Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №487/6916/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6916/25

Провадження № 3/487/32/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Тутової С.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2025 року в Заводський районний суд м. Миколаєва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438277 від 30 серпня 2025 року.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438277 від 30.08.2025 слідує, що 30.08.2025 близько 03 год 10 хв у м. Миколаєві по вулиці Крилова, буд. 52, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21102», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Алкотестер драгер». Результат огляду виявився позитивним – 1,19 проміле. Вказаними діями водій порушив пункт 2.9.а ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 – адвокат Бутенко Д.В., який діє на підставі ордера серія АН №1823685 від 28.10.2025 та договору, укладеного із ОСОБА_5 27.10.2025, надавши письмові заперечення, суду пояснив, що відеозаписом, долученим до протоколу, не зафіксовано факт руху автомобіля, а також проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння саме ОСОБА_6 . Окрім того, працівником поліції не було запропоновано ОСОБА_7 пройти огляд у медичному закладі та не було роз`яснено його права.

Заслухавши позицію захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд ураховує наступне.

Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, на розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438277 від 30.08.2025 , відповідно до якого 30.08.2025 близько 03 год 10 хв у м. Миколаєві по вулиці Крилова, буд. 52, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21102», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Алкотестер драгер». Результат огляду виявився позитивним – 1,19 проміле.

До протоколу, серед іншого, долучено відеозапис фіксації події.

За результатом перегляду вказаного відеозапису, долученого до протоколу, в сукупності з іншими письмовими доказами судом встановлено, що:

- 30 серпня 2025 приблизно о 03:10 год у м. Миколаєві по вул. Крилова, 52, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21102» (державний номерний знак НОМЕР_3 ). Факт керування, як і факт керування саме ОСОБА_5 , не заперечувався останнім на місці зупинки.

- Працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_8 на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_3 не заперечував перебування його в стані алкогольного сп`яніння та погодився для перевірки пройти огляд на місці зупинки.

- Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння виявився позитивним – 1,19 проміле, що перевищує норму максимально дозволеного вмісту алкоголю в крові водія – 0,2%. ОСОБА_3 незгоди з таким результатом не висловив. Натомість згода з результатом підтверджена його підписом у протоколі серії ЕПР1 № 438277 від 30.08.2025, роздруківці тестування №226 від 30.08.2025, прилад № ARLM 0376 та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Доказів у спростування проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння саме ОСОБА_9 суду не надано.

За результатом перегляду відеозапису у суду немає жодних сумнівів, що огляд на сан алкогольного сп`яніння проходив саме ОСОБА_3 , який не заперечував факт керування ним транспортним засобом та був згоден із показником вмісту алкоголю в його крові.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив, що 30.08.2025 приблизно о 03:10 год у м. Миколаєві по вул. Крилова, 52, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21102» (державний номерний знак НОМЕР_3 ) в стані алкогольного сп`яніння.

Факт вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та його вина підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438277 від 30.08.2025;

- роздруківкою тестування № 226 від 30.08.2025, прилад № ARLM 0376, відповідно до якого огляд ОСОБА_4 на стан сп`яніння проводився 30.08.2025 о 03:21:22 годині за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 7510», номер приладу ARLM 0376, результати огляду – 1,19% проміле в крові;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобі, з зазначенням результату огляду на стан сп`яніння – 1,19% та підписом ОСОБА_10 у підтвердження згоди з результатом;

- дослідженими даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи містять довідку з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, згідно якої 26.08.2025 ОСОБА_2 отримав посвідчення водія на право керування даним видом транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Дослідивши наявні докази та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, а в сукупності достатніми на підтвердження того, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 34 КпАП України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 , відповідно до ст. 35 КпАП України, не встановлено.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд враховує, що таке стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень.

Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. А тому в даній справі суд ураховує суспільну небезпеку вказаного правопорушення та його характер, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також відомості про особу порушника.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 №6652 від 04.12.2025 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі вказаної в/ч. Відповідно рекомендаційного листа в/ч НОМЕР_2 від 08.02.2026 ОСОБА_3 проходить військову службу на посаді головного медика роти забезпечення боєприпасів та, маючи посвідчення водія, користується транспортними засобами, надаючи невідкладну медичну допомогу та евакуюючи поранених. Також виконує службові завдання з використанням військової техніки , виконує критично важливі медичні функції. Позбавлення ОСОБА_4 права керування транспортними засобами унеможливить здійснення ним необхідних службових завдань, призведе до ускладнення діяльності військової частини під час збройної агресії російської федерації проти України.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 Європейський Суд з прав людини зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При прийнятті рішення суд ураховує обставини справи, докази та звернення військової частини НОМЕР_2 за можливості не позбавляти ОСОБА_4 права керування транспортними засобами за вказаних у рекомендаційному листі обставин.

Отже, позбавлення ОСОБА_4 права керування транспортними засобами строком на 1 рік, як того вимагає санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, фактично призведе до неможливості виконання ним конституційного обов`язку щодо захисту держави та позбавить його можливості виконувати важливу місію у важкий для нашої країни час, а саме: надавати невідкладну медичну допомогу пораненим, евакуювати їх з поля бою, виконувати інші критично важливі функції під час воєнних дій. Окрім того, суд ураховує відсутність будь-яких доказів спричинення ОСОБА_9 істотної шкоди громадським або державним інтересам чи матеріальних збитків та приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто 605,60 грн.

Керуючись статтями 40-1, 278, 280, 283, 284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та призначити йому стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф сплатити на рахунок: отримувач ГУК/ Миколаївська обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача (ДКСУ): казначейство України (ЕАП), номер рахунку:UA438999980313010149000014001 код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн, який перераховувати на рахунок: номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106), найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою). Призначення платежу: справа № 487/6916/25.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання - три місяці з дня винесення постанови.

Суддя: К.М. Скоринчук