Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №466/9980/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/9980/25

Провадження №2/466/791/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Заяць У.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Суть позовної заяви

1.28 жовтня 2025 року представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» (АТ «Сенс Банк», позивач) через систему «Електронний суд» подала позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №491046017 у розмірі 83 194,87 грн та витрат зі сплати судового збору.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 , як позичальник, уклав з Акціонерним товариством «Альфа Банк» (АТ «Альфа Банк»), як кредитором, угоду про надання споживчого кредиту № 491046017. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Представник позивача ствердила, що банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 83 194,87 грн та складається з 41 702,49 грн заборгованості по тілу кредиту та 41 492,38 грн заборгованість по відсотках.

3.12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

4.Представник позивача просила суд стягнути відповідну заборгованість з відповідача на користь позивача, а також судові витрати.

Процесуальні рішення та позиції сторін

5.31 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

6.18 листопада 2025 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на позов (а.с.54-57). Представник відповідача зазначив, що 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа Банк» із письмовою офертою на укладення угоди про надання кредиту №491046017. Як вбачається із зазначеної оферти, кредит надається для повернення заборгованості за кредитним договором №592240547 від 18 жовтня 2018 року. Розмір - 55 624, 06 грн.; спосіб видачі – переказ коштів на № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». Це ж вказано і в акцепті пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №491046017 від 19 лютого 2021 року. Разом з тим, з долученої до матеріалів справи виписки по особовим рахункам, яка не містить ані печатки банку, ані анкетних даних посадової особи банку, яка сформувала та підписала таку виписку, платник АТ «СенсБанк» 22 лютого 2021 перерахувало кошти у сумі 55 624,06 грн., призначення платежу: «надання кредиту за кредитним договором №491046017 вiд 19.02.2021» на невідомий відповідачу рахунок. При цьому позивачем не зазначено, чому банк перерахував відповідачу зазначені кошти не на рахунок, зазначений в оферті та акцепті № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». На думку представника відповідача, з вказаного вбачається, що жодних кредитних коштів ОСОБА_1 від АТ «Альфа-Банк» не отримував. Тому представник відповідача ствердив, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту укладення 19 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» угоди про надання споживчого кредиту, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності у нього заборгованості, яка виникла внаслідок порушення умов кредитного договору. Окрім цього, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитом, відсотки за користуванням кредиту позивачем нараховуються до 22 вересня 2024 року. Разом з тим, строком повернення кредиту за договором є 22 лютого 2024 року. Зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно із ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таким чином, у цій справі, вимоги банку про стягнення процентів після 22 лютого 2024 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

7.Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року, 2 грудня 2025 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача.

8.Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відзивом на позов.

9.08 січня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» надіслала додаткові пояснення у справі (а.с.77-80). Представник позивача зазначила, що відповідач з власної волі вступив у договірні відносини з банком і тим самим прийняв на себе передбачені кредитним договором цивільні права та взявши на себе певні обов`язки, зазначені в договорі, з вказаним терміном виконання зобов`язань. Договір було підписано позичальником добровільно, без жодного примусу, зауважень та заперечень. Користуючись кредитними коштами, відповідач підтвердив свою згоду із запропонованими умовами кредитування. Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому є належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника. Здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач (позичальник) вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Просила позов задовольнити.

10.Ухвалами суду від 8 січня 2026 року, 22 січня 2026 року відкладено розгляд справи за клопотаннями представника відповідача у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі.

11.Представник позивача у судове засідання 10 лютого 2026 року не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності та про підтримання позову.

12.Представник відповідача 10 лютого 2026 року у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив відмовити у задоволенні позову.

13.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

14.Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, учасники справи подали клопотання про проведення судового засідання без їх участі, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

15.19 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав Оферту на укладення Угоди про надання кредиту №491046017, за якою він, як позичальник, пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком. Умови споживчого кредиту: тип кредиту – «Кредит готівкою», сума кредиту – 55 624, 06 грн, процентна ставка – 39,90% річних, тип ставки – фіксована, строк кредиту – 36 місяців (а.с.19).

16.Пунктом 2 Оферти передбачено, що дата повернення кредиту – 22 лютого 2024 року. Для повернення заборгованості позичальник пропонує використовувати рахунок номер НОМЕР_2 , відкритий у Банку.

17.Згідно з пунктом 3 Оферти позичальник просить надати кредит для повернення заборгованості за кредитним договором №592240547 від 18 жовтня 2018 року у розмірі 55 624,06 грн. Спосіб видачі – переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».

18.Підписанням Акцепту від 19 лютого 2021 року АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладення Угоди про надання споживчого кредиту №491046017, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Умови Акцепту відповідають умовам Оферти (а.с.19).

19.Додатком до Угоди про надання кредиту №491046017 є Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості усіх сукупних послуг (а.с.20). Строки платежів зазначені з 19 лютого 2021 року до 22 лютого 2024 року. Також Угода складається з Повідомлення про доходи позичальника (а.с.20), Клопотання позичальника (а.с.21), Паспорта споживчого кредиту (а.с.21) та Анкети-заяви про Акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» (а.с.22).

20.Відповідно до виписки по особовим рахункам з 19 лютого 2021 року по 18 серпня 2025 року відповідачеві дійсно надано кредит за кредитним договором №491046017 шляхом перерахування суми в розмірі 55 624,06 грн на рахунок номер НОМЕР_2 , вказаний у пунктах 2 Оферти та Акцепту (а.с.11-18). З цієї виписки вбачається, що відповідач здійснював погашення кредиту та оплачував проценти за кредитним договором №491046017.

21.Не оспорюється те, що 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року (а.с.26-32).

22.Згідно з представленим представником позивача розрахунком заборгованості за кредитним договором №491046017 від 19 лютого 2021 року, заборгованість відповідача за цим договором станом на 18 серпня 2025 року становить 83 194,87 грн та складається з: 41 702,49 грн заборгованості за тілом кредиту та 41 492,38 грн за відсотками. Відсотки нараховувались за період з 19 лютого 2021 року до 22 вересня 2024 року (а.с. 24-25).

Норми права, що підлягають застосуванню

23.За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

24.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

25.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

26.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

27.Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28.Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

29.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

30.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

31.Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

32.Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

33.Як передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінка та мотиви суду

34.Судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

35.19 лютого 2021 року АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому перейменовано на АТ «Сенс Банк», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали договір №491046017 про надання споживчого кредиту шляхом підписання ряду документів, досліджених судом. Мета кредиту – погашення кредитної заборгованості за іншим кредитним договором, укладеним між сторонами.

36.Сторони договору погодили усі істотні умови кредитного договору. Зокрема, сума кредиту – 55 624, 06 грн, фіксована процентна ставка – 39,90% річних, строк кредиту – 36 місяців з визначеною датою повернення кредиту - 22 лютого 2024 року.

37.Для повернення заборгованості сторони погодили використовувати рахунок номер НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Альфа-Банк». Саме на цей рахунок кредитодавець перерахував кредитні кошти у повному розмірі.

38.Твердження представника відповідача про те, що кредитні кошти перераховані на невідомий відповідачеві рахунок, не відповідають дійсності, адже пунктами 2 Оферти та Акцепту, підписаних сторонами, визначено номер рахунку, який буде використовуватись для цієї операції.

39. У пункті 3 Оферти та Акцепту йде мова про те, що метою цього кредиту є погашення заборгованості за раніше укладеним між сторонами кредитним договором №592240547 від 18 жовтня 2018 року, у розмірі 55 624,06 грн, на рахунку номер НОМЕР_1 .

40.Представлена суду виписка по рахунку відповідача свідчить як про отримання кредиту, так і про часткове погашення заборгованості за тілом кредиту та сплату відсотків.

41.Представник відповідача зазначає, що виписка не є належним доказом, який би підтверджував отримання кредиту його довірителем.

42.Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

43.Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 Цивільного процесуального кодексу України).

44.Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

45.Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 Цивільного процесуального кодексу України).

46.Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 Цивільного процесуального кодексу України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

47.Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

48.Згідно із зазначеною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

49.Пунктом 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

50.Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц також зробив висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

51.Суд вважає належним та допустимим доказом представлену представником позивача виписку по рахунку ОСОБА_1 , яка містить необхідні реквізити та інформацію, відповідає вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України.

52.Водночас суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 виклала правовий висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

53.У цій справі представник позивача надала розрахунок заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №491046017, за яким проценти за користування кредитом нараховувались за період з 19 лютого 2021 року до 22 вересня 2024 року, тобто після строку дії договору. Кредитним договором визначено, що датою повернення кредиту є 22 лютого 2024 року.

54.Суд враховує, що за період з 22 лютого 2024 року до 22 вересня 2024 року нараховано 9 679, 23 грн, отже розмір процентів, які складають заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №491046017 становить 31 813, 15 грн (41 492,38 грн - 9 679, 23 грн).

55.У іншій частині розрахунок заборгованості суд вважає таким, який проведений правильно.

56.З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №491046017, яка складається з 41 702,49 грн за тілом кредиту, 31 813, 15 грн за процентами, а всього 73 515,64 грн.

Розподіл судових витрат

57.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн сплаченого судового збору.

58.Частинами 1, 2 статті 141Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

59.Отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 88% від заявленої ціни позову.

Керуючись статтями 6-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №491046017 у розмірі 73 515 (сімдесят три тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 64 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 131 (дві тисячі сто тридцять одну) грн 71 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 10 лютого 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів