Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №463/1004/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/1004/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/3344/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Підлужного В.І.;

адвоката Глущенко А.В.

- представниці позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представниці ОСОБА_1 , на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 18 вересня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними окремих частин договору позики від 21.05.2019 року, згідно якого відповідач позичив позивачу 300 000 доларів США, – з підстав, що передбачені пунктом 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України (том 3, а.с. 50-53).

Згадану ухвалу оскаржила представниця позивача ОСОБА_1 .

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм процесуального права.

Вважає, що у випадку, якщо «суд не зобов`язав учасника справи з`являтися до суду, його явка до суду є його правом, а не обов`язком».

Відтак вважає, що оскільки суд не визнавав явку позивача в судове засідання обов`язковою, то суд мав би ухвалити рішення по справі за відсутності позивача та його представника, оскільки у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд має право залишити позов без розгляду лише у тому випадку, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, однак в оскаржуваній ухвалі не наведено обставин, які б свідчили про те, що нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи.

Вважає, що «невизнання судом першої інстанції неповажними причин неявки позивача в судові засідання, призначені на 16.07.2025 року та 08.09.2025 року, з якими суд першої інстанції пов`язує перші неявки позивача у судове засідання без поважних причин, унеможливлює застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, який передбачає залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання саме без поважних причин», оскільки «обов`язковою умовою для прийняття судом рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин».

Покликається на те, що «у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, а також те, що причини неявки позивача та/або його представника суд першої інстанції неповажними не визнавав та взагалі залишив поза увагою клопотання про відкладення розгляду справи від 17.09.2025 року, то відсутні підстави для ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду через повторне неприбуття позивача в судове засідання без поважних причин», оскільки «відсутня ознака повторності неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання та, відповідно, відсутні передбачені п. 3 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України підстави для залишення позову без розгляду» (том 3, а.с. 67-74).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (стаття 44);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини 1 статті 257).

Матеріалами справи стверджується і визнається апелянтом та обставина, що підставою для залишення позову без розгляду стала третя підряд неявка в судове засідання належним чином повідомлених позивача та його представника, а саме: 16.07.2025 року, 08.09.2025 року та 18.09.2025 року.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, апелянт стверджує, що «обов`язковою умовою для прийняття судом рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин».

В той же час, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи – без посилання на поважність чи неповажність цієї повторної неявки.

16.07.2025 року представник позивача Мануляк Є.Й. (будучи належним чином повідомленим про судове засідання) вперше в судове засідання не з`явився і 15.07.2025 року подав до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (том 2, а.с. 234-235).

08.09.2025 року представник позивача Мануляк Є.Й. (будучи належним чином повідомленим про судове засідання) повторно (як і сам позивач) в судове засідання не з`явився і 08.09.2025 року повторно подав до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке суд задовольнив та повторно відклав розгляд справи на 18.09.2025 року (том 3, а.с. 15, 22).

Як позивач, так і його представник, вже 09.09.2025 року належним чином були повідомленими про відкладення розгляду справи на 18.09.2025 року (том 3, а.с. 31-40).

Однак, лише 17.09.2025 року позивач укладає договір про надання правничої допомоги вже з іншим представником (адвокатом Глущенко А.В.), яка в цей же день (17.09.2025 року) надсилає до суду чергове (для позивача - третє) клопотання про відкладення розгляду справи: з посиланням на те, що вона не ознайомлена з матеріалами справи (а.с. 41-42).

За наведених вище обставин в їх сукупності суд у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України вправі був постановити ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, що (у відповідності до частини 2 статті 257 ЦПК України) не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з аналогічною позовною заявою.

Оскаржувана ухвала судом постановлена з додержанням норм процесуального прав, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу на неї, доводи якої не спростовують висновків цієї ухвали, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 18 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 11 лютого 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.