Вирок від 10 лютого 2026 р. у справі №593/126/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/71/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2026 р. Бережанський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 травня 2025 року щодо обвинуваченої:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Волиця Бережанського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , розлученої, освіта середня-спеціальна, не працюючої, не депутатки, в силу ст. 89 КК України не судимої, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченої – ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) і заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно.

Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.

В кінці листопада 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в ОСОБА_3 , яка перебувала за місцем свого тодішнього проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування в чаті соціальної мережі «Tik-Tok» зі своїм знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_3 , виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння його грошовими коштами, шляхом обману та зловживанням довірою.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, в кінці листопада 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого тодішнього проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, написала повідомлення ОСОБА_6 у чаті соціальної мережі «Tik-Tok», в якому висловила своє прохання позичити їй грошові кошти в сумі 15000 гривень для оплати лікування в лікаря-стоматолога. Свою невідкладну потребу у грошових коштах ОСОБА_3 аргументувала відсутністю у неї власних коштів пов`язану із затримкою виплати заробітної плати у магазині, де вона нібито працевлаштована. При цьому, ОСОБА_3 запевнила ОСОБА_6 що обов`язково поверне йому грошові кошти в сумі 15000 гривень після отримання заробітної плати, хоча вона достовірно знала, що на той час у будь-яких трудових відносинах вона не перебуває, а відтак не мала наміру повертати грошові кошти.

Таким чином, ОСОБА_6 , будучи введеним ОСОБА_3 в оману, а відтак помилково впевненим у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_3 , не здогадуючись про її кримінально-протиправні наміри, в період часу з 01.12.2024 по 03.12.2024 за допомогою мобільного застосунку «Приват24», добровільно здійснив декілька переказів грошових коштів із банківської картки своєї матері ОСОБА_5 НОМЕР_1 AT КБ «ПриватБанк», (доступ до якої він мав з відома та згоди його матері) на банківську картку ОСОБА_3 НОМЕР_2 AT КБ «ПриватБанк».

Зокрема, 01.12.2024 о 21:57 годині в сумі 300 гривень, 01.12.2024 о 22:02 годині в сумі 1000 гривень, 01.12.2024 о 22:49 годині в сумі 1000 гривень, 02.12.2024 о 22:19 годині в сумі 3000 гривень, 03.12.2024 о 21:27 годині в сумі 5000 гривень, 03.12.2024 о 21:37 годині в сумі 1000 гривень, 03.12.2024 о 21:45 годині в сумі 2000 гривень та 03.12.2024 о 21:45 годині в сумі 2000 гривень.

Отримавши у вказаний спосіб грошові кошти, у подальшому ОСОБА_3 розпорядилася ними на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 15300 гривень.

Такі дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Окрім цього, встановлено, що 05 грудня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в ОСОБА_3 , в ході чергового спілкування в чаті соціальної мережі «Tik-Tok» з ОСОБА_6 , довідалась від останнього, що він має доступ до значної суми грошових коштів, які його мати збирала на банківський картковий рахунок у вигляді донатів, для подальшого його лікування після отриманого поранення.

Будучи натхненою легким способом заволодінням грошовими коштами раніше, впевненою щодо безкарності її дій, та розуміючи, що може вкотре скористатись довірою ОСОБА_6 , у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на повторне заволодіння його грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, 05 грудня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого тодішнього проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, написала ОСОБА_6 у чаті соціальної мережі «Tik-Tok», у якому висловила своє прохання позичити їй грошові кошти на оплату лікування її сина, завідомо ввівши ОСОБА_6 в оману щодо наявності в неї дітей.

При цьому, ОСОБА_3 , в черговий раз ввела в оману ОСОБА_6 надавши йому обіцянку повернути грошові кошти, хоча наміру їх повернути не було, так само як і не було у неї дітей на той час.

З цього приводу, ОСОБА_6 , будучи помилково впевненим у правдивості та добросовісності дій ОСОБА_3 , не здогадуючись про її кримінально-протиправні наміри, в період часу з 05.12.2024 по 07.12.2024 за допомогою мобільного застосунку «Приват24», добровільно здійснив наступні перекази грошових коштів із тієї самої банківської картки своєї матері ОСОБА_5 НОМЕР_1 AT КБ «ПриватБанк» на банківську картку ОСОБА_3 НОМЕР_2 AT КБ «ПриватБанк».

Зокрема, 05.12.2024 о 22:24 годині в сумі 5000 гривень, 05.12.2024 о 22:28 годині в сумі 2000 гривень, 06.12.2024 о 20:36 годині в сумі 5000 гривень, 06.12.2024 о 21:10 годині в сумі 1000 гривень, 06.12.2024 о 21:11 годині в сумі 3000 гривень, 06.12.2024 о 21:13 годині в сумі 1500 гривень, 06.12.2024 о 21:14 годині в сумі 1600 гривень, 06.12.2024 о 21:16 годині в сумі 1100 гривень, 06.12.2024 о 21:19 годині в сумі 2600 гривень, 06.12.2024 о 21:21 годині в сумі 3000 гривень, 06.12.2024 о 21:22 годині в сумі 3000 гривень, 07.12.2024 о 22:40 годині в сумі 3000 гривень, 07.12.2024 о 22:45 годині в сумі 5000 гривень, 07.12.2024 о 22:47 годині в сумі 3000 гривень, 07.12.2024 о 22:53 годині в сумі 4000 гривень, 07.12.2024 о 22:55 годині в сумі 4000 гривень, 07.12.2024 о 22:55 годині в сумі 4000 гривень, 07.12.2024 о 22:56 годині в сумі 5000 гривень, 07.12.2024 о 22:57 годині в сумі 5000 гривень, 07.12.2024 о 22:58 годині в сумі 5000 гривень, 07.12.2024 о 22:59 годині в сумі 909 гривень та 07.12.2024 о 23:08 годині в сумі 0,95 гривень.

Отримавши у вказаний спосіб грошові кошти, у подальшому ОСОБА_3 розпорядилася ними на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 67709,95 гривень.

Такі дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

28 січня 2026 року в м. Бережани згідно вимог ст.471 КПК України укладено угоду про визнання винуватості між потерпілою ОСОБА_5 з однієї сторони та підозрюваною ОСОБА_3 – з другої сторони, відповідно до якої дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у інкримінованих їй діяннях, а також узгоджено покарання, яке повинна нести ОСОБА_3 за вчинення кримінальних правопорушень, а саме: за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі; за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, - на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Ч.1 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 ККУкраїни. Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 190КК України, - є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, - є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , укладену угоду підтримує, просить її затвердити.

Потерпіла – ОСОБА_5 в судовому засіданні укладену угоду про примирення між потерпілою та підозрюваною від 28 січня 2026 року підтримує, просить її затвердити, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Прокурор вважає, що укладену угоду слід затвердити.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що за умовами угоди про примирення, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 , міра покарання визначена відповідно до ст.65 КК України, враховано: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, і обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілою та обвинуваченою ОСОБА_3 , - і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання за обвинуваченням: за ч.1 ст. 190 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі; за ч.2 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі, - та призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 п.2 ч.3 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на обвинувачену обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичний диск CD-R із написом «вх. 9620467-ВБ 06.06.2025», - залишити в матеріалах справи, які знаходяться у прокурора.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 28 січня 2026 року про примирення між потерпілою та підозрюваною.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання:

- за ч.1 ст. 190Кримінального кодексу України у виді обмеження волі терміном 1 (один) рік;

- за ч.2 ст. 190Кримінального кодексу України у виді обмеження волі терміном 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі терміном 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.3 ст.76 Кримінального кодексу України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичний диск CD-R із написом «вх. 9620467-ВБ 06.06.2025», - залишити в матеріалах справи, які знаходяться у прокурора.

На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.

Роз`яснити обвинуваченій, потерпілій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: