Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №452/62/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/62/26

Провадження № 3/452/120/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення А3817 № 98 від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації на посаду маскувальника 2-го інженерно – маскувального відділення 1-го інженерно – маскувального взводу 3-ї інженерно – маскувальної роти інженерно – маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , 22 грудня 2025 року о 06 год. 30 хв. достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем, діючи умисно, з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою ухилення від військової служби в умовах особливого періоду, без дозволу чи прямого наказу командирів самовільно залишив пункт тимчасової дислокації інженерно – маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташований за адресою АДРЕСА_2 , тобто грубо порушив встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби в умовах особливого періоду та з 23.12.2025 року о 15 год. 00 хв. самостійно прибув до місця тимчасової дислокації інженерно – маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП

Частина 4 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Частина 3 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Стаття перша Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року

№ 2102-IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, останній раз продовжений на підставі Указу Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, затвердженого Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX, з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.

ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідкою про його доставку адресату від 13 січня 2026 року, до суду не з`явився, причини неявки суд не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП явка ОСОБА_1 не є обов’язковою.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу без участі ОСОБА_1 .

Статтею 280 КУпАП,встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення А3817 № 98 від 24 грудня 2025 року, що складений уповноваженою посадовою особою в встановленому законом порядку, з підписом правопорушника; рапортом; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що

ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини і характер вчиненого правопорушення, ступінь вини і дані про особу правопорушника, який щиро каявся у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшує відповідальність, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя