Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №420/19853/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19853/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Херсонській області) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Житомирській області), у якому, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.09.2024 № 212750010127 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 27.08.2024.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 23.01.1979 по 23.04.1980, періоду навчання з 01.09.1982 по 29.06.1985, періодів роботи з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995, з 27.06.1996 по 31.03.2002, з 01.06.2002 по 29.08.2004 та здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 27.08.2024.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням 60 років та маючи право на пенсії за віком відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 27.08.2024 року звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком, долучивши всі необхідні документи.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області та прийнято рішення № 212750010127 від 03.09.2024 р. про відмову позивачу у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (29 років). У свою чергу даним рішенням ГУ ПФУ не було зараховано до страхового стажу періоди роботи з 23.01.1979 по 23.04.1980, з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995, з 27.06.1996 по 31.03.2002, з 01.06.2002 по 29.08.2004 та період навчання з 01.09.1982 по 29.06.1985. Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відмовляючи Позивачу у зарахуванні до його страхового стажу вказаних періодів роботи та навчання ГУ ПФУ діяло протиправно, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

16.07.2025 р. судом зареєстровано від ГУ ПФУ в Житомирській області відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Житомирській області було розглянуто заяву позивача разом з усіма наданими документами та прийнято рішення від 03.09.2024 № 212750010127 про відмову у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу не зараховано певні періоди роботи та навчання згідно трудової книжки колгоспника укр № НОМЕР_1 , оскільки записи, внесені до трудової книжки з порушенням вимог Інструкції, до страхового стажу не враховуються. Враховуючи, що підтверджено належними документами страховий стаж Позивача 14 років 06 місяців 00 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому Позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

18.07.2025 р. судом зареєстровано від ГУ ПФУ в Херсонській області відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що 27.08.2024 Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, яка за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Житомирській області та прийнято рішення від 03.09.2024 № 212750010127 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Головне управління звертає увагу суду, що ним жодних рішень відносно заяви Позивача не приймалося, оскільки оскаржуване рішення про відмову, за принципом екстериторіальності, приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. При цьому, зазначає, що Гу ПФУ в Херсонській області відповідно до позовної заяви є органом пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації Позивача, втім рішення по суті порушеного питання приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Відтак, враховуючи те, що рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийняте Відповідачем-2 як органом, до виключних повноважень якого належить призначення пенсії заявнику, то відсутні підстави для покладення зобов`язань на Головне управління.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідачів разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема: заяву позивача щодо призначення пенсії за віком та додані до неї документи ( у разі їх не надання позивачем разом з позовом), рішення, прийняте за результатами розгляду вказаної заяви позивача, докази, які вплинули на його прийняття, докази направлення/вручення позивачу оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 04.02.1962 р., маючи право на пенсію за віком у віці 62 років, 27.08.2024 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"" від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

До вказаної заяви додав наступні документи: паспорт; довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; диплом про навчання; військовий квиток; трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 ), що підтверджується розпискою-повідомленням від 27.08.2024 року за №12642.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ у Житомирській області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

03.09.2024 року рішенням ГУ ПФУ у Житомирській області № 21750010127 за результатами розгляду документів, доданих до заяви, на підставі статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу -29 років.

Дане рішення обґрунтовано тим, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 29 років.

За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 14 років 06 місяців 00 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано згідно з записів трудової книжки колгоспника:

- період роботи в колгоспі з 23.01.1979 тю 23.04 1980 згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , оскільки відомості щодо встановленого та виробленого мінімуму трудової участі в колгоспі не завірені печаткою колгоспу та не містять номера дати документу на підставі якого внесено запис;

- період навчання з 01 09.1982 до 29.06.1985 згідно записів вищевказаної трудової книжки, оскільки відсутні накази на зарахування та закінчення навчання у технікумі. Вищезазначений період роботи зарахований згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб з 01 04 2002 по 31 05 2002,

- періоди роботи з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995 згідно записів вищевказаної трудової книжки, оскільки записи про звільнення не завірені підписами посадової особи.

Вважаючи дане рішення відповідач протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII. ( далі - Закон № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,

- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом ( частина 1 ст. 1 Закону № 1788-XII);

- до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. ( частина перша та друга статті 56 Закону № 1788-XII)

- до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. ( пункт « д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII)

- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України . ( стаття 62 Закону № 1788-XII).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), зокрема, -

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок ( перший частини ч.1 ст. 24 Закону № 1058-IV);

- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. ( перший частини ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV);

- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. ( абзац перший частини 4 ст. 24 Закону № 1058-IV);

- особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років і за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років. ( частина перша статті 26 Закону № 1058-ІV).

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. ( частина перша ст. 44 Закону № 1058-IV);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. ( частина третя статті 44 Закону № 1058-IV);

- пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. ( абзац другий пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV);

- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. ( частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, зокрема,

- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами ( пункт 1 Порядку № 637);

- за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. ( пункт 3 Порядку№ 637).

- за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. ( пункт 18 Порядку № 637).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії), яким передбачено, зокрема, -

- звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. ( пункт 1.6 Порядку № 22-1);

- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. ( пункт 1.7 Порядку № 22-1)

- орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). ( пункт 4.1. Порядку № 22-1);

- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. ( пункт 4.2. Порядку № 22-1)

- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. ( абзац перший пункту 4.3 Порядку № 22-1).

VI. Оцінка та висновок суду.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу роботи.

Як установлено судом, звертаючись до територіального пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV позивач надав перелік документів, у т.ч. трудову книжку колгоспника НОМЕР_2 ).

За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано певні періоди роботи та навчання згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , що вплинуло на висновок ГУ ПФУ щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, то згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 ) до страхового стажу не були зараховані періоди роботи позивача

- з 23.01.1979 по 23.04.1980, оскільки відомості щодо встановленого та виробленого мінімуму трудової участі в колгоспі не завірені печаткою колгоспу та не містять номера дати документу на підставі якого внесені записи;

- з 27.06.1996 по 29.08.2004, оскільки відсутня назва організації куди прийнято особу, наявне виправлення дати наказу на звільнення.

- з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995 записи про звільнення не завіренні підписами посадової особи.

Тобто, не зарахування ГУ ПФУ до страхового стажу позивача вказані періоди його роботи в колгоспі вмотивовано саме недоліками записів у трудовій книжці колгоспника.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку ГУ ПФУ, суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, для призначення пенсії особа повинна подати до органу Пенсійного фонду заяву та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. (ст. 62 Закону № 1788-XII).

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 25.02.2021 у справі № 683/3705/16-а.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників визначався постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 "Про трудові книжки колгоспників" (далі - Порядок № 310).

Згідно п.п. 1, 2 Порядку № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку № 310, до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві; на підставі чого внесено запис (дата і номер), відомості про нагородження та заохочення.

Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (п. 13 Порядку № 310).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 310 правління колгоспів вживають заходи щодо строгого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, забезпечення кадрів працівників, які ведуть трудові книжки, підготовленими до такої роботи особами, забезпечують належне зберігання архівних документів, які стосуються трудової діяльності колгоспників.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).

За положеннями частини 2 ст. 56 Закону № 1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактична тривалість роботи відображається у відповідному розділі трудової книжки працівника.

Відтак, при обчисленні стажу роботи в колгоспі після 1965 року враховується мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактична тривалість роботи.

Дослідивши зміст Трудової книжки позивача, судом встановлено, 23.01.1979 він був прийнятий у члени колгоспу «Кирова» Скадовського району Херсонської області (підстава - протокол № 1 від 23.01.1979 р.). При цьому, під № 1 від 23.01.1979 міститься запис про прийняття позивача на посаду тракториста бригади № 1 (підстава - протокол № 1 від 23.01.1979 р.)

Також, сторінки 18-19 Трудової книжки містять записи щодо участі позивача у громадському господарстві колгоспу "Кирова» у період з 1979-1980 роки, внесені на підставі особистих рахунків із зазначенням виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві.

Щодо покликання ГУ ПФУ на відсутність печатки колгоспу, номера та дати документу на підставі якого внесено такий запис, що за його позицією є підставою для не врахуванням періоду роботи позивача з 23.01.1979 по 23.04.1980 в колгоспі "Кирова» до страхового стажу, то суд зазначає, що згідно пункту 13 Порядку № 310, обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця.

В постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а висловлена позиція, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, зокрема, у разі недотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того, недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

Як вбачається з матеріалів справи трудова книжка колгоспника містить записи, які свідчать про участь позивача у громадському господарстві колгоспу "Кирова» у період з 1979-1980 роки, із зазначенням виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, при цьому відсутні відомості про невиконання позивачем, як членом колгоспу «Кирова» Скадовського району Херсонської області, встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин, а відтак відповідачем неправомірно не враховано період роботи позивача з 23.01.1979 по 23.04.1980 в колгоспі "Кирова» до страхового стажу.

При цьому, ГУ ПФУ не доведено, що участь позивача у громадському господарстві колгоспу "Кирова» у період з 1979-1980 роки є неправдивими або недостовірними відомостями.

Щодо підстав не врахування до страхового стажу позивача період його роботи з 27.06.1996 по 29.08.2004 через відсутність назви організації куди прийнято особу, а також через виправлення дати наказу на звільнення.

Як вбачається з записів трудової книжки позивача, то вказаний спірний період охоплює період його трудової діяльності в ТОВ “Вибір”, зокрема,

- під номером 22 міститься запис від 27.06.1996 року мовою оригіналу - “Принят на должность заместителя генерального директора по коммерческим вопросам», підстава “Пр. № 3/27-06к

- наступний запис не містить ні номера, ні дати мовою оригіналу - “"Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины ( по собственному желанию)» підстава “Пр. № 8/32-04к від 29.08.2004 р. При цьому, вказаний запис візуально створює ознаки виправлення щодо дати « 29.08.2004».

Разом з тим, суд зауважує, що запис про звільнення позивача з ТОВ « Вибір» зроблений інспектором ОК з зазначенням прізвища, засвідчений його підписом та скріплений печаткою ТОВ « Вибір», що в свою чергу дає можливість дозволяє ідентифікувати роботодавця.

При цьому, суд приймає до уваги, що з вказаного спірного періоду ГУ ПФУ згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб було враховано до страхового стажу позивача період з 01.04.2002 по 31.05.2002 р., чим спростовується сумнів відповідача щодо факту трудової діяльності позивача в спірний період.

Щодо доводу відповідача про відсутність назви організації при прийнятті позивача на роботу, то судом дійсно встановлено, що перед записом № 22 від 27.06.1996 року про прийняття позивача на посаду «заместителя генерального директора по коммерческим вопросам» відсутня назва підприємства ТОВ « Вибір». Разом з тим, суд зауважує, що запис про звільнення позивача завірена печаткою підприємства з його назвою, що в свою чергу дає можливість встановити факт трудової діяльності на підприємстві.

Щодо підстав не врахування до страхового стажу позивача період його роботи з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995 через відсутність підпису посадової особи, яким завірені записи про звільнення позивача.

Як вбачається з записів трудової книжки позивача, то вказаний спірний період охоплює період його трудової діяльності в Малому підприємстві « Гілея», зокрема,

1) під номером 15 міститься запис від 17.09.1991 року мовою оригіналу - “Принят на должность генерального директора малого предприятия ГІЛЕЯ”, підстава “Пр. № 1 от 17.09.1991 г”;

2) під номером 16 міститься запис від 17.10.1992 року мовою оригіналу – "Уволен в связи з переводом в другую фирму "Пр. №14 от 17.10.1992 г.”;

3) під номером 17 міститься запис від 18.10.1992 року мовою оригіналу – "Принят на должность президента", підстава "Пр. №98 от 18.10.1992г.";

4) під номером 18 міститься запис від 22.03.1995 року мовою оригіналу – "Уволен в связи з переходом на другую работу", підстава "Пр. №159 от 22.03.1995 г.”;

Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (п. 13 Порядку № 310).

Щодо спірних записів під № 16 та № 18 про звільнення позивача у зв`язку з переводом, то дані записи дійсно не містять відомостей про посаду, ПІБ та підпису відповідальної особи при звільненні.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані записи завірені печаткою Малого підприємства «Гілея», що в свою чергу дає можливість встановити факт трудової діяльності в спірний період.

Суд зазначає, що право пенсіонера на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 по справі №275/615/17, від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а.

Отже, на переконання суду, сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці, та позбавити особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового (страхового) стажу.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно п. 4.2. Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу…., повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів

Положеннями пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, у разі наявності сумнівів щодо роботи позивача відповідач не був позбавлений можливості звернутися до відповідних установ задля отримання інформації та копій документів про роботу позивача, а також вказати на необхідність надати додаткові документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.

В той же час, будь-яких доказів на вчинення вказаних дій під час призначення позивачу пенсії, відповідачем суду не надано.

Щодо підстав не врахування до страхового стажу позивача період його навчання з 01.09.1982 по 29.06.1985, оскільки згідно записів у трудової книжки відсутні накази на зарахування та закінчення навчання у технікумі.

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як зазначалось вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ( п. 1 Порядку № 637).

Пунктом 8 Порядку № 637 встановлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання, форми навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як вбачається з трудової книжки позивача, то під № 2 від 01.09.1982 р. міститься запис мовою оригіналу - “Зачислен уч-ся ІІ курса отд. Механизации Новокаховского т-ма ГМЭСХ» підстава – відсутня. Під № 3 від 29.061985 р. міститься запис мовою оригіналу - “Окончил полный курс обучения т-ма ГМЭСХ» підстава – відсутня.

Разом з тим, на підтвердження вказаного періоду навчання позивачем надано копію диплома серії НОМЕР_4 від 20.03.1990, згідно якому позивач в 1985 вступив до Мелітопольського інституту механізації та в 1990 році закінчив повний курс названого інституту по спеціальності "механізація сільського господарства". Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 20 березня 1990 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію "інженера -механіка".

Інших доказів підтвердження навчання позивача матеріали справи не містять.

Враховуючи, що спірний період 01.09.1982 по 29.06.1985 охоплює навчання позивача саме в Новокаховському технікумі, що не підтверджується документами, які б містили відомості про періоди навчання, суд погоджується з відповідачем щодо наявності підстав для не зарахування цього періоду до страхового стажу.

З огляду на вищевказане, відсутні підстави для задоволення позовних вимог зі спірних питань в цій частині.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що під час прийняття пенсійним органом рішення про відмову у зарахуванні періодів роботи позивача до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 ), не було враховано усі обставини та положення законодавства, що мають значення для призначення пенсії Позивачу, як наслідок, допущено неналежний розгляд поданої заяви і документів, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.09.2024 № 212750010127.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У постанові від 05.09.2018р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

Оскільки під час розгляду справи судом визнано неправомірним не зарахування до страхового стажу позивача періоди його роботи з 23.01.1979 по 23.04.1980, з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995, з 27.06.1996 по 31.03.2002, з 01.06.2002 по 29.08.2004, то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 вказані періоди роботи згідно із записами трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 ) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Щодо підстав визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має вчиняти дії та здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком здійснювало ГУ ПФУ в Житомирській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку №22-1, проте прийняло неправомірне рішення про відмову у такому призначенні, то саме даний територіальний орган Пенсійного фонду України має вчиняти дії та здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі

З огляду на вказане, заявлені позивачем вимоги зобов`язального характеру до ГУ ПФУ в Херсонській області не підлягають задоволенню.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №7373-3116-2360-1136 від 20.06.2025 р.

Оскільки предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Оскільки спір виник внаслідок протиправного рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області, визнаного за результатом розгляду даної справи протиправним, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. Крицак Валентини, 6 ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003 м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7 ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.09.2024 № 212750010127 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 23.01.1979 по 23.04.1980, з 17.09.1991 по 17.10.1992, з 18.10.1992 по 22.03.1995, з 27.06.1996 по 31.03.2002, з 01.06.2002 по 29.08.2004 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна