Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №641/4820/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 р.Справа № 641/4820/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 12.01.2026 по справі № 641/4820/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:

- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №806 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, справу закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач при складанні адміністративного матеріалів допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи.

Відповідачем не враховано пояснення позивача, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та проходження з травня 2024 по серпень 2024 лікування та реабілітацію, за станом здоров`я фізично не міг оновити свої військово-облікові дані. Також, не враховано, що свої військово-облікові дані позивач уточнив 02.09.2024, що підтверджується військово-обліковим документом з Резерв+.

Вказує, що складені відповідачем документи не містять відомостей про те, що позивач після госпіталізації та можливості пересуватись уточнив свої дані, а саме: 02.09.2024.

Вважає, що оспорювана постанова відповідача є необґрунтованою та незаконною, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 12.01.2026 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, просив скасувати таке рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що перебуває на військовому обліку у відповідача, своєчасно не оновив дані з поважних причин, а саме перебування на лікування, крім того 02.09.2024 уточнив в Резерв+ військово-облікові дані: адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, що не враховано судом.

Вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки Примітці до ст.210 КУпАП.

Також зазначає, що судом при розгляді справи не встановлено, а відповідачем не доведено, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Окрім того, посилається на те, що оспорюваною постановою від 20.06.2025 його притягнуто до відповідальності поза межами строків накладення адміністративного стягнення, що не враховано судом першої інстанції.

Зазначає, щодо порушення його права на захист, оскільки під час прийняття постанови адвоката позивача не було допущено у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання правничої допомоги, що є істотним порушенням права на захист та є підставою для скасування постанови та закриття справи у суді.

Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.229, ч.1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у відповідача.

Згідно відомостей з додатку «Резерв+» позивач оновив свої облікові дані 02.09.2024 року. Має відстрочку від призову до завершення мобілізації (а.с.10).

Згідно медичної документації, позивач проходив лікування в період з 29.05.2024 по 10.06.2024, з 19.08.2024 по 29.08.2024 та, згідно довідки до акта огляду МСЕК останньому встановлено 3-ю групу інвалідності з 31.01.2012 року безстроково (а.с.15-18).

17.06.2025 посадовою особою відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення №744 відносно позивача про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно протоколу, 17.06.2025 року о 09:00 год., по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників , військовозобов`язаних та резервістів, виявлено факт порушення ним, 17.07.2024 року о 00:00 год., в особливий період, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Військовозобов`язаний позивач, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.05.2024 по 16.07.2024 через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не уточнив свої облікові дані - адресу проживання та номер мобільного зв`язку, які держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не може отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими джерелами, держателями яких є державні органи, чим «17»07.2024 року о 00:00 год., в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року №303/2014) та діє на сьогодні, порушив вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набув чинності 18.05.2024 визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 р., №2105-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервісти (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), чим порушив абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, під час мобілізації громадяни зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим скоїв, в особливий період, адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач отримав другий примірник вказаного протоколу 17.06.2025 року, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення роз`яснено процесуальні права та обов`язки ОСОБА_1 , визначено дату, час та місце розгляду вказаного протоколу - 20.06.2025 о 16 год.00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що знаходився на лікуванні та не знав, що треба обновити дані.

Постановою №806 від 20.06.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Згідно постанови, 17.06.2025 року о 09:00 год., по прибуттю позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників , військовозобов`язаних та резервістів, виявлено факт порушення ним , 17.07.2024 року о 00:00 год., в особливий період, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Військовозобов`язаний позивач, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.05.2024 по 16.07.2024 рік через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не уточнив свої облікові дані - адресу проживання та номер мобільного зв`язку, які держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не може отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими джерелами, держателями яких є державні органи, чим «17» 07.2024 року о 00:00 год., в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року №303/2014) та діє на сьогодні, порушив вимоги абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набув чинності 18.05.2024 визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 р., №2105-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервісти (за наявності), у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), чим порушив абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, під час мобілізації громадяни зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим скоїв, в особливий період, адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Зазначену постанову вручено позивачу 20.06.2025 року, про що ОСОБА_1 поставив підпис у відповідній графі постанови (а.с.11).

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив правомірності оспорюваної постанови, та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).

Частинами першою та другою ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також ст.210 КУпАП містить примітку, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно абз.6 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовозобов`язаним, не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

З аналізу наведеної норми вбачається, що всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз.2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У відповідності до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року №3633-IX (далі по тексту - Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже вищезазначені норми законодавства передбачають способи, якими громадяни України, що знаходяться на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:

- через центр надання адміністративних послуг;

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: прізвище, відомості про зміну прізвища; власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; по батькові (за наявності); дата народження; місце народження; стать; місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); відомості про громадянство (зміну громадянства); відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; відомості про досвід роботи за спеціальністю; відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; відомості про статус ветерана війни; відомості про володіння іноземними мовами; відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; відомості про внутрішньо переміщену особу; відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом встановлено, що позивач уточнив персональні дані лише 02.09.2024, про що свідчать відомості з застосунку "Резерв +", тоді як мав своїм обов`язком уточнити дані в період з 18.05.2024 до 16.07.2024 (а.с.10).

Доводи апеляційної скарги, що несвоєчасне оновлення облікових даних 02.09.2024 відбулося у зв`язку з проходженням ним лікування з травня 2024 по серпень 2024, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки ані до перебування на лікуванні, тобто до 29.05.2024, ані після виписки з закладу охорони здоров`я - 10.06.2024, позивач таких дій не вчинив та доказів неможливості уточнити облікові дані не надав.

При цьому, позивач не був позбавлений права оновити персональні дані дистанційно, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, проте відповідних доказів в матеріалах справи не міститься.

Доказів відсутності змін у персональних даних позивача станом, як на момент обов`язку уточнити такі дані, так і на момент фактичного уточнення, можливості відповідача отримати необхідні персональні дані, визначені ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" через відповідні реєстри матеріали справи не містять.

Отже, позивач з 18.05.2024 по 16.07.2024 мав обов`язок уточнити свої облікові дані (зокрема, адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження, однак у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив й відповідно належних доказів на спростування вказаного до суду першої та апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до ч.11 ст.38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зі ст.42 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та п.19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Щодо посилань апелянта та примітку до ст.210 КУпП.

Колегія суддів враховує примітку до ст.210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зазначеною приміткою законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

У ч.5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набув чинності 18.05.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані до 16.07.2024.

Отже, актуалізувати свої облікові дані військовозобов`язані, резервісти та призовники можуть шляхом особистого звернення до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через мобільний додаток "Резерв+". Всі способи є рівнозначними та виконують норми Закону.

Судом не встановлено уточнення своїх персональних даних позивачем ( адреси проживання та номеру мобільного звязку, адреси електронної пошти та інші персональні дані) до 16.07.2024 включно, на виконання Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року №3633-IX.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки нормі, викладеній у ст.210 КУпАП, а саме примітці до цієї статті, а відтак неможливості притягнення його до адміністративної відповідальності, колегія суддів їх відхиляє, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити активні дії шляхом уточнення своїх персональні даних у встановлений строк, тобто даних, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів.

В свою чергу, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів - РТЦК та СП може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, проте обов`язок такого уточнення покладається саме на військовозобов`язаного, яким є позивач, тобто дані реєстру формуються на підставі наданих військовозобов`язаним даних.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому доводи скаржника про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності згідно вказаної норми КУпАП, є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо уточнення позивачем військово-облікових даних 02.09.2024 в застосунку Резерв+, не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про накладення адміністративного стягнення за межами строків притягнення до відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.1 ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що правопорушення вчинено - 17.07.2024, відповідачу стало відомо про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію 17.06.2025 по прибуттю останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, з вищевказаного можна дійти висновку, що відповідачу стало відомо про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію після його прибуття до ТЦК та СП 17.06.2025.

Таким чином, оскаржувана постанова від 20.06.2025 прийнята відповідачем в межах строків, встановлених ч. 7 ст. 38 КУпАП, враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, є триваючим.

Проте, суд першої інстанції не врахував суттєві порушення процедури розгляду справи, допущені відповідачем.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що у посадових осіб суб`єктів владних повноважень, в тому числі і у працівників ТЦК та СП, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, є обов`язок - забезпечити особам, які притягуються до адміністративної відповідальності можливість користування правами, закріпленими у ст. 268 КУпАП.

Подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №522/22180/16-а та від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а., які враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Так, у п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами й може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин з іншими суб`єктами права.

Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст. 59 Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою.

Разом з тим, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 не допущено адвоката позивача ОСОБА_3 у приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки для надання правничої допомоги під час розгляду адміністративної справи, про що свідчать заява ОСОБА_3 до ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області від 20.06.2025 з проханням внести відомості до ЄДР про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 357 КК України; талоном-повідомленням єдиного обліку № 003891 від 25.06.2025 про реєстрацію заяви адвоката.

Таким чином, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 не вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Колегія суддів наголошує, що такі дії відповідача грубо порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте відповідачем рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів зауважує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, проте відповідачем не вжито жодних дій щодо надання останньому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, зазначене свідчить, що такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно п. 2 ч. 3 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення процедури розгляду справи, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Натомість, суд першої інстанції не надав належної оцінки вищенаведеним порушенням процедури розгляду справи, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 605,60 грн. та апеляційної скарги 726,72 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 подана через систему «Електронний суд», а отже за її подачу мав застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, передбачений ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, за подання позову до сплати підлягав судовий збір у розмірі 484,48 грн (605,60 грн х 0,8).

Враховуючи, що за наслідками судового розгляду позов задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 605,60 грн. ((484,48 грн + 726,72 грн)/2).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 12.01.2026 по справі №641/4820/25 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №806 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова