Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №120/7967/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 лютого 2026 р. Справа № 120/7967/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася з адміністративним позовом військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про повернення безпідставно сплачених коштів.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 118 191,05 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного залишення військової частини з 14.04.2024, що виражається у неприбутті, без поважних причин, до військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 13.06.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

16.06.2025 представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків.

В подальшому, відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суд 18.06.2025, направив запит до відділу обліку інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Вінницькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1

02.07.2025 на адресу суду надійшла відповідь із зазначення адреси місця проживання відповідача

Ухвалою від 14.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.

13.08.2025 представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні.

14.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, якою підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що

Солдат ОСОБА_1 з 02.02.2024 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №32.

Від 03.02.2024 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 34 призначений на посаду Оператора протитанкового відділення взводу протитанкових керованих ракет частини.

Рапортом від 13.06.2024 №3369 тимчасово виконуючою обов`язки начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_2 зроблено доповідь, згідно якої встановлено факт вибуття 14.04.2024 відповідача на лікування з приводу поранення до військово - медичного клінічного центру Центрального регіону м. Вінниця та подальшого його неповернення з лікування до військової частини НОМЕР_1 .

Також, згідно рапорту від 19.06.2024 №3480 та доповіді про стан фінансово-господарської діяльності у військовій частині НОМЕР_1 від 08.04.2025 №892 начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта стало відомо про переплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 у сумі 118 191,05 гривень у зв`язку з подією самовільного залишення військової частини.

На підставі вказаного факту призначено службове розслідування, відповідно до Наказу командира Частини (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.04.2025 №131 за фактом переплати грошового забезпечення для встановлення ступеня вини військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

В ході проведення службового розслідування (згідно акту службового розслідування) встановлено, що: " Згідно рапорту тимчасово-виконуючої обов`язки начальника медичної служби – начальника медичного пункту солдата ОСОБА_3 від 05.03.2024 №1538 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.03.2024 №65, солдата ОСОБА_1 - 05.03.2024 направлено у стабілізаційний пункт (місто Куп`янськ) для лікування з приводу поранення.

На підставі виданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» довідки військово лікарської комісії від 15.03.2024 № 636 та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2024 №77 з 17.03.2024 по 14.04.2024 солдат ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров`я, терміном 30 діб (додаток 6 до акту службового розслідування).

14.04.2024 - за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.04.2024 №14/1828 вибув на лікування з приводу поранення до «Військово – медичного клінічного центру Центрального регіону» м. Вінниця.

13.06.2024 - медичним пунктом військової частини НОМЕР_1 під час перевірки фактичного місцезнаходження військовослужбовців, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров`я було встановлено, що солдат ОСОБА_1 відсутній та не перебуває в лікувальних закладах, на телефонні дзвінки не відповідача.

По факту вказаної події невідкладно, рапортом від 13.06.2024 №3369 молодшим сержантом ОСОБА_2 зроблено доповідь з приводу неповернення вказаного військовослужбовця з лікування до військової частини НОМЕР_1 . 18.06.2024 заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_4 здійснений телефонний дзвінок за номером НОМЕР_3 до « ІНФОРМАЦІЯ_2 » м. Вінниця де повідомили, що солдат ОСОБА_1 до них на лікування не прибував.

Також 22.06.2024 засобами електронного зв`язку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до «Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону», м. Вінниця, направлений запит № 2104 з метою уточнення термінів перебування солдата ОСОБА_1 на лікуванні.

Однак, відповідь на зазначений запит не надходила.

Враховуючи вимоги вищезазначеного наказу, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.06.2024 №165 виплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 було призупинено, як самовільно залишившому військову частину НОМЕР_1 .

В свою чергу, у зв`язку з неподанням інформації солдатом ОСОБА_1 щодо завершення лікування в лікувальному закладі «Військово -медичного клінічного центру Центрального регіону» м. Вінниця, встановлено факт переплати солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 14.04.2024 по 30.04.2024 у розмірі 118 191,05 гривень (сто вісімнадцять тисяч сто дев`яносто одна гривня, 05 копійок), в тому числі: - посадовий оклад – 1 598,00 гривень. - оклад за військове звання - 300,33 гривень. - надбавка за особливості проходження служби (65%) - 1 233,92 гривень. - щомісячна премія (534%) – 15 058,80 гривень. - додаткова винагорода – 100 000,00 гривень.

Вказане також підтверджується Довідкою-розрахунком від 31.03.2025 №282 «Про надмірно нараховане та виплачене грошове забезпечення солдату ОСОБА_1 за квітень 2024 року"

В подальшому, з метою врегулювання вказаної заборгованості, військовою частиною направлено на адресу, яка зазначена в паспорті солдата ОСОБА_1 , рекомендований лист з повідомленням про вручення від 25.04.2025 №1090, який було отримано -20.05.2025.

Відтак, з метою стягнення з відповідача майнової шкоди за переплату грошового забезпечення в сумі 118 191,05 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз. 2 ст. 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі Статут внутрішньої служби), вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Абзацом другим статті 11 Статуту внутрішньої служби встановлено, що військовослужбовці зобов`язані непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах (стаття 27 Статуту внутрішньої служби).

Відтак, військовослужбовці, які вчинили правопорушення, можуть нести, зокрема, цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до п. 15 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення не виплачується: за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а цивільне законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Враховуючи, що спеціальним законодавством, яким врегульовано порядок оплати праці військовослужбовців, не визначено підстав відрахувань з їх грошового забезпечення, тому за аналогією закону до спірних відносин слід застосувати норми Цивільного Кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Так, відповідно до матеріалів службового розслідування за фактом вибуття 14.04.2024 ОСОБА_1 на лікування з приводу поранення до військово - медичного клінічного центру Центрального регіону м. Вінниця та подальшого його неповернення з лікування до військової частини НОМЕР_1 виникла переплата грошового забезпечення з 14.04.2024 в сумі 118 191,05 грн.

Отже, враховуючи, що відповідач був відсутній на службі без поважних причин, проте отримав грошове забезпечення, тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного залишення військової частини з 14.04.2024, що виражається у неприбутті, без поважних причин, до військової частини НОМЕР_1 .

За нормами ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 118 191,05 грн. (сто вісімнадцять тисяч сто дев`яносто одну гривню п`ять копійок) в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного залишення військової частини з 14.04.2024, що виражається у неприбутті, без поважних причин, до військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Рішення суду сформовано: 10.02.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна