Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №145/213/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/213/26

Провадження №3/145/84/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2026 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Іванець В. Д. , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області 09.02.2026 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №669018 від 04.02.2026 установлено, що 04.02.2026 о 12:03 год ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався на його адресу нецензурною лайкою, ображав, чим заподіяв шкоду психологічному здоров`ю, що призвело до побоювання та хвилювання.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, та повідомив, що 04.02.2026 перебував із сином удома, дружина була на роботі. Оскільки син хворіє, то приблизно о 12:00 сказав йому, що потрібно поїсти. Син відмовився та почав із ним сперечатися. Тоді він підвищив на сина голос, а той у свою чергу зателефонував матері, яка викликала поліцію. Домашнього насильства не вчиняв, конфлікти із сином відбуваються рідко. Просив протокол закрити. Крім того повідомив, що проходить службу в ЗСУ, а на даний час перебуває на реабілітації в зв`язку із пораненням.

У судовому засіданні представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , дружина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності просила суд закрити адміністративний протокол. Показала, що 04.02.2026 о 12:00, коли вона перебувала на роботі, то їй зателефонував син ОСОБА_2 , якому 13 років, та повідомив, що на нього кричить батько. Оскільки чоловік є військовослужбовцем та проходить реабілітацію, то злякалася за сина і викликала поліцію. Коли повернулася додому, то чоловік пояснив, що домашнього насильства щодо дитини не вчиняв, лише хотів, щоб останній поснідав. Однак син відреагував агресивно на його прохання, тому він підвищив на нього голос. Указані обставини підтвердив і сам син. Раніше чоловік домашнього насильства не вчиняв, останній проходить службу в ЗСУ. Зазначає, що між чоловіком та сином виник побутовий конфлікт, раніше таких випадків не було.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

У силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

За наслідками розгляду протоколу серії ВАД № 669018 від 04.02.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП суд дійшов таких висновків.

Адміністративним правопорушенням відповідно до диспозиції частини 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, особа уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення надала суду наступні докази: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.02.2026; пояснення малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , опитаного в присутності матері ОСОБА_3 , у яких ОСОБА_2 зазначив, що коли мати була відсутня вдома, батько ОСОБА_1 почав вимагати, щоб він поприбирав на кухні за собою, коли він відмовився, батько одразу почав на нього кричати, ображав нецензурними словами, він злякався та зателефонував матері; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що не стримав своїх емоцій та на підвищеному тоні, можливо вживав нецензурні слова, хотів щоб син ОСОБА_4 поїв; письмовими поясненнями законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 у яких остання зазначає, що викликала поліцію до свого чоловіка ОСОБА_1 , який у її відсутності ображав їх малолітнього сина ОСОБА_6 , а саме ображав нецензурними словами, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (рівень небезпеки - середній), інших доказів матеріали справи не містять.

Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 наданими безпосередньо в судовому засіданні і спростовуються ними. Судом установлено, що між батьком та сином відбувся побутовий конфлікт, указані випадки не є системними.

Будь-яких інших об`єктивних доказів, які б свідчили про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 суду не надано як і не надано доказів щодо заподіяної шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого.

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, які ставляться у вину особі та складають склад адміністративного правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення та обставин які було встановлено в ході судового розгляду судом є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 245, 247, 251, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Суддя Іванець В. Д.