Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 09 лютого 2026 р.
Справа: №127/1118/26
Суддя: Іщук Т. П.
Справа № 127/1118/26
Провадження № 3/127/297/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2025 року близько 15.25 год у м.Вінниці по вул. Казимира Малевича ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі працівника поліції попрямувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів за ст.210 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Разом з тим його захисник подав заяву та просив розгляд провести як у його відсутність, так і у відсутність ОСОБА_1 . При цьому вказував, що останній вину визнає, щиро кається.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, і повинен нести відповідальність, встановлену Законом.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
При цьому, суд відмічає, що відповідальність настає не за всяке невиконання законних вимог працівника поліції, а лише за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.
Згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Отже, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки та виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №669368 від 24 грудня 2025 року, рапортом працівника поліції, протоколом про адміністративне затримання від 24 грудня 2025 року, протоколом №7942 про адміністративне правопорушення від 24 грудня 2025 року, складеним за ч.3 ст.210 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №669368 від 24 грудня 2025 року слідує, що 24 грудня 2025 року близько 15.25 год у м.Вінниці по вул. Казимира Малевича ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі працівника поліції попрямувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів за ст.210 КУпАП.
З рапорту працівника поліції слідує, що під час несення служби спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 вони підійшли до невідомої особи, яка досить нервувала. Під час розмови особа чоловічої статі відмовлявся виконувати законну вимогу попрямувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів за ст.210 КУпАП, вів себе зухвало. Особу було встановлено, ним виявився ОСОБА_1 та останнього затримано.
З протоколу про адміністративне затримання серії АА № 112540 від 24 грудня 2025 року слідує, що працівники поліції затримали ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії, які заважали працівникам поліції скласти протокол та вказані дії потребували застосування заходу примусу.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 24 грудня 2025 року вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції при виконанні ними службових обов`язків, а саме на законну вимогу працівників поліції попрямувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів за ст.210 КУпАП, вів себе зухвало.
Визнає вказані обставини і ОСОБА_1 .
За таких обставин, дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а саме злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.
Отже, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного правопорушення.
При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи порушника, враховуючи обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 185, ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua