Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №459/4108/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Суд: Шептицький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №459/4108/25

Суддя: Мельникович М. В.

Справа № 459/4108/25

Провадження № 2/459/1337/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 32862,57 гривень заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову послався на те, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 03.09.2021 було укладено кредитний договір, за яким позичальнику видано кредит в сумі 10000,00 гривень, який в подальшому було збільшено до 18000,00 гривень. Відповідач належним чином не виконувала свої кредитні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 32862,57 гривень, з яких 15641,39 грн – заборгованість за кредитом, 17221,18 грн – заборгованість по процентах. Враховуючи вищевикладене, представник позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 04.12.2025 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті, який відкладався у зв`язку із неявкою відповідача.

05.02.2026 сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача просив розгляд даної справи проводити у його відсутності, вказавши, що не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Проте, 05.02.2026 від неї надійшла заява, у якій вона просила розгляд справи провести без її участі, а також зазначила, що позовні вимоги визнає та не заперечує щодо стягнення з неї вказаної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 10 лютого 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 5 лютого 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 10 лютого 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачкою 03.09.2021 було підписано заяву № 2001964102801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої відповідачці надано кредит на споживчі цілі у розмірі 10 000 гривень на строк 12 місяців, розмір стандартної та реальної процентної ставки 47,88% річних (надалі – Заява № 2001964102801). Заяву підписано власноручним підписом відповідачки (а. с. 16 -17).

У Заяві № 2001964102801 зазначено, що відповідачка підписанням цієї заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) фізичних осіб, яка є на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані її в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), погоджується із тим, що може обирати будь які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує згоду на укладення договору страхування.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою власноручним підписом, сума кредиту (10 000 грн.), строк кредитування (12 місяців), процентна ставка – 47,88% відсотків річних, тип процентної ставки - (фіксована), порядок зміни змінюваної процентної ставки (не передбачено). (а. с. 17 на звороті).

До даної заяви позивачем додано публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 15 березня 2021 року (а. с. 19-25).

За змістом п. 2.1.1. частини 2 Розділу 1 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» договір визначає умови та порядок здійснення банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг банку з відкриття та обслуговування карткових рахунків, випуску карток, надання споживчого кредиту, овердрафту, кредитної лінії, використання системи інтернет-банкінг, сервісу «SMS-банкінг», послуги залучення коштів у вклад, надання у користування індивідуального банківського сейфу і персонального обслуговування.

Згідно з п. 2.2.1., 2.2.2. частини 2 Розділу 1 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору за умови подання клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору. Дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору.

Відповідно до п. 2.2.5. частини 2 Розділу 1 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.

Пунктом 2.4.1. частини 2 Розділу 1 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» визначено, що договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором, та/ або відмови від усіх послуг банку.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за Заявою № 2001964102801 виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Заявою № 2001964102801, перерахувавши кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку (а. с. 31 - 33).

Із довідки про збільшення кредитного ліміту вбачається, що відповідачці був збільшений кредитний ліміт до 18000,00 гривень (а. с. 28).

Відповідно до виписки з рахунку, складеної за період 06.10.2021 по 01.08.2022, за вказаним рахунком здійснювалися операції, а саме - видача кредитних коштів, часткове погашення тіла кредиту та процентів (а. с. 31 - 33).

Отже, між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір комплексного банківського обслуговування (ДКБО), за яким позикодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику позику у розмірі та на умовах, встановлених Заявою № 2001964102801.

Проте, відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання по сплаті позики та відсотків, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 04.08.2025 складає 32862,57 гривень, в тому числі 15641,39 гривень – заборгованість за кредитом, 17221,18 гривень – заборгованість по процентах (а. с. 29 - 30).

05.08.2025 АТ «ПУМБ» направило відповідачці письмову вимогу (повідомлення) № КНО-44.2.2/1345, відповідно до якої АТ «ПУМБ» вимагало виконати зобов`язання, а саме: погасити заборгованість в загальному розмірі 32862,57 гривень протягом 30 днів з моменту отримання цього листа (а. с. 25 -26), яка виконана не була.

Оскільки відповідачка належним чином не виконує своїх зобов`язань, представник позивача звернувся до суду для захисту порушених прав та стягнення заборгованості.

При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемний.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, 03.09.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 2001964102801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) фізичних осіб, відповідно до якої відповідачці видано кредитну картку із встановленим кредитним лімітом в сумі 10 000 грн, який в подальшому був збільшений до 18000,00 грн. Заяву було підписано власноручним підписом відповідачки. У заяві зазначено, що відповідачка підписанням цієї заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані її в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), погоджується із тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості у банку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищевказана заява підписана відповідачкою власноручним підписом є належними та допустимими доказами наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений Договір комплексного банківського обслуговування.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за Заявою № 2001964102801 виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами, перерахувавши їх грошові кошти.

З виписки по рахунку, відкритого на ім`я відповідачки, а також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка активно користувалась кредитними коштами та вносила кошти на погашення кредиту, чим підтвердила отримання нею кредитних коштів, проте не виконала взятих на себе обов`язків зі своєчасного повернення таких коштів.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка свого зобов`язання не виконала, у передбачений у заяві строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї станом на 04.08.2025 виникла заборгованість в сумі 32862,57 гривень, в тому числі 15641,39 гривень – заборгованість за кредитом, 17221,18 гривень – заборгованість по процентах.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту по Заяві №2001964102801 у розмірі 15641,39 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 17221,18 грн, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з умов Заяви № 2001964102801 сторони погодили, що кредит надається строком на 12 місяців, тобто, кредитор мав право нараховувати відсотки протягом 12 місяців, починаючи з дня укладення договору.

Пунктом 6 Заяви № 2001964102801 передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами, які нараховуються за ставкою 47,88% річних.

Відповідно до умов Заяви 2001964102801 строк кредитування може бути неодноразово продовжений на аналогічний строк.

З матеріалів справи вбачається, що після спливу строку кредитування (12 місяців), відповідно до умов Заяви, строк кредитування за згодою сторін був продовжений. Згідно розрахунку заборгованості проценти нараховувались з 30.10.2021 по 30.03.2025, тобто у межах строку кредитування.

Таким чином, оскільки Заявою № 2001964102801 визначено умови щодо нарахування процентів за користування кредитом та такі проценти нараховувались у межах строку кредитування, суд приходить висновку, що заборгованість по процентах за користування кредитними коштами підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Також суд при ухвалення судового рішення враховує те, що відповідачка позовні вимоги визнала та не заперечувала проти стягнення з неї вказаної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, позовні вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк" підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у розмірі 32862,57 гривень, в тому числі 15641,39 гривень – заборгованість за кредитом, 17221,18 гривень – заборгованість по процентах.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, враховуючи визнання позову відповідачкою до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України необхідно повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решту суми судового збору необхідно стягнути з відповідачки в користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 625, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість у сумі 32 862,57 (Тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят дві) гривні 57 копійок з яких: 15641,39 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 17221,18 гривень – заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 50% сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Повернути Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» з державного бюджету 50% сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.02.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя М. В. Мельникович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua