Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №160/22986/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/22986/24

Головуючий суддя І інстанції – Захарчук-Борисенко Н.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 в адміністративній справі № 160/22986/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасувати Рішення відділу перерахунків пенсій № 4 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2024 року № 047150019510, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХП в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні № 1-5/2018 (746/15), як особі, яка працювала з 01.11.1996 року по 18.03.2015 року, з 21.03.2015 року по 07.06.2015 року, з 13.06.2015 року по 17.07.2017 року, з 19.07.2017 року по 15.03.2018 року, 16.03.2018 року по 26.05.2019 року, з 29.05.2019 року по 23.10.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.10.2021 року, з 01.11.2019 року по 23.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 06.09.2022 року, з 10.09.2022 року, з 13.09.2022 року по 15,09.2022 року, з 15.09.2022 року з 17.09.2022 року по 18.09.2022 року по професіям визначеним у вказаних нормах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 23.07.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХП, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні № 1-5/2018 (746/15), як особі, яка працювала з 01.11.1996 року по 18.03.2015 року, з 21.03.2015 року по 07.06.2015 року, з 13.06.2015 року по 17.07.2017 року, з 19.07.2017 року по 15.03.2018 року, 16.03.2018 року по 26.05.2019 року, з 29.05.2019 року по 23.10.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.10.2021 року, з 01.11.2019 року по 23.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 06.09.2022 року, з 10.09.2022 року, з 13.09.2022 року по 15,09.2022 року, з 15.09.2022 року з 17.09.2022 року по 18.09.2022 року по професіям визначеним у вказаних нормах.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасувати Рішення відділу перерахунків пенсій № 4 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2024 року № 047150019510, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХП в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні № 1-5/2018 (746/15), як особі, яка працювала з 01.11.1996 року по 18.03.2015 року, з 21.03.2015 року по 07.06.2015 року, з 13.06.2015 року по 17.07.2017 року, з 19.07.2017 року по 15.03.2018 року, 16.03.2018 року по 26.05.2019 року, з 29.05.2019 року по 23.10.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.10.2021 року, з 01.11.2019 року по 23.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 06.09.2022 року, з 10.09.2022 року, з 13.09.2022 року по 15,09.2022 року, з 15.09.2022 року з 17.09.2022 року по 18.09.2022 року по професіям визначеним у вказаних нормах;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 23.07.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХП, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні № 1-5/2018 (746/15), як особі, яка працювала з 01.11.1996 року по 18.03.2015 року, з 21.03.2015 року по 07.06.2015 року, з 13.06.2015 року по 17.07.2017 року, з 19.07.2017 року по 15.03.2018 року, 16.03.2018 року по 26.05.2019 року, з 29.05.2019 року по 23.10.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.10.2021 року, з 01.11.2019 року по 23.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 06.09.2022 року, з 10.09.2022 року, з 13.09.2022 року по 15,09.2022 року, з 15.09.2022 року з 17.09.2022 року по 18.09.2022 року по професіям визначеним у вказаних нормах.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не досягла 55 річного віку необхідного для призначення пенсії за частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також, відповідач зазначає про відсутність підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію як особі, яка працювала з 01.11.1996 року по 18.03.2015 року, з 21.03.2015 року по 07.06.2015 року, з 13.06.2015 року по 17.07.2017 року, з 19.07.2017 року по 15.03.2018 року, 16.03.2018 року по 26.05.2019 року, з 29.05.2019 року по 23.10.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.10.2021 року, з 01.11.2019 року по 23.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 06.09.2022 року, з 10.09.2022 року, з 13.09.2022 року по 15,09.2022 року, з 15.09.2022 року з 17.09.2022 року по 18.09.2022 року по професіям, що дають право на призначення пільгової пенсії, оскільки рішення про відмову у перерахунку пенсії обґрунтовано не досягненням позивачем пенсійного віку (55 років), і ніяк не стосувалося не зарахування певних періодів роботи.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 23.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2024 року № 047150019510 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оскільки вік заявниці на дату звернення за перерахунком пенсії становить 50 років 8 місяців 12 днів. При цьому, зазначено, що страховий стаж 33 роки 01 місяць 19 днів, з них: робота за Списком №2 25 років 09 місяців 27 днів (а.с. 35).

Позивач, не погодившись з таким рішенням звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно із статтею 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи видно, що на момент звернення позивача до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах остання досягла 50 років, що в силу вищенаведених правових приписів є достатнім для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2024 року № 047150019510, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення пенсійного віку є протиправним та підлягає скасування.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію як особі, яка працювала з 01.11.1996 року по 18.03.2015 року, з 21.03.2015 року по 07.06.2015 року, з 13.06.2015 року по 17.07.2017 року, з 19.07.2017 року по 15.03.2018 року, 16.03.2018 року по 26.05.2019 року, з 29.05.2019 року по 23.10.2019 року, з 01.11.2019 року по 30.10.2021 року, з 01.11.2019 року по 23.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 06.09.2022 року, з 10.09.2022 року, з 13.09.2022 року по 15,09.2022 року, з 15.09.2022 року з 17.09.2022 року по 18.09.2022 року по професіям, що дають право на призначення пільгової пенсії, адже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2024 року № 047150019510 не містить висновків щодо відмови у зарахуванні зазначених періодів роботи до стажу роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому права позивача в цій частині відповідачем не порушені.

Зважаючи на те, що пенсійний орган прийняв протиправне рішення від 29.07.2024 року № 047150019510, яким відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення пенсійного віку визначеного ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, при цьому повноваження щодо перевірки наявності необхідного страхового та пільгового стажу роботи належить до компетенції пенсійного органу, колегія суддів вважає, що належним способом захисту відновленого права буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як орган, що розглядав заяву ОСОБА_1 повторно розглянути заяву позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсії забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 р. у справі № 1-5/2018 (764/15) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 в адміністративній справі № 160/22986/25 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2024 року № 047150019510 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 року щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсії забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 р. у справі № 1-5/2018 (764/15) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва