Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №520/8276/24 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2026 року № 520/8276/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Бадюкова Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГІЄНІКА" (пров. Отакара Яроша, буд. 22, офіс 47, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 44129518) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігієніка" (далі по тексту – позивач, ТОВ «Гігієніка», товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган, владний суб`єкт, суб`єкт владних повноважень) в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.02.2023 за № 00032250705;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.02.2023 за № 00032270705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що запит про витребування документів та наказ на проведення перевірки, за результатами якої прийняті спірні податкові повідомлення - рішення, він не отримував, в результаті чого був позбавлений права надання первинних бухгалтерських документів, а тому вважає, що під час перевірки контролюючим органом не було досліджено необхідних документів, які позивач з об`єктивних причин (через необізнаність стосовно факту перевірки) не надав, відтак, такі висновки акту перевірки є незаконними, а прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення підлягаю скасуванню.

Ухвалою суду від 15.04.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою ХОАС від 09.05.2024 постановлено у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду – відмовлено, зупинено провадження в адміністративній справі № 520/8276/24 до набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 520/29404/23.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, просить відмовити у його задоволенні, вказуючи, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України та, з урахуванням вимог абз. 3 п. 79.2 ст. 79 ПК України право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ГІГІЄНІКА» посадові особи контролюючого органу отримали 21 грудня 2022 року (перевірка проводилась з 21.12.2022 по 27.12.2022 року), отже податковим органом дотримано вимогу п. 79.2 ст. 79.2 ПК України.

Зазначає, що контролюючим органом виконано всі вимоги про повідомлення позивача про початок проведення перевірки , а документи вважаються відсутніми під час проведення перевірки. Платник податків намагається переглянути висновки які зробив суд у справі 520/29404/ та намагається довести факт наявності документів під час перевірки.

Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 04.02.2026 р. клопотання представника відповідача від 30.01.2026 про поновлення провадження у справі задоволено, поновлено провадження в адміністративній справі № 520/8276/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГІЄНІКА" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством України 01.03.2021.

Податкова адреса: 61145, м. Харків, пров. Отакара Яроша, 22, кв. 47,зареєстровано платником ПДВ 28.09.2021 за № 200600606.

Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ «ГІГІЄНІКА» є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами, 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах, 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н. в. і. у.

20.10.2022 ТОВ «Гігієніка» до ГУ ДПС у Харківській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.10.2022 № 9215610809 за вересень 2022 року.

Як убачається з матеріалів справи, до електронного кабінету ТОВ “Гігієніка” направлено повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2022 №267/20-40-07-07-08, наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.11.2022 № 1406-П та запит про надання інформації, пояснень та їх документальних підтверджень від 16.11.2022 № 16882/6/20-40-07-07-06.

На адресу платника ГОВ «ГІГІЄНІКА»: пров. Отакара Яроша, буд. 22, кв. 47, м. Харків, 61145, засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2022 №267/20-40-07-07-08, наказ про проведення позапланової невиїзної

документальної перевірки від 16.11.2022 № 1406-П та запит про надання інформації, пояснень та їх документальних підтверджень від 16.11.2022 № 16882/6/20-40-07-07-06 (поштове відправлення від 21.11.2022 № 6130122037552).

Письмове повідомлення від 16.11.2022 №267/20-40-07-07-08, наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.11.2022 № 1406-П та запит про надання інформації, пояснень та їх документальних підтверджень від 16.11.2022 №16882/6/20-40-07-07-06, які надіслані засобами поштового зв`язку були повернуті 15.12.2022 року відправнику із зазначенням поштовою службою в повідомленні про вручення, щодо причини невручення, а саме із закінченням терміну зберігання.

Рішенням ХОАС від 11.01.2024 р. по справі № 520/29404/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду 16.05.2024 р., за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГІЄНІКА" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено в ході розгляду справи № 520/29404/23, «на запит суду АТ "Укрпошта" листом №1.10.004.-19771-23 від 20.11.2023 "Щодо пересилання рекомендованого листа №6130122037552" повідомило суд про те, що за повідомленням відділення поштового зв`язку №45 м. Харків з індексом 61045, за адресою вул. Отакара Яроша 22, кв.47, знаходиться багатоповерховий житловий будинок, вивіска з назвою ТОВ "ГІГІЄНКА” відсутня, порядок доставки пошти Товариство з Укрпоштою не узгоджувало, уповноважені не визначені. Рекомендований лист №6130122037552 від 21.11.2022 року на адресу Товариства вул. Отакара Яроша 22, кв.47, м.Харків, надійшов 22.11.2022 року до ВПЗ №45 м. Харків та того ж дня доставлявся згідно вказаної адреси, але не був вручений через відсутність адресата за вказаною адресою. Повідомлення про надходження опущено в поштову скриньку. Оскільки протягом встановленого терміну зберігання за одержанням листа до ВПЗ №45 м.Харків ніхто не звернувся, його 14.12.2022 року повернуто на адресу відправника Головного управління Державної податкової служби у Харківської області. Оскільки фіксація вкладання у скриньку простих поштових відправлень, повідомлень про надходження поштових відправлень не здійснюється, підтвердити документально дану подію не надається можливим.

Водночас, з наявної в матеріалах справи копії конверту рекомендованого листа №6130122037552 судом встановлено причину повернення "За закінченням терміну зберігання".

Щодо вмісту поштового відправлення, суд зазначає, що опису вкладення до листа до суду не надано, при цьому надіслання такого листа з описом вкладення законом не передбачено. Список згрупованих поштових відправлень №223, наданий до суду відповідачем, містить відмітку "ТОВ "ГІГІЄНІКА" повідомлення про проведення перевірки 07-07". Водночас, така відмітка не може вважатися описом вкладення до листа і підтверджувати або спростовувати його вміст.».

За приписами ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До перевірки позивачем не надано первинні документи за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ, в тому числі задекларованого до бюджетного відшкодування за вересень 2022 року, про що складено акти «Про ненадання ТОВ «Г1ГІЄН1КА» (податковий номер 44129518) документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки» від 21.12.2022 № 1548/20-40-07-07-03/4412951 та від 27.12.2022р. № 1672-20-40-07-07-03/44129518, а саме:

- статутні, установчі та реєстраційні документи, накази про облікову політику, статистичну звітність;

- відомості про посадових осіб, відповідальних за фінансово - господарську діяльність підприємства (керівник і головний бухгалтер) за період, що перевіряється, наказів про призначення та звільнення із займаної посади;

- штатний розклад (діючий у перевіряємому періоді, та на момент перевірки), інформацію про чисельність персоналу на підприємстві з наданням пояснень щодо достатності трудових ресурсів, їх кваліфікації та спеціалізації, необхідні для виконання відповідних робіт;

- ліцензії, дозволи, патенти, свідоцтва та інші дозвільні документи на проведення відповідної діяльності та пов`язані з веденням фінансово- господарської діяльності;

- відомості щодо наявності права власності та/або користування нежитловими приміщеннями , наявності зареєстрованого нерухомого майна (офісних, виробничих, складських приміщень та приміщень іншого призначення), договори оренди та права власності на землю в яких здійснює свою діяльність підприємство;

- перелік основних засобів, які перебувають у підприємства на праві власності чи користування, їх функціональне призначення та місце розташування;

- загальні обігово - сальдові відомості по всім рахункам, які використовувались під час бухгалтерського обліку господарських операцій за період , що перевіряється;

- головні книги, шахові відомості;

- оборотно - сальдові відомості та аналізи рахунків: 10, 15, 20, 22, 23, 25,

26, 28, 30, 31, 36, 63, 68, 70, 71, 74, 75, 91, 92, 93, 94 в розрізі субрахунків за

перевіряємі періоди (помісячно);

- оборотно - сальдові відомості в розрізі контрагентів по рахунках 361, 362, 631, 632, 371,377, 685 та інші (помісячно);

- дані складського обліку, відомості щодо умов зберігання ТМЦ, документи, у яких визначено місце зберігання придбаних товарів;

- аналітичний облік по рахункам 26 «Готова продукція»/28 «Товари» у розрізі субрахунків (помісячно), оборотні відомості по рахунку 26 «Готова продукція»,/28 «Товари» у розрізі субрахунків з зазначенням номенклатури товарів, кількості, ціни за одиницю (помісячно);

- оборотно - сальдові відомості по рахунку 10 «Основні засоби» та класу 2 «Запаси» (у розрізі субрахунків) за відповідні періоди та станом на звітну проведення перевірки; інші бухгалтерські рахунки по яких здійснюється облік зазначених операцій;

- акти звірки взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями;

- інформацію та документальне підтвердження щодо залишків ТМЦ та основних засобів, станом на початок та на кінець перевіряємого періоду, та на дату надання інформації. У разі їх відсутності на залишках, надати документальне підтвердження використання в господарській діяльності;

- виробничі звіти, акти списання ТМЦ, затверджені норми по виробництву та списанню ТМЦ;

- калькуляції , інші документи , що супроводжують процес виробництва продукції;

- договори, контракти, додаткові угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг, акти прийому передачі, ТТН, CMR, щодо придбання та реалізації товарів(послуг), передачі (отримання) на зберігання, надання (отримання) в переробку давальницької сировини;

- відомості про виробників придбаних ТМЦ з підтвердженням сертифікатами походження, якості, відповідності та іншими сертифікатами на придбання товару, надати копії сертифікатів;

- первинні документи щодо придбання (одержання )/продажу (поставки) товарів або послуг - видаткові , прибуткові накладні (в тому числі на повернення); акти виконаних робіт (наданих послуг); акти приймання- передачі, надання, тощо з урахуванням наявності певних типових форм та галузевою специфіки, при надходженні матеріалів від постачальників чи з переробки -прибутковий ордер типової форми М-4, а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю, довіреності на отримання ТМЦ;

- подорожні листи, авансові звіти з підтверджуючими первинними документами, накладні, товарно-транспортні накладні, або договори укладені з перевізниками;

- митні декларації з додатками, CMR, інвойси;

- платіжні доручення, чеки, банківські виписки по всіх відкритих рахунках підприємством в банку за перевіряємі періоди;

- відомості про виробників придбаних ТМЦ з підтвердженням сертифікатів походження, якості, відповідності та іншими сертифікатами на придбання товару, надати копії сертифікатів;

- інформацію щодо незавершеного будівництва та виробництва;

- інформацію щодо наявності транспортних засобів та фактичне місце знаходження на момент надання інформації;

- картки рахунку 203 в розрізі видів ПММ, шляхові листи та акти списання ПММ;

- інші наявні документи, що стосуються предмету перевірки.

На підставі наказу від 16.11.2022 року № 1406-П “Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ГІГІЄНІКА”, виданого ГУ ДПС, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “ГІГІЄНІКА” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2022 № 9215610809 за вересень 2022 року за результатами якої складено акт від 03.01.2023 №36/20-40-07-05-03/44129518 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПГІЄНІКА» (податковий номер 44129518) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі по тексту – акт перевірки).

Як вже встановлено вище, у ході проведення перевірки ТОВ “ГІГІЄНІКА” не надано інформації та документів для проведення позапланової невиїзної перевірки, про що складено акти “Про ненадання ТОВ “ГІГІЄНІКА” (податковий номер 44129518) документів до перевірки” від 21.12.2022 № 1548/20-40-07-07-03/44129518 та від 27.12.2022 № 1672/20-40-07-07-03/44129518.

Перевіркою встановлені порушення: п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 ПК України у зв`язку з чим у нього відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника (р. 20.2.1) всього у сумі 50 000 грн. за вересень 2022 року;

п. 44.1. п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2022 року (р. 21) на загальну суму 531 211 гривень;

п. 44.5, ст. 44, п 121.1 ст. 121 ПК України, у частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

На підставі висновків акту перевірки від 03.01.2023 контролюючим органом винесені податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 року № 00032250705 та податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 року № 00032270705.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, прийнятими з порушенням процедури та такими, що підлягають скасуванню як незаконні, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Пункт 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Разом з цим строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Пункт 42.5 ст. 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Водночас суд ураховує особливості нормативного регулювання проведення перевірки та інформування про її проведення платника податків під час дії воєнного стану.

Так, відповідно п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Така норма ПК України є спеціальною, а тому приорітетно застосовується до спірних правовідносин та свідчить про неприйнятність аргументів позивача про відсутність підстав надіслання наказу, запиту та повідомлення через електронний кабінет платника податків.

Водночас контролюючим органом не надано до матеріалів справи квитанцій про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Отже, у суду відсутні докази, які б підтверджували отримання платником податків наказу, запиту та повідомлення в електронному кабінеті платника податків.

Водночас, з наданих до матеріалів справи доказів судом установлено, що рекомендований лист надсилався платнику податків на його податкову адресу, повернутий контролюючому органу з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання", що надає відповідачу право вважати таке поштове відправлення врученим.

Так, абзацом другим пункту 79.2 статті 79 Кодексу встановлено, що у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З урахуванням вимог абзацу третього п. 79.2 ст. 79 ПК України право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ “ГІГІЄНІКА” посадові особи контролюючого органу отримали 21 грудня 2022 року (перевірка проводилась з 21.12.2022 по 27.12.2022), отже податковим органом дотримано вимогу п. 79.2 ст. 79.2 ПК України.

Обставини вручення рекомендованого листа працівниками ПАТ “Укрпошта” не можуть ставити в залежність право контролюючого органу розпочати проведення перевірки за умови виконання усіх заходів щодо інформування платника податків про її призначення та проведення.

Згідно з пунктом 42.5. ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 у справі

№ 802/549/16-а, від 07.08.2025 № 420/37047/23).

Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18.

У постанові від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18 Верховний Суд виклав правовий підхід щодо застосування норм статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстави позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій у тій справі факту повернення поштового відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання», яким було направлено платнику наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки, скерованого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що платник податків вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

При цьому згідно з пунктами 45.2 та 45.3 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, як встановлено судом в ході розгляду судової справи, рішення владного суб`єкта направлялося позивачеві як на адресу місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань так і засобами електронного зв`язку в електронній формі до електронного кабінету позивача, а відтак неналежна організація позивачем отримання поштової кореспонденції за місцем реєстрації та відсутність контролю у власному електронному кабінеті платника податків та неповідомлення контролюючого органу про зміну місцезнаходження свідчить про недобросовісне ставлення до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, а також обов`язку повідомити контролюючий орган про зміну місцезнаходження, через що необізнаність платника з наказом про проведення перевірки виникла через нехтування або ухилення від виконання таких обов`язків без поважних причин.

Також суд враховує, що відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пунктів 85.2, 85.6 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), які б підтверджували задекларовані об`єкти оподаткування, суми податкових зобов`язань, дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК України.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 №466-ІХ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 05.05.2020 (справа №826/678/16), від 16.04.2020 (справа №826/7760/15), а також у постановах від 20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670, від 09.10.2019 у справі №808/9397/13-а, від 05.05.2020 у справі №826/678/16.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 платник податків зобов`язаний надати саме посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже платник податків зобов`язаний надати саме посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 28.10.2021 у справі №802/880/18-а, від 06.09.2022 у праві №640/772/21, від 14.12.2022 у справі № 640/637/19, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 03.10.2023 у справі №420/534/20, від 24.10.2024 у справі 160/4504/23.

Щодо правомірності висновків контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу ( п.200.11 ст. 200 ПК України).

У силу приписів ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

За приписами частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодного доказу на підтвердження направлення на адресу документів, що стосуються предмету документальної позапланової невиїзної перевірки, як до початку перевірки, під час її проведення, так і після її завершення, позивачем не надано.

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Слід зазначити, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на підставі даних контролюючого органу, оскільки платник податків не надав посадовим особам документи, пов`язані із предметом перевірки.

Однак, обов`язок платника податків надавати усі первинні документи, пов`язані із предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту реальної обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. Як вже зазначалось, за змістом пункту 85.2 статті 85 ПК України такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що скасування судом спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 27.02.2023 лише з процедурних підстав (в частині порушення організації та проведення позапланової перевірки), призводить до фактичної легалізації права на бюджетне відшкодування без проведення перевірки як цього вимагає п.78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України.

Саме з причин неможливості перевірити правомірність від`ємного значення, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, котрі стосуються лише перевірки декларації за конкретний період.

А тому перевірка судом копій документів, не наданих до перевірки контролюючому органу, але наданих до суду, як доказ їх наявності у позивача та підстава для скасування податкових повідомлень – рішень, не мають юридичного значення для вирішення цієї справи без їх попередньої оцінки контролюючим органом, котрі спочатку мають бути ним перевірені та прийняти за результатами їх дослідження висновки і, в подальшому, рішення з яким може погодитись або не погодитись платник податків. У разі незгоди з таким рішенням останнє може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Суд не може перебирати на себе функції контролюючого органу.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігієніка" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.02.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.