Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 10 лютого 2026 р.
Справа: №672/1377/25
Суддя: Рибачук О. Г.
Справа №672/1377/25
Провадження №2/672/110/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі
головуючої судді Рибачук О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Чухась М.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами припинено, сім`я існує формально. Сторони мають спільних малолітніх дітей – сина та доньку. Враховуючи зазначене, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивачка та її представниця будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представниця позивачки подала на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Одночасно, суд не бере до уваги визнання позову відповідачем, оскільки заява ОСОБА_2 була надіслана на адресу суду поштовим конвертом без документів, що підтверджують особу, яка підписала заяву. Тому в суду відсутня можливість встановити особу, якою написана дана заява та переконатись в дійсному волевиявленні відповідача.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оголосивши заяви сторін, вивчивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між сторонами було зареєстровано шлюб 27.03.2018, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, котре міститься в матеріалах справи (а.с.7).
Сторони мають спільних малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, які наявні у матеріалах справи (а.с. 4,5).
Однак відносини між подружжям погіршились і сторони не бажають проживати разом у шлюбі з наведених позивачкою підстав. Будь-яких сімейних стосунків з осені 2024 року не підтримують.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і суперечить їх інтересам та інтересам їх дітей, що має істотне значення по справі.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить із того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду із позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, хоч і мають на утриманні дітей.
Таким чином, збереження шлюбу є недоцільним та суперечитиме інтересам сторін, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.
Крім того, звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила що витрати, понесені на правову допомогу становлять 1800,00 грн. На підтвердження понесених витрат долучила до позовної заяви копію договору про надання правничої допомоги №59/01-25 від 04.12.2025 та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат з надання правничої допомоги, які позивач ОСОБА_1 очікує понести у справі про розірвання шлюбу на суму 1800,00 грн (а.с.9, 10).
Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а заперечення відповідача щодо їх розміру відсутні, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 1800,00 грн.
Керуючись ст.ст.134, 200,263-265,279 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб,зареєстрований у Старокостянтинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 27.03.2018, актовий запис №35, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 грн 50 коп судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1800,00 грн.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Городоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_6 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 11.02.2026.
Суддя Олена РИБАЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua