Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №175/220/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 лютого 2026 р.

Справа: №175/220/26

Суддя: Озерянська Ж. М.

Справа № 175/220/26

Провадження № 2/175/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, -

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2026 року (сформовано в електронному суді 31.12.2025 року) позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері.

07 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивачки надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач надав відзив на позов, в якому у повному обсязі визнає позовні вимоги, просить суд слухати справу за його відсутності.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 81 ЦПК України). Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).

Встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 .

11 січня 1986 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 є єдиним сином ОСОБА_1 , інших дітей вона не має.

На даний час позивачка є непрацездатною особою, оскільки досягла пенсійного віку, має численні проблеми зі здоров`ям, що підтверджується медичними виписками з амбулаторної карти хворого, пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 18.01.2022 року та отримує незначний дохід у вигляді пенсії за віком, що підтверджується Довідкою Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про доходи № 5494109529447429.

Окрім того, позивачка має ІІІ групу інвалідності, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №006082 від 12.04.2018 року.

Відповідач протягом останніх років не надає жодної матеріальної допомоги, посилаючись на відсутність такої можливості. У зв`язку з чим, мати відповідача потребує матеріальної допомоги і вимушена звернутися до суду для примусового стягнення із сина аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу).

Згідно зі ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

У відповідності до ч.1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків виникає на підставі сукупності наступних умов - походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення), непрацездатність матері, батька та потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

Таким чином, зобов`язання повнолітніх дітей утримувати своїх батьків не виникає в разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. При цьому обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їхньою працездатністю й можливістю надавати батькам матеріальну допомогу (це зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №212/1055/18-ц).

У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними особами, зокрема, є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.

Необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року надано роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст.204 СК). Таким чином, право на утримання від дочки, сина - мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин. Обов`язок дітей утримувати батьків не залежить від їхнього матеріального стану.

Частиною 1 ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Згідно ч. 2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

За таких обставин, підстави, передбачені ст. 204 СК України для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання матері, відсутні, однак син позивачки не бажає допомагати та утримувати свою матір добровільно.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з огляду на те, позивачка є непрацездатною особою, має незначний офіційний дохід та численні хронічні захворювання, потребує постійного лікування, несе витрати на лікування, а тому потребує матеріальної допомоги від свого повнолітнього та єдиного сина, враховуючи матеріальний стан сторін, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки, стягнувши аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1 у розмірі по 1/8 частині всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 31 грудня 2025 року (від дня пред`явлення позовної заяви).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 1 331 грн. 20 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 79, 202, 204, 205 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) у розмірі по 1/8 частині всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 31 грудня 2025 року .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: Озерянська Ж.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua