Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №686/35795/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/35795/25

Провадження № 2-а/686/23/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Демяновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбаченеч.1 ст. 121-3 КпАП України посилаючись на те, що зазначена постанова є незаконною та порушує його права та інтереси так, як позивач не порушував ПДР.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

22.12.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на поданий позов. В своєму відзиві, відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засід анні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч.5 ст.261 КАС України.

Згідно вимог ч.3 ст.261 КАС України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня в ідкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у ній докази, суд вважає що поданий позивачем позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2025 року о 21 год.54 хв. під час виконання своїх службових обов`язків екіпажем патрульної поліції було виявлено, як позивач в м. Хмельницький по вул.. Трудова, 6а керував транспортним засобом, що не належить цьому ТЗ, чим порушив п.2.9 (в) ПДР України, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП. За дане правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн.

Постанову про накладення адміністративного стягнення за зазначене правопорушення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №6236814 від 28.11.2025 року.

Відповідно до постанови КМУ № 953 від 5 вересня 2023 р. Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, на період воєнного стану діє спрощений порядок.

Після ввезення отримувач (наприклад, благодійний фонд) передає автомобіль кінцевому набувачу — військовій частині. Передання оформлюється актом прийняття-передання.

Автомобіль, що ввозиться з-за кордону, має бути оформлений як гуманітарна допомога на конкретного отримувача. Отримувачем в данному випадку є безпосередньо військова частина НОМЕР_1 , а підтвердженням процедури передання акт прийому-передачі, що долучено до позову.

Відповідно до ч.1 ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номернихзнаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Відповідно до ч.8 ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної службиУкраїни, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Служби безпекиУкраїни, Управління державної охорони України, Національної поліції України, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:

Транспортних засобів, які належать військовим частинам, об`єднанням чи організаціям, щовходятьдо складу Збройних Сил України, - уповноважений орган Міністерства оборони України.

В той же час, відповідно до п.1 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів Збройних Сил України затвердженого постановою КМУ №1032 від 30 вересня 2009 р., цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація), ведення обліку транспортних засобів, які закріплені за військовими частинами, закладами, установами та організаціями, що входять до складу Збройних Сил, та зняттяїх з обліку.

Відповідно до п.5 Порядку використання (зберігання) незареєстрованих згідно з цим Порядком транспортних засобів забороняється.

Відповідно до п.6 Порядку реєстрації підлягають усі легкові, вантажні, спеціалізовані, спеціальні автомобілі, автобуси, тягачі колісні, тягачі-транспортери, шасі, трактори, майстерні рухомі для технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки, мотоцикли, причепи та напівпричепи.

Відповідно до п.2 Порядку реєстрація транспортного засобу Збройних Сил полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних з перевіркою відповідних документів, закріпленням номерного знака, звіркою і у разі потреби дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна), оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційного документа - технічного талона транспортного засобу Збройних Сил талон), зразок якого затверджено постановою КабінетуМіністрівУкраїни від 31 січня 1992 р. № 47 (ЗП України, 1992 р., № 3, ст. 57; 2000 р., № 1, ст. 10).

Згідно реєстраційного документу, а саме технічного талону транспортного засобу Серії ЗХ №097994 від 27.12.2024 р., що долучено до позовної заяви, транспортний засіб Фольксваген Пассат має номерний знак НОМЕР_2 .

Саме на цей ТЗ із цим номерним знаком НОМЕР_2 , а не з іншим номерним знаком, наявний в матеріалах справи Дорожній лист №7487 від 08.12.2025 р.

Щодо інших документів, долучених до позову, зокрема документу іноземного зразка з номерним знаком НОМЕР_3 , то він належав до документів, які підтверджують правомірність отримання гуманітарної допомоги військовою частиною НОМЕР_1 , та на підставі яких в подальшому було здійснено реєстрацію ТЗ Фольксваген Пассат з видачею технічного талону транспортного засобу Серії ЗХ №097994 від 27.12.2024 р., у якому заначено присвоєний номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином, коли автомобіль мав статус гуманітарної допомоги, йому належав, згідно документу іноземного зразка, номерний знак - НОМЕР_3 , після реєстрації, згідно технічного талону транспортного засобу Серії ЗХ №097994 від 27.12.2024 р. - 7291К2.

В той же час, твердження позивача щодо використання номерного знаку DA06MYY у зв`язку із службовою необхідністю суперечить припису п.5 Порядку.

Відповідно до п.2.9 в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.

Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-число вукомбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака , тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Судом враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт руху та зупинки ТЗ відображено на відеозаписі з автомобільного відеореєстратора – clip-X, а правомірність притягнення до адміністративної відповідальності на відеозаписах – clip-0 – clip-25

Тому, суд вважає, що матеріали справи містять, а позивачем не надано достатніх доказів які спростовують порушення ним зазначених вище вимог ПДР України.

Позивачем не доведено та не подано доказів, які спростовують позицію відповідача щодо законності прийнятого рішення про притягнення до відповідальності позивача по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Суд вважає, що представленими доказами, які дослідженні у судовому засіданні та додані відповідачем до відзиву, підтверджується факт вчинення правопорушення позивачем.

Тобто, з дотриманням норм КУпАП, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався виключно доказами щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення, що є належними та припустимими доказами та не свідчить про протиправність дій працівників поліції при розгляді справи та спірної постанови відповідача.

На підставі викладеного суд вважає, що позов не є обґрунтованим тому не підлягає до задоволення, а доводи позивача не спростовують позиції відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КпАП України підтверджується належними та допустимими доказами суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи було встановлено вину позивача у вчиненні вище зазначеного адміністративного правопорушення.

З огляду на вище наведене, суд вважає, що постановасерії ЕНА №6236814 від 28.11.2025 року, відповідає вимогам закону та в межах повноважень тому, не підлягає скасуванню.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим тому в його задоволенні слід відмовити.

У відповідності з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246, 257- 258, 260, 268 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сергій Стефанишин