Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №334/1083/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 11.02.2026

Справа № 334/1083/26

Провадження № 3-зв/334/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши заяву судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А. про самовідвід у справі N 334/1083/26 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 173-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-20 КУпАП.

До початку розгляду справи суддя Коломаренко К.А. заявила собі самовідвід з тих підстав, що згідно супровідного листа до протоколу та доданих до нього матеріалів, уповноваженою особою військової частини, відповідальною за забезпечення явки особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, свідків, є представник юридичної служби військової частини ОСОБА_2 , який є чоловіком судді Коломаренко К.А.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а Рішенням Ради суддів N 34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і розгляд заяви про відвід необхідно провести за правилами встановленими КПК України.

Судом встановлено, що згідно протоколу серії НГУ №232724 від 16.01.2026 року, ОСОБА_1 о 06:40 годині, з`явився на територію військового об`єкту, у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.3 ст. 173-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 75 КПК України, встановлені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Пунктом 4 частиною 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Білуха проти України", "Бочан проти України", "Газета "Україна-центр" проти України" та ін.)

Консультативна рада європейських суддів у п. 12 Висновку N 1 (2001) наголошує, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.

Сумніви в незалежності відсутні, коли у "об`єктивного спостерігача" не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі "Кларк проти Сполученого Королівства"). Навіть самі лише сумніви "розсудливого спостерігача" в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ("Ферантелі та Сантанджело проти Італії", "Хаусчілдт проти Данії", "Веттстейн проти Швейцарії"). Кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві (справи "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії").

Таким чином, розгляд суддею Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А. справи у відношенні ОСОБА_1 може викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду по суті такої справи.

За таких обставин є всі підстави для задоволення заявленого суддею Коломаренко К.А. самовідводу з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення даним суддею, буде викликати сумнів у неупередженості суду як з боку учасників судового провадження, так і з боку сторонніх спостерігачів.

Керуючись ст. ст. 221, 245, 294 КУпАП, ст. 75 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А. про самовідвід у справі N 334/1083/26 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 173-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Матеріали справи N 334/1083/26 (провадження 3/334/534/26) передати на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Добрєв М. В.