Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №715/174/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/174/26

Провадження № 2-а/715/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Цуркан В.В.

секретар судового засідання Майщук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення. В позовній заяві вказує, що 23 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №9677, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 34 000 грн. Вона дізналася про існування даної постанови 20.01.2026 року, коли дана постанова надійшла їй засобами поштового зв`язку.

Вважає, що постанова №9677 від 23 жовтня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Враховуючи вище викладене, просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову №9677 від 23.10.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, в позовній заяві вказала, що справу просить розглядати без її участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позов не обґрунтований та безпідставний, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі с. 6 ст. 162 КАС України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення виніс Постанову №9677, про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 34 000,00 грн. (тридцять чотири) гривень 00 копійок, за вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (далі - Постанова).

Як вбачається із Постанови про адміністративне правопорушення від 23.10.2025 року ОСОБА_1 , працюючи на посаді спеціаліста ЦНАП Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, будучи відповідальною за ведення військового обліку, під час дії воєнного стану, не забезпечила оповіщення та прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до раніше отриманих розпоряджень.

Про існування даної постанови ОСОБА_1 дізналася 20 січня 2026 року, коли на її адресу надійшов лист із копією даної постанови, що підтверджується наявними у матеріалах справи копії поштового листа.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що згідно розпорядження голови Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №8 від 05 січня 2024 року, ОСОБА_1 з 05 січня 2024 року прийнято на посаду спеціаліста відділу «Центру надання адміністративних послуг» Сучевенської сільської ради, до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно до розпорядження голови Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №10 від 24 лютого 2025 року, ОСОБА_1 призначено відповідальною за організацію та ведення військового обліку.

Відповідно до розпорядження голови Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №44 від 24 березня 2025 року, створено і затверджено склад комісії для здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення облікових даних в складі: ОСОБА_4 – голова комісії, ОСОБА_1 - член комісії, ОСОБА_5 – член комісії, ОСОБА_6 – член комісії, ОСОБА_7 – член комісії.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам ст.283КУпАП, а саме повинна містити найменування органу/посадової особи, що її винесла, відомості про порушника, опис встановлених обставин правопорушення, зазначення норми, яка передбачає відповідальність, а також рішення про стягнення, рішення щодо вилучених речей/документів та вказівку про порядок і строк оскарження. Її форма визначається вимогами нормативно-правових актів України, зокрема статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

У Постанові №9677 від 23 жовтня 2025 року суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказано як - «під час дії воєнного стану, не забезпечила оповіщення та прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до раніше отриманих розпоряджень», тобто в даній постанові не викладено конкретних обставин та не конкретизовано, які саме дії ОСОБА_1 призвели до порушення правил ведення військового обліку. Зазначення факту не виконання розпоряджень про оповіщення та прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без конкретизації дати та номеру даних розпоряджень не може бути складом адміністративного правопорушення.

У відзиві на позов, який надійшов на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 не було надано доказів та конкретизації, які саме розпорядження про оповіщення та прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не було виконано ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 направила на адресу суду 9 розпоряджень за різний період, які були отриманні від ІНФОРМАЦІЯ_5 , та підтвердження виконання даних розпоряджень на 265 арк, що містяться в матеріалах справи.

Також позивачкою в позові вказано, що вразі конкретизації ІНФОРМАЦІЯ_6 , які саме розпорядження про оповіщення та прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не було виконано, буде підготовлено належним чином завірену копію даних розпоряджень з підтвердженням їх виконання, які будуть направленні на адресу суду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом встановлено, що у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності порушниці, без дотримання процедури ознайомлення її з протоколом, оголошення порушниці прав та обов`язків та без надання складеного протоколу на підпис ОСОБА_1 .

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

На підставі наведеного, суд вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 9677 від 23 жовтня 2025 року і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Керуючись ст.ст. 6-10, 19, 20, 70, 90, 241-246, 250 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову №9677 від 23 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн.

Справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 3 статі 210-1 КУпАП направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя