Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №188/172/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2026 року м.Дніпросправа № 188/172/25 2-а/188/13/2025

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року у справі №188/172/25 (2-а/188/13/2025) (суддя Місюра К.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 20.01.2025 року серії ЕНА №3897239, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн..

Позивач вказав, що вважає протиправною оскаржену ним постанову, оскільки працівник поліції не мав права її виносити в зв`язку з тим, що він, як водій, нічого не порушив і на нього не складався будь-який протокол, отже працівник поліції не мав права штрафувати його за відсутність полісу.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що поліцейський не мав права вимагати пред`явлення документів без визначених законом підстав для зупинки транспортного засобу.

Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджено доказами та не спростовується самим позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі спірної постанови серії ЕНА № 3897239, 20 січня 2025 року об 11 год. 27 хв. за адресою: м. Світловодськ, бульвар Молодіжний, буд. 1, водій ОСОБА_1 не мав при собі та не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 «г» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, за що накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп.

Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування.

Надаючи оцінку правомірності винесеної постанови, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 2.1 "ґ" ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи, а тому суд апеляційної інстанції не вважає слушними доводи позивача, що поліцейський не мав права вимагати пред`явлення документів без доказів вчинення ним порушень правил ПДР.

При цьому суд звертає увагу апелянта, що предметом спору в цій справі є постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, а не дії поліцейського щодо незаконного зупинення транспортного засобу.

Відтак, у спірному випадку позивач мав обов`язок пред`явити на вимогу поліцейського документи, передбачені п. 2.1 ПДР. Не надання таких документів є підставою для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом, 20.01.2025 року об 11 год. 27 хв. позивач, як водій транспортного засобу, дійсно не мав при собі чинного страхового поліса, що має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Відсутність при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особисто підтвердив позивач в судовому засіданні, пояснивши це тими обставинами, що він забув його вдома.

В постанові від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17 Верховний Суд зробив висновки, що право інспектора поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та інші обов`язкові документи, які повинен мати при собі водій транспортного засобу, не пов`язується з обов`язком доводити, що зупинка транспортного засобу була законною.

Отже, доводи позивача стосовно того, що працівник поліції не мав права складати відносно нього постанову без явних порушень Правил дорожнього руху України, суд відхиляє.

Колегія суддів враховує і той факт, що ні до позову, ні до апеляційної скарги позивач не долучив поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на спростування позиції відповідача про відсутність у нього такого документу на час перевірки та винесення спірної постанови.

Доводи позивача, наведені ним обставини не виключають в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення позовних вимог у спірному випадку відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.3 ст.272, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року у справі № 188/172/25 (2-а/188/13/2025) - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак