Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №127/2950/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2950/26

Провадження № 3/127/654/26

П О С Т А Н О В А

09 лютого 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Вінницького районного Управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 1, ст. 173-2 ч. 2 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, прож.: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в с т а н о в и в :

з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083142 від 24.01.2026 року вбачається, що 24.01.2026 року приблизно о 00.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що виражалось в шарпанні за верхній одяг, ляпасах та погрозах фізичною розправою відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав їй фізичних та психологічних страждань.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 324202 від 24.01.2026 року вбачається, що 24.01.2026 року приблизно о 00.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності їх малолітнього сина ОСОБА_3 , 2016 р.н., чим завдав йому психологічних страждань.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083143 від 24.01.2026 року вбачається, що 24.01.2026 року приблизно о 00.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності їх малолітнього сина ОСОБА_4 , 2021 р.н., чим завдав йому психологічних страждань.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083144 від 24.01.2026 року вбачається, що 24.01.2026 року приблизно о 00.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності їх малолітньої доньки ОСОБА_5 , 2023 р.н., чим завдав їй психологічних страждань.

Постановою суду від 29.01.2026 року було об`єднано в одне провадження справи №127/2950/26, №127/2952/26, №127/2953/26, №127/2956/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1, ст. 172-2 ч. 2 КУпАП ОСОБА_1 . Об`єднаній справі присвоєно № 127/2950/26.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, оскільки не вчиняв домашнього насильства. Суду пояснив, що 24.01.2026 року між ним та дружиною в присутності їх трьох неповнолітніх дітей виникла сімейна сварка, під час якої дружина викликала працівників поліції. Запевнив суд, що він не спричинив жодної шкоди дружині та дітям. Його дії не становили небезпеки для його родини. Вони з дружиною помирились, він зробив належні висновки для себе. Просив закрити провадження у справі.

В судовому засіданні 09.02.2026 року ОСОБА_2 суду пояснила, що 24.01.2026 року між нею та чоловіком виникло сімейне непорозуміння, під час якого вона викликала працівників поліції. Запевнила, що сімейного насильства щодо неї та їх дітей чоловік не вчиняв. Вони примирились. У шлюбі з ОСОБА_1 перебувають протягом тривалого часу, мають трьох спільних малолітніх дітей. Просила закрити провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Судом встановлено, що 24.01.2026 року о 00.47 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.01.2026 року о 00.46 год. за адресою: АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_2 повідомила, що чоловік вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру в присутності їх малолітніх дітей 2016 р.н., 2021 р.н., 2023 р.н., погрожує фізичною розправою, дає ляпаси по обличчю, застосовує щодо неї образливу лайку.

Ризик вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства 24.01.2026 року відносно ОСОБА_2 визначено як високий, відносно дітей – як низький. Стосовно кривдника винесено терміновий заборонний припис ЕТ № 10277 від 24.01.2026 року.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дружини та трьох малолітніх дітей в матеріалах даної справи немає.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідальність за частиною 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за частиною 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом вказаних правопорушень є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії чи бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх особі, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а також фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, мордування тощо, тобто таке фізичне насильство, яке не підпадає під дії КК України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнав, а обставини, викладені в протоколах, фактично ґрунтуються виключно на заяві потерпілої ОСОБА_2 .

Також наявні в матеріалах справи протокол прийняття заяви та пояснення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 вчинив відносно неї в присутності малолітніх дітей домашнє насильство психологічного та фізичного характеру не свідчать про доведеність складу адміністративних правопорушень.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила, що між нею і чоловіком виник сімейний конфлікт, непорозуміння, а в подальшому вони помирились. Будь-яких інших належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства (психологічного та фізичного характеру, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх, нездатність захистити себе, фізичний біль або іншим чином завдається шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої особи) немає, тому суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено складу адміністративних правопорушень, що передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені обставини провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173-2 ч. 1, 173-2 ч. 2 КУпАП.

Керуючись ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

закрити провадження у справі № 127/2950/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173-2 ч. 1, 173-2 ч. 2 КУпАП ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: