Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №608/1977/25 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 608/1977/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

присяжних Співак І.Г.

Васильців І.Б.

за участі: секретаря Козій Я.Ю.

заявника ОСОБА_1

заінтересована особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Борщівське відділення державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2025 року до Борщівського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій вона просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання законної сили рішенням суду. Зобов`язати Борщівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) внести актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Павлівка Волноваського району Донецької області, на підставі якого видати свідоцтво про смерть останнього.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був мобілізований та проходив службу у військовій частини НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. 17.11.2022 звернулась до ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області з заявою про, те що її чоловік солдат ОСОБА_2 , під час виконання бойового завдання, зник безвісті, на підставі чого було внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за № 12022211120000177, попередня правова кваліфікація ч.1 ст.115 КК України. Згідно акту службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 , 11.11.2022 - 12.11.2022 року перебуваючи на бойових позиціях в с.Павлівка під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, зник безвісти, захищаючи Вітчизну. Відомостей, щодо перебування в полоні держави-агресора на цей час не має, а також не має відомостей щодо загибелі останнього. 29.10.2024 її було повідомлено про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини зник безвісти в районі н.п. Павлівка Донецької області. Рішення про оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для оформлення соціальних гарантій, передбачених сім`ям військовослужбовців.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, у складі одного судді та двох присяжних за правилами окремого провадження.

25 жовтня 2025 року представником заінтересованої особи Міністерства оборони України Тіщенком А.В. подано до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що оскільки зниклий безвісти ОСОБА_2 не проходив військову службу у Міністерстві оборони України то, відповідно, Міністерство оборони України не володіє інформацією про нього. Міністерство оборони України здійснює забезпечувальну діяльність Збройних Сил України, а не здійснює безпосереднє керівництво ними і не може володіти інформацією щодо зазначеного військовослужбовця. Відсутність безумовних доказів, що надаються заявницею, унеможливлює оголошення особи померлою. Рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки: батьків, дітей зниклого безвісти за особливих обставин. В зв`язку з чим зазначені особи підлягають залученню до участі у справі в якості заінтересованих осіб.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 січня 2026 року у даній справі залучено в якості заінтересованих осіббатьків зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 - матір ОСОБА_3 , батька ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 , будучи присутньою у судовому засіданні, заяву підтримала та просить таку задовольнити, з підстав, наведених у ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в залі судового засідання не заперечує щодо задоволення заяви про оголошення фізичної особи померлою.

Представник Борщівського відділення державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не прибула, в письмовій заяві просить розглядати справу без її участі.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в зал судового засідання не прибув, у поданих письмових поясненнях просить справу слухати у його відсутності.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в зал судового засідання не прибув, причини неявки суд не повідомив.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в зал судового засідання не прибули, подали заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутності, не заперечують щодо задоволення заяви.

Заслухавши заявника, заінтересовану особу, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Заявниця ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , 03 січня 2003 року зареєстрували шлюб, актовий запис № 1, що стверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 від 03.01.2003 року, видане Мельнице-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області.

Згідно Витягу із Наказу № 2 від 06.03.2022 року солдата ОСОБА_2 , відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом призначено до військової частини НОМЕР_1 , якого зараховано до списку особового складу на всі види забезпечення та призначено на посаду стрілець снайпер другого єгерського відділення другого єгерського взводу шостої єгерської роти другого єгерського батальйону та приступив до виконання службових обов`язків за посадою 06.03.2022.

Згідно довідки № 3962 УБД від 31.01.2025, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 в період з 24.03.2022 по 14.10.2022, з 28.10.2022 по 11.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Павлівка Донецької області.

Згідно з Витягу з протоколу №2 від 27.02.2025, ОСОБА_2 визнаний учасником бойових дій.

29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 отримала сповіщення, про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , 1980 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини зник безвісти в районі н.п. Павлівка Донецької області.

Згідно Єдиного реєстру досудового розслідування 18.11.2022 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.11.2022, внесено відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст 214 КПК України за № 12022211120000177, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.115 КК України з фабулою, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання бойового завдання по відсічі російської агресія в н.п. Павлівка Донецької області, 12.11.2022 зник безвісти та на даний час місцезнаходження його не відоме.

З акту службового розслідування від 25.11.2022 слідує, що у в/ч НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і обставин відсутності військовослужбовців НОМЕР_3 єгерського батальйону, які брали участь в бойових діях 11.11.2022 поблизу н.п. Павлівка Волноваського району Донецької області та не повернулись в розташування підрозділу і вирішено, що солдат ОСОБА_2 , 11.11.2022 - 12.11.2022 року перебуваючи на бойовій позиції «Груша» під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України зник безвісти.

Згідно Витягу № 20241114-1647 з Єдиного реєстру осіб, солдат ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин.

З інформації СБУ від 06.08.2025 №34,5-зв-6576, слідує, що офіційних відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо на цей час Об`єднаним центром не отримувались.

Згідно виписки від 14.08.2025 № 06-04/27183 з реєстру оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора відомості щодо солдата ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до повідомлення СВ Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 12.08.2025 №14938/501-2025 відсутні достовірні відомості щодо загибелі чи полону ОСОБА_2 . Отримані з військової частини матеріали службового розслідування вказують на зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 під час бойових дій.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 305 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Тому оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 визнано таким, що втратив чинність Наказ № 309 та затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до вказаного переліку Донецька область Волноваський район, код UA14040050090051025 с. Павлівка Вугледарської міської територіальної громади датою завершення бойових дій є 12.03.2022.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

З приводу дати смерті, враховуючи положення ч. 3 ст. 46 ЦК України, за якими фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті, суд дійшов висновку, що датою смерті ОСОБА_2 слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд враховує, що з моменту зникнення особи та до моменту розгляду справи судом минуло понад 6 місяців. Протягом тривалого часу відсутні будь-які відомості про особу, її можливе перебування у полоні або будь-яких відомостей, що особа є живою.

Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та оголошення ОСОБА_2 померлим, місцем смерті вважати с. Павлівка Волноваського району Донецької області.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258,268, 273, 293, 294, 305,308, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту - села Павлівка Волноваського району Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.

У порядку ч. 2 ст. 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою, надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий

Присяжні