Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №485/2448/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/2448/25

Провадження №2/485/123/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді – Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання – Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(далі – ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 21641,04 грн та понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» було укладено Кредитний договір №152387, сума кредитування – 13334,00 грн. 06.02.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №06022025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №152387 від 04.09.2024 на загальну суму 21641,04 грн. Після передачі права вимоги за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок перед позивачем та має непогашену заборгованість. Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернув, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №152387 від 04.09.2024 у розмірі 21641,04 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 12 січня 2026 року прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження /а.с.75-76/.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Кредіплюс» договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 152387 /а.с.38-41/.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначеним цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 13 334,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10000,50 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3333,50 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3 передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390% річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно з умовами п. 2.4 знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень.

Відповідно до пункту 2.5 індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні з 04.09.2024 по 27.11.2024 (п.2.6. Договору).

Договір про споживчий кредит №04.09.2024 від 04.09.2024 та додаток до нього (графік платежів /зворот а.с.41/, паспорт споживчого кредиту /а.с.30-31/ підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), а саме кредитний договір – с419f5е9, паспорт споживчого кредиту – 89ес549b.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, що стверджується довідкою виданою ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 30.10.2025 /а.с.17/.

Усупереч умовам договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі – 21641,04 грн, яка складається із: 13334,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7806,04 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 501,00 грн – комісія за кредитним договором, що стверджується карткою обліку виконання договору 152387 /а.с.55/, випискою з особового рахунку за кредитним договором №152387 /а.с.54/.

06 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №06022025 /а.с.6-10/, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №06022025 від 06.02.2025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21641,04 грн, з яких: 13334,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7806,04 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 501,00 грн – комісія за кредитним договором /а.с.54/.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260114/35638-БТ від 17.01.2026, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (№ НОМЕР_3 ). За даними виписки по картковому рахунку встановлено зарахування коштів 04.09.2024 у загальному розмірі 10000,50 грн, на виконання вимог кредитного договору /а.с.83-84/.

Норми права, які застосовуються судом

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Кредитний договір між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Таким чином, позивач ТОВ «Юніт Капітал» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 152387 від 04.09.2024, укладеним між відповідачем та ТОВ «ФК «Кредіплюс».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «ФК «Кредіплюс» за кредитним договором № 152387 від 04.09.2024, до позивача у справі.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», та копію протоколу погодження вартості послуг до нього; копію Додаткової Угоди №25770858891 від 11 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, зокрема якою передбачено надання юридичної допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року витрати на професійну правничу допомогу по даній справі складаються: вивчення матеріалів справи 2 год - 1000,00 грн, складання позовної заяви 2 год - 5000 грн, підготовка адвокатського запиту 1 год – 500,00 грн, підготовка та подача клопотання 1 год – 500,00 грн.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд встановив, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 4000,00 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 76-89, 141, 223, 263-265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 152387 від 04.09.2024 у розмірі 21641,04 грн (двадцять одна тисяча шістсот сорок одна гривня чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»судові витрати у загальному розмірі 6422,40 (шість тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн, які складаються з: судового збору 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

У задоволені решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 10 лютого 2026 року.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.П.Бодрова