Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №495/316/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 рокуСправа № 495/316/26

Номер провадження 3/495/187/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

16.01.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566706 від 14.01.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 04.01.2026 року о 08:00 год. в Білгород-Дністровському районі, автошлях р72 10км керував авто мазда НОМЕР_1 та невпорався з керуванням, не обрав безпечної швидкості руху та заїхав в кювет, чим порушив п.12.1.ПДР - Водій Т3 не врахував безпечної швидкості руху, особливостей вантажу, стан Т3.

Такі дії ОСОБА_1 органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю, з таких міркувань.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до положень ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода це - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Предметом будь-якої ДТП є життя і здоров`я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об`єктів. Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Основною і обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є наявність вини особи у скоєнні такого діяння.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, а саме вказує на порушення певних правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху.

Згідно із п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

У судовому засіданні були досліджені письмові матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566706 від 14.01.2026; рапорт реєстрації ЄО за №156 від 04.01.2026; схему місця ДТП, яка сталася 04.01.2026 о 08 год. 00 хв. на автодорозі р-72 Білгород-Дністровський - Старокозаче 10 км.; рапорт поліцейського Білгород-Дністровського РВП ГУНП старшого сержанта ВРПП Смертенюк Тимофія від 04.01.2026; рапортом інспектора ВРПП Білгоод-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Владислава Майченко від 14.01.2026; письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 14.01.2026.

Всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд не може погодитись із висновком працівників поліції зазначених в протоколі серії ЕПР1 №566706 від 14.01.2026 про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди є в прямому безпосередньому причинному зв`язку з порушенням п.12.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 своїми діями матеріальної шкоди майну третім особам, державі, територіальній громаді не завдав, потерпілих немає, що підтверджується матеріалами справи, суд не вбачає в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

В силу дії норми ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено «поза розумним сумнівом».

В силу вимог ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З даних положень Основного Закону виходить, що суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП не знайшла свого підтвердження і він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі необхідно закрити з наступних підстав.

Керуючись статтями 124, 247, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною статтею 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Ірина БРАТКІВ