Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №484/292/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/292/26

Провадження № 2-а/484/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області головуючого судді – Шикері І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1168 від 22.08.2025 та закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бабкова О.С. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 22.08.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 1168, якою притягнув його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф, в сумі 17000 грн. У постанові зазначено, що 04.08.2025 року о 18 год. 45 хв., під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 , не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського0 територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З даною постановою № 1168 від 22.08.2025 року, він категорично не згоден і вважає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, а сама постанова суперечить вимогам закону, оскільки, наразі він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить витяг з системи «Резерв+». В даному застосунку зазначено, що відповідно до постанови ВЛК від 13.08.2025 року він визнаний непридатним до військової служби. Окрім цього, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.07.2025 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 22.07.2025 року і на підставі ст. 31а,30а графи 11 Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби. Вказана інформація своєчасно була внесена до військово-облікових даних ОСОБА_1 , про що свідчить «Резерв+».

Розгляд даної справи, відповідно до вимог ст. 257 КАС України, проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.01.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 02.02.2026 на 10.30 год.

Ухвалами від 02.02.2026 розгляд справи було відкладено на 11.02.2026 на 11.00 год., для надання відповідачу можливості подання відповіді на відзив. Крім того, від відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 було витребувано докази повідомлення/виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для необхідності проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; докази постановки ОСОБА_1 на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування останнього на обліку станом на дату складення протоколу; копію "рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки", на які є посилання у протоколі № 766 від 04.08.2025 та в постанові № 1168 від 22.08.2025, складених відносно ОСОБА_1 .

Копія вказаних ухвал отримана відповідачем 05.02.2026, проте відповіді на відзив на витребуваних судом доказів, відповідач на адресу суду не надав.

Заперечуючи проти вимог, викладених у позові, відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 направив відзив у якому, зокрема, зазначив, що позивачу було відомо про час та місце розгляду справи, оскільки 04.08.2025 в його присутності та у присутності свідків позивач відмовився від отримання протоколу та від його підпису. Також, в присутності свідків його було повідомлено про час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується даними АІТС «Оберіг». Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило. Стосовно суті правопорушення зазначили, що позивач будучи у статусі «обмежено придатний», зобов`язаний був пройти ВЛК до 05.06.2025, відповідно до ЗУ № 3621, проте цього не зробив, а тому змінив свій статус «порушник військового обліку» в зв`язку з чим, відповідачем було сформовано і направлено звернення до органів Національної поліції про супроводження та доставлення ОСОБА_1 до РТЦК. Таким чином вважали, що оскаржувана постанова є законною і підстав для її скасування не має, в зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача – адвокат Бабкова О.С. зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується наявністю запису в застосунку «Резерв+». 04.05.2024 року набув чинності Закон України від 21.03.2024 року № 3621-1Х «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким було скасовано статус «обмежено придатний до військової служби». Відповідно, всі, хто мав цей статус, до 5 червня 2025 року повинні були пройти повторний медичний огляд. Однак, ніяких даних про те, що ОСОБА_1 мав такий статус не має і відповідачем до відзиву не додано жодних підтверджень цього. В наданому обліковому документі АІТС «Оберіг» зазначено, що ОСОБА_1 визнаний порушником обліку, але з яких причин не відомо. Знову ж таки, відомостей про те, що він мав статус «обмежено придатний» в даному застосунку не міститься.

Дослідивши матеріали справи, відзив та додані до нього докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст.279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року № 154 здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з п. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані проходити медичний огляд.

У відповідності до п. 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу або призиваються, проходять обов`язковий медичний огляд.

Згідно з п. 1.1 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

У постанові по справі про адміністративне правопорушення № 1168 від 22.08.2025 року зазначено, що 04.08.2025 року о 18 год. 45 хв., під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

04.05.2024 року набув чинності Закон України від 21.03.2024 року № 3621-1Х «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким було скасовано статус «обмежено придатний до військової служби». Відповідно, всі, хто мав цей статус, до 5 червня 2025 року повинні були пройти повторний медичний огляд.

Однак, як стверджував ОСОБА_1 він не мав статусу «обмежено придатний» і доказів цього суду не надано.

Крім того, в оскаржуваній поставі зазначено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В той же час, копії рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки", на порушення яких є посилання у протоколі № 766 від 04.08.2025 та в постанові № 1168 від 22.08.2025, складених відносно ОСОБА_1 , на виконання ухвали суду від 02.02.2026, відповідачем надані не були.

Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП за викладених в оскаржуваній постанові обставин суперечить закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1168 від 22.08.2025 та закриття провадження по справі– задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1168 від 22.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч.3 ст.210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, в сумі 17000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч.3 ст.210-1 КУпАП, – закрити в зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.02.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача – адвокат Бабкова Ольга Сергіївна, місцезнаходження: вул. Театральна, 35/67, м. Первомайськ, Миколаївська область.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя: І.А.ШИКЕРЯ