Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №160/28039/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/28039/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року (суддя Ремез К.І.) в справі № 160/28039/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про:

визнання дій з відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладених у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 26 серпня 2025 року № 046350020510, протиправними, скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 26 серпня 2025 року № 046350020510;

зобов`язання зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2005 року;

зобов`язання повторно розглянути заяву від 19 серпня 2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.08.2025 № 046350020510 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що період навчання позивача у Національному гірничому університеті з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року не зараховано до пільгового та спеціального стажу, оскільки Павлоградський технікум Національного гірничого університету не відноситься до закладів професійної (професійно - технічної) освіти.

Період роботи на посаді учня електрослюсара підземного з 24.01.2005 по 19.04.2005 зараховано на підставі пільгової довідки від 15.08.2025 № 1194.

Також позивачу зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.2001 по 31.12.2003, з 14.05.2004 по 25.06.2004, з 24.01.2005 по 19.04.2005 пропорційно сплаченим страховим внескам.

На підставі довідки ОК-5, форми РС-право та трудової книжки позивачу враховано стаж навчання та підтверджено сплату страхових внесків періоди з 01.09.2001 по 30.06.2005, тому цей період зарахований до страхового стажу позивача, а до пільгового - не зарахований.

Оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви позивача на прийняття відповідного рішення відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1, на підставі чого Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не наділене повноваженнями щодо виконання рішення, оскільки позивач проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.08.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за екстериторіальним принципом ухвалено рішення від 26.08.2025, за результатами розгляду заяви було відмовлено в призначенні пенсії.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: призначити пенсію за віком Список №1 неможливо, оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.

Суд першої інстанції вказав, що відповідно до форми РС-право під час прийняття рішення Пенсійний фонд врахував період навчання до стажу з 01.09.2001 по 31.12.2003 на підставі диплому НОМЕР_1 від 30.06 2005.

Крім того, на підставі Довідки ОК-5, Форми РС-право та трудової книжки, що позивачу враховано стаж навчання та підтверджено сплату страхових внесків періоди з 01.09.2001 по 30.06.2005, тому він був зарахований до страхового стажу позивача, а до пільгового не був зарахований.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Закарпатській області не дотрималось вимог законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих пенсіонером документів, не надана належна оцінка трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , тому суд першої інстанції зобов`язав повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду та додаткових документів, які підтверджують період навчання з 01.09.2001 по 30.06.2005.

Вимоги про призначення та виплату пенсії суд першої інстанції вважав передчасними, адже висновки щодо призначення пенсії можуть бути зроблені відповідачем лише після повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах з дотриманням вимог чинного законодавства та висновків суду.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 серпня 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №046350020510 від 26 серпня 2025 року відмовлено у призначенні позивачу пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

В рішенні вказано, що страховий стаж заявника - 42 роки 9 місяців 18 днів, пільговий стаж - 20 років 2 місяці 29 днів.

Період навчання у Національному гірничому університеті з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року не зараховано до пільгового та спеціального стажу, оскільки Павлоградський технікум Національного гірничого університету не відноситься до закладів професійної (професійно - технічної) освіти.

Період роботи на посаді учня електрослюсара підземного з 24.01.2005 по 19.04.2005 зараховано на підставі пільгової довідки від 15.08.2025 № 1194.

Позивачу зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.2001 по 31.12.2003, з 14.05.2004 по 25.06.2004, з 24.01.2005 по 19.04.2005 пропорційно сплаченим страховим внескам.

Спірним в цій справі є питання правомірності відмови у призначенні позивачу пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності необхідного страхового та пільгового стажу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.

Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.

Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, (далі - постанова № 202) та частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Стосовно питання зарахування до пільгового стажу період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2005 року суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначаються Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року (далі - Закон № 103/98-ВР), відповідно до частини першої статті 38 якого час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

У розумінні частини першої статті 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону № 103/98-ВР встановлено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

За положенням статті 3 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до статті 5 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Судом встановлено, що позивач з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2005 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», здобув кваліфікацію «гірничий технік – електромеханік», що підтверджено дипломом серії НОМЕР_1 та додатком до диплому.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 05 липня 2004 року під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії позивач працював та проходив практику на у філії ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта ім. Героїв Космосу» з 24 січня 2005 року по 19 квітня 2005 року, працюючи учнем електрослюсаря підземного» з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики.

Оскільки позивачем отримана професійно-технічна освіта у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії за фахом – експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв, а за положеннями Закону № 103/98-ВР до закладів професійно-технічної освіти належать інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання, суд доходить до висновку, що період навчання позивача у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Судом в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17, розглядаючи подібні правовідносини, зокрема, щодо зарахування до пільгового стажу особу періоду навчання у гірничому технікумі.

Отже, суд доходить до висновку про протиправність незарахування періоду навчання в технікумі до пільгового стажу на підземних гірничих роботах в шахті та, відповідно, про протиправність рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Доводи апелянта стосовно неможливості зарахувати період навчання після 01 січня 2004 року через несплату страхових внесків за цей період суд відхиляє, адже спеціальним законом № 103/98-ВР чітко визначено право осіб на зарахування до страхового та пільгового стажу періоду навчання безвідносно до сплати страхових внесків, тому у питанні зарахування періоду навчання з 01 січня 2004 року немає правового значення сплата страхових внесків.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність не зарахування до пільгового стажу спірного періоду та, відповідно, про протиправність рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд також відхиляє доводи апелянта про те, що оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тому ГУ ПФУ в Закарпатській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви ОСОБА_1 на прийняття відповідного рішення, тому ГУ ПФУ в Закарпатській області не наділене повноваженнями щодо виконання рішення, оскільки позивач проживає на території, що обслуговується ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Закарпатській області.

Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є ГУ ПФУ в Закарпатській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.

Таким чином, саме ГУ ПФУ в Закарпатській області має на виконання судового рішення у цій справі зарахувати до пільгового стажу позивачу визначені періоди, а також повторно розглянути заяву із урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зауважує, що суд першої інстанції не зобов`язував ГУ ПФУ в Закарпатській області нарахувати та виплачувати пенсію, що безумовно належить до компетенції територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання позивача, а лише зобов`язав розглянути по суті заяву позивача після скасування попередньо прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року в справі № 160/28039/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року в справі № 160/28039/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 11 лютого 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко