позивач був знятий з військового обліку відповідача 1 у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації та направлений до відповідача 2.

Відповідно до п. 40 наказу відповідача 2 від 21.05.2025 №101 позивача було зараховано до списків особового складу відповідача 2 та на всі види забезпечення.

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що обов`язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення збоку позивача.

За висновками суду першої інстанції позивач не може нести відповідальність за належність доведення до відповідача 1 інформації про відстрочку від призову, позаяк така процедура залежна від комунікації між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а не від дій позивача.

З огляду на очевидну незаконність оскаржуваного позивачем акта індивідуальної дії відповідача 1, який хоч і вичерпує дію фактом виконання, його скасування не порушить стабільності публічно-правових відносин та принцип правової визначеності, а навпаки вказуватиме на неприпустимість допущення неправомірних дій центром комплектування при мобілізації військовозобов`язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову.

Також суд зазначив, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком наказу про мобілізацію, а отже ефективним захистом порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання відповідача 2 в особі командира цієї в/ч ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.

Колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 4, 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій

Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка надається, зокрема, військовозобов`язаним, з числа педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Судом першої інстанції було встановлено станом на 21.05.2025 (дату прийняття оскаржуваного наказу відповідача наявність у позивача права на відстрочку під час мобілізації за п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, підтвердженого довідкою відповідача 3 від 16.05.2025 №18/1698.

Суд апеляційної інстанції в межах розгляду цієї справи вважає за необхідне застосувати висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23, згідно яких, процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація.

Після видання наказу про зарахування до особового складу в/ч, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом № 2232-ХІІ та «Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби у зв`язку з визнанням незаконним рішення щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

У задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 11 лютого 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш