Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №145/1319/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 с-ще Тиврів 145/1319/25

1-кп/145/71/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Тиврів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025020000000870 від 05.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, безробітного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в жовтні 2024 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося за можливе, отримав пропозицію від іншої особи чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на організацію та утримання місця для незаконного виробництва та збуту наркотичного засобу, канабісу, так як інша особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирішила змінити місце для вирощування та виготовлення наркотичного засобу, на що ОСОБА_4 погодився, таким чином вступив у попередню змову групою осіб з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел, інша особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , при невстановлених слідством обставинах, перебуваючи у невстановленому на даний час місці, в період часу з жовтня 2024 року по березень 2025 року, частково перенесли з АДРЕСА_2 , та додатково придбали та доставили до домогосподарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , відповідне обладнання, засоби, за допомогою яких, всупереч встановленого законом порядку одержується готовий до збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс, чим організували та спільно з ОСОБА_4 утримання місця для досягнення спільної спеціальної мети кримінального правопорушення - незаконного вирощування та виробництва наркотичного засобу. Так, вказаними діями, ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно організували та утримували місце для незаконного вирощування та виготовлення наркотичного засобу, обіг якого обмежено, канабіс, з метою збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 виконуючи свою роль, за попередньою змовою з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у період з жовтня 2024 року до березня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не вдалося за можливе, з метою їхнього особистого збагачення та подальшого незаконного виробництва та збуту наркотичного засобу, канабісу, який відповідно до Таблиці ІІ Списку № 1 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, замовили через ТОВ "Нова пошта" насіння коноплі, у невстановленій кількості, та перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , у закритому приміщенні здійснили посів невстановленої кількості кущів роду Коноплі у горщики, за якими доглядали з метою доведення до стадії дозрівання, шляхом догляду за розсадою, рихленням ґрунту, підтриманням відповідної температури, збагачення ґрунту добривом та поливом розсади, забезпеченням вентиляції повітря та штучного освітлення із використанням електричних ламп, тим самим створили спеціальні лабораторні умови для вирощування наркотичного засобу, способом, так звана "комната".

В подальшому, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду від 13.11.2024, шляхом таємного проникнення 24.12.2024 обстежено публічно недоступне місце, а саме домогосподарство за адресою: АДРЕСА_3 , де в одній з кімнат будинку відібрано зразок для експертизи, а саме фрагменти речовини рослинного походження, які відповідно до висновку експерта від 03.02.2025 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 19,83 г, які ОСОБА_4 з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно зберігали з метою збуту.

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду від 05.03.2025, шляхом таємного проникнення 13.03.2025 обстежено публічно недоступне місце, а саме домогосподарство за адресою: АДРЕСА_3 , де в одній з кімнат будинку відібрано зразок для експертизи, а саме фрагменти речовини рослинного походження, які відповідно до висновку експерта від 16.04.2025 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 9,33 г, які ОСОБА_4 з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно вирощували, в лабораторних умовах та зберігали з метою збуту іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України, тобто організація та утримування місця для незаконного виробництва та виготовлення наркотичного засобу, вчиненому з корисливих мотивів, групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у порушення вимог ст. 7, 12, 17, 25 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995, Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними" від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), не маючи на те відповідної ліцензії, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 липня 2025 року, з метою спільного збагачення та подальшого незаконного виробництва та збуту наркотичного засобу, канабісу, який відповідно до Таблиці ІІ Списку № 1 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, замовили через ТОВ "Нова пошта" насіння коноплі, у невстановленій кількості, але не менш ніж 66 рослини.

В подальшому, ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , на земельній ділянці відкритого грунту, здійснили незаконний посів та вирощування 66 кущів конопель, шляхом їх догляду, який полягав у рихленні грунту та поливу з метою доведення їх до стадії дозрівання.

Надалі 15.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.07.2025 за адресою АДРЕСА_3 , проведено обшук, у ході якого було виявлено та вилучено 66 кущів рослин роду Коноплі.

Відповідно до висновку експерта від 22.07.2025, рослини в кількості 66 одиниць є рослинами роду Коноплі.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, тобто незаконний посів та вирощування конопель за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, в кількості п`ятдесят і більше рослин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, форму вини за інкримінованими йому злочинами, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини їх скоєння, викладені в обвинувальному акті, в тих межах, які пам`ятає, погодився з кваліфікацією його дій.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_4 дав показання, що приблизно в жовтні 2024 року особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, попросив обладнати його будинок, який знаходиться по АДРЕСА_3 під вирощування канабісу. При цьому особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, пояснила, що будинок по АДРЕСА_2 , де вона до цього займалася вирощуванням канабісу обікрали. Особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знає давно, разом з нею раніше займалися спортом та вживали канабіс. Він останніх три роки канабіс не вживає. Також особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сказала йому, що в інших друзів таких будинків не має, а також, що в його будинку ніхто не проживає, а саме приміщення використовується як виробниче. Тоді повідомив особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, що в будинку нічого не має, але вона повідомила, що все обладнає. Він розумів, що це незаконно, однак не міг відмовити. Тоді він дав ключі від будинку особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та був присутній під час перевезення обладнання (лампи, переноски, дуйчики, відра з рослинами, електричний таймер для контролю за температурою та вологістю в приміщенні). Насіння він разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, замовляли в мережі інтернет за домовленістю, всього купували насіння 2 чи 3 рази. Він допомагав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, доглядати за рослинами коноплі, носив воду, однак поливом майже не займався, бо грунт був закритий і можна було зашкодити рослинам. Також потрібно було розуміти скільки добрив слід додавати для росту, тому особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, робила майже все сама у його присутності. Він здогадувався, що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, займається збутом канабісу, він же збутом не займався. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, користувалася його будинком для вирощування коноплі з жовтня 2024 року десь по лютий 2025 року. Після продажу канабісу особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, дала йому гроші за допомогу. Всього за весь період особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, дала йому десь 20 тисяч гривень, а також сплачувала за електроенергію, розхідники. Інколи він був водієм у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, купував бідон, який використовували для води та поливу, а також таймер, який контролював в будинку періоди день/ніч. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, навчала його доглядати за рослинами коноплі. До свого будинку навідувався 2-3 рази на тиждень, інколи з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, інколи сам, дивилися за рослинами коноплі, часом це робила і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, самостійно.

Також у домогосподарстві були і його власні рослини, які він мав намір виростити для власного вживання. Так він разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, придбали у мережі інтернет на сайті "Бобмарлі сітс" насіння десь 80 штук. На його прохання особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проростила їх, бо це складна процедура. За це він мав віддати особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 20% урожаю. Всього проросло 66 рослин. Далі рослини десь на початку квітня 2025 року висадили в ямки, які він викопав, на присадибній ділянці, поряд з будинком, поміж бур`янами. На вулиці він сам прополював рослини, поливав, доглядав за ними. Оскільки рослини були погані, то особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сказала йому, що вона нічого взамін брати не буде. У подальшому вказані 66 рослин коноплі були вилучені працівниками поліції під час обшуку його домогосподарства по АДРЕСА_3 . У скоєному щиро кається, готовий надавати викривальні покази щодо особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Востаннє особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, бачив десь наприкінці весни 2025 року, де вона зараз йому не відомо.

Суд вважає показання обвинуваченого ОСОБА_4 є достовірними, правдивими, належними та допустимими, оскільки вони не спростовуються, а навпаки підтверджуються наданими письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У силу ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії правильно кваліфіковані за за ч. 2 ст.310 КК України - незаконний посів та незаконне вирощування конопель за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, у кількості п`ятдесят і більше рослин, та за ч. 2 ст. 317 КК України - організація та утримування місця для незаконного виробництва та виготовлення наркотичного засобу, вчиненому з корисливих мотивів, групою осіб.

Отже, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі вимог статті 65 КК України покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, жалкує про вчинене); ступінь тяжкості вчинених ним двох кримінальних правопорушень (відповідно до статті 12 КК України ці злочини є тяжким); особливості й обставини вчинення злочину; особу обвинуваченого (раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, безробітний, утримує пасіку в кількості 100 бджолосімей, неодружений, характеризується позитивно, здійснює благодійні пожертви на підтримку ЗСУ).

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно зі статтею 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі статтею 67 КК України, суд не встановив.

За змістом ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

За викладених обставин, проаналізувавши поведінку обвинуваченого, а саме визнання ним вини, щире каяття, враховуючи наявність пом`якшуючої покарання обставини, позитивну характеристику, та, те, що він самостійно утримує пасіку зі ста бджолосімей, здійснює благодійні пожертви на ЗСУ, тому з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкцій ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317 КК України, а саме у виді позбавлення волі, водночас суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо досягти без ізоляції від суспільства в умовах здійснення постійного контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень статей 75, 76 КК України.

Призначення ж іншого покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, визнання вини. Саме така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, особі не може бути призначене додаткове покарання, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України, у виді конфіскації майна.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.08.2025 відносно ОСОБА_4 з 05.08.2025 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався ухвалами Тиврівського районного суду Вінницької області та строк дії якого закінчився 23.01.2026.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Указане є підставою для зарахування в строк покарання ОСОБА_4 строку цілодобового домашнього арешту з 05.08.2025 по 23.01.2026.

Водночас, приймаючи рішення щодо обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд, заслухавши клопотання прокурора та позицію сторони захисту, висловлену ними у судових дебатах, дійшов такого висновку. Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, який умов раніше застосованого до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не порушував, не переховувався від суду та прибував до суду за першою вимогою, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема можливого переховування від суду, та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень у справі суд вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, а саме: з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду у період з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи, до набрання вироком суду законної сили, але не довше, ніж на 60 днів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно зі ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 16013,40 грн, оскільки їх проведення обумовлено розслідуванням скоєних ним злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 12, 50-53, 55, 63, 65-67, 75, 76, 310, 317 КК України, ст. 100, 124, 174, 349, 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 310 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 317 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити за сукупністю злочинів ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки він не вчинить нового кримінального правопорушення.

Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 10 лютого 2026 року.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 строк цілодобового домашнього арешту з 05 серпня 2025 року до 23 січня 2026 року, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_4 , до набрання вироком суду законної сили, запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, а саме: з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду у період з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи, але не довше, ніж на 60 днів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 16013 (шістнадцять тисяч тринадцять) гривень 40 копійок.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 липня 2025 року скасувати.

Речові докази:

- 66 кущів рослинного походження, які передані на зберігання до камери схову речових доказів ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- мобільний телефон марки «iPhone 10», ІМЕІ: НОМЕР_2 та номером мобільного телефону НОМЕР_3 , який передано на зберігання до камери схову речових доказів ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів обвинуваченим - з моменту вручення йому копії вироку, рештою учасників процесу - з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1