Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №340/4433/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/4433/25

Головуючий суддя І інстанції – Брегей Р.І.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 в адміністративній справі №340/4433/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.04.2025 №110130000337 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 згідно з заявою від 17.04.2025 №4796, з урахуванням наданих додаткових документів та враховуючи повний трудовий стаж який складає 33 роки 1 місяць.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24 квітня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком на підставі заяви від 17 квітня 2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком від 17 квітня 2025 року, врахувавши правовий висновок суду.

Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині вимог.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення в частині позовних вимог в задоволенні яких було відмовлено, як незаконне та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд не правильно встановив фактичні обставини справи, що призвело до помилкового висновку про необхідність виклику свідків Пенсійним органом, при цьому суд безпідставно залишив поза увагою долучені позивачем докази, які підтверджують загальний стаж, що складає 31 рік 1 місяць.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що станом на дату подання заяви 17.04.2025 у позивача наявний пенсійний вік 66 років і трудовий стаж 9 років 7 місяців 18 днів, що недостатньо для виплати пенсії за віком. Також, відповідач зазначає про те, що за умовами Порядку №22-1 опитування свідків та засвідчення наявних у них документів про роботу здійснюється органами Пенсійного фонду України та складається відповідна заява, тобто свідки мають бути присутні (особисто) у відділенні Пенсійного фонду.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 17.04.2025 позивачем подано до пенсійного органу заяву щодо проведення перерахунку пенсії «Подовження виплати».

Як вбачається з розписки-повідомлення до заяви від 17.04.2025 позивачем додано, зокрема, копію трудової книжки НОМЕР_1 , оригінали заяви – свідчень Врублевської від 20.02.2025, копію трудової книжки НОМЕР_2 , оригінал свідчень Крикун від 20.02.2025 (т.1 а.с. 9)

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.04.2025 №110130000337 відмовлено в поновленні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу (т.1 а.с. 8).

В рішенні зазначено: «В ході розгляду електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що не можливо зарахувати до трудового стажу період роботи з 03.01.1996 по 24.07.2005 на підприємстві ООО «Тульсткий строитель» (російської федерації м. Тула) за період роботи 25.07.2005 по 07.07.2018 на підприємстві ООО «НКТ» (російська федерація м. Тула) згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/8651/21 від 10.02.2023 (підставою є документи, що містять недостовірні дані). Зауважимо, що опитування свідків та засвідчення наявних у них документів про роботу здійснюється органами Пенсійного фонду України та складається відповідна заява «Про проведення опитування свідків відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тобто свідки мають бути присутні (особисто) в відділенні Пенсійного фонду України».

Вважаючи протиправним таке рішення пенсійного органу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецької області виник обов`язок допиту свідків для вирішення заяви ОСОБА_1 від 17.04.2025, натомість відповідач таких дій не вчинив. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р., якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, у п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за №637 від 12.08.1993 р. (далі – Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п. 3 Порядку №637.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №340/8651/21 залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 з`ясовано, що надані позивачем трудова книжка та довідки на підтвердження наявного трудового стажу викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності та є неспроможними для підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 .

Судом було прийнято до уваги лист управління Пенсійного фонду РФ від 15 червня 2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не був зареєстрований в системі індивідуального обліку Пенсійного фонду РФ. У відомостях індивідуального обліку, які надавалися ООО «НКТ» відомості стосовно ОСОБА_1 відсутні. Додатково було повідомлено, що ООО «Тульський строитель», ОРГН 1177154024068, було створено 05.12.1996 року. Звітність по даній організації з нарахуванням страхових внесків надавалась лише з другого кварталу 1997 року по четвертий квартал 1997 року. З 1998 року по 2000 рік звітність надавалась без нарахування страхових внесків . В подальшому звіти по даній організації не надавались. Керівник ООО «Тульський строитель» ОСОБА_2 (яким було підписано надані позивачем довідки про заробітну плату від 14.02.2020 року та в дублікаті трудової книжки зроблено запис про звільнення з роботи ОСОБА_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Організація була виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ 23 жовтня 2017 року. В даних індивідуального (персоніфікованого) обліку РФ, наданих на співробітників організації ООО «НКТ», відсутні відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 196).

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

В свою чергу, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи.

Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії.

В свою чергу, пунктом 12 Порядку № 22-1 визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.

Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, для його опитування здійснюється заявником. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

Результати опитування свідка оформляються Актом опитування свідка (додаток 3).

Акт опитування свідка та завірені територіальним органом Пенсійного фонду України копії документів про його роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника, протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до територіального органу Пенсійного фонду України, який надіслав запит.

Акти опитування свідків (заяви свідків) та копії документів про їх роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника, додаються до заяви про підтвердження стажу.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що стаж роботи може бути установлено, зокрема і на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При цьому, опитування свідка проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, а результати опитування свідка оформляються актом опитування свідка, що є додатком №3 до Порядку №22-1.

Враховуючи те, що позивач до своєї заяви від 17.04.2025 долучив заяви – свідчення Врублевської від 20.02.2025 та Крикун від 20.02.2025, які, як він вважає, можуть підтвердити його стаж роботи за спірний період, колегія суддів вважає, що відповідач при розгляді цієї заяви повинен був провести опитування цих осіб, як свідків для підтвердження стажу ОСОБА_1 .

Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що вищезазначеним особам пенсійним органом протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України було направлено запрошення для надання свідчень щодо підтвердження стажу ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.04.2025 №110130000337, як такого, що прийнято передчасно.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком від 17 квітня 2025 року, врахувавши правовий висновок суду.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання пенсійний орган здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 згідно з заявою від 17.04.2025 №4796, з урахуванням наданих додаткових документів та враховуючи повний трудовий стаж який складає 33 роки 1 місяць, оскільки ці вимоги є передчасними, адже пенсійний орган, який уповноважений на вирішення питання щодо зарахування страхового стажу таке питання, з урахуванням показань свідків « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » не вирішував.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 в адміністративній справі №340/4433/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва