Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №298/1117/25 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Суд: Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 09 лютого 2026 р.

Справа: №298/1117/25

Суддя: Ротмістренко О. В.

Справа № 298/1117/25

Номер провадження 2/298/276/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Ротмістренко О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12.11.2022 між ним та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Великоберезнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) за актовим записом № 68. Від даного шлюбу у них народилась одна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю. Спорів про визначення місця проживання дитини між ними немає. Як зазначає позивач, спільне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на нього. Так, указує, що за час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, відповідачка постійно зловживає спиртними напоями. Сімейні цінності для відповідачки відсутні. Вони втратили будь-яку повагу один до одного. Спільне господарство не ведеться. Вони фактично не проживають разом вже більше двох років й відповідачка мешкає за адресою своєї реєстрації. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу позивач вважає неможливі, а заходи до примирення вживати не доцільно. Спору про поділ майна, що є їхньою спільною власністю, на даний момент немає. Позивач вважає, що збереження їхньої сім`ї і подальше спільне проживання з відповідачкою є неможливим і суперечить його інтересам, а тому просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області

від 01 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.09.2025 задоволено заяву відповідачки ОСОБА_2 , надано сторонам строк для примиренням на три місяці до 23.12.2025.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав, наведених в ухвалі, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вказаної ухвали суду 05.02.2026 представником позивача – адвокатом Цугою Ю.Ю. вказані в ухвалі недоліки усунуто.

У судове засідання, яке призначене на 09 год. 10 хв. 10.02.2025, позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Водночас 10.02.2026 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов підтримує, просить такий задовольнити.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка сторін, які були повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що сторони по справі повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явилися, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

З матеріалів справи убачається, що 12.11.2022 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, про що Великоберезнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) складено відповідний актовий запис 12.11.2022 за № 68. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У сторін від даного шлюбу народилася одна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_2 від 01.03.2025.

Як убачається з позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, позивач вказує, що збереження сім`ї та подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить його інтересам.

Водночас відповідач позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.

У зв`язку з тим, що за твердженням позивача, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, він звернувся в суд з даним позовом.

Вирішуючи порушений перед судом спір, суд виходить з такого.

На конституційному рівні встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ч. 1 ст. 51 Конституції України).

З наведеними положеннями Основного Закону держави узгоджуються положення

частини першої статті 21 Сімейного кодексу України, за змістом яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

До обов`язків дружини та чоловіка належить спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері; дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька; бути відповідальними один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї (ст. 55 СК України).

Водночас, в силу положень ст. 56 СК України дружина та чоловік має право на свободу та особисту недоторканість, зокрема, право припинити шлюбні відносини. При цьому примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частина четверта зазначеної норми).

В статті 104 СК України передбачено підстави припинення шлюбу, однією з яких є його розірвання (частина друга).

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, який згідно з частиною першою наведеної норми може бути пред`явлений одним із подружжя.

В силу положень статті 112 СК України, якою унормовано підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (частина перша).

При цьому суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня

2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Наданий судом строк на примирення позитивних результатів не дав. Позивач надалі наполягає на розірванні шлюбу. В свою чергу, відповідачка позов визнала.

Зважаючи на наведене, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти його розірвання, суд приходить до переконання, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн., слід стягнути з відповідачки в користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 – 265, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 112, Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстрований 12.11.2022 Великоберезнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що складено відповідний актовий запис 12.11.2022 за № 68, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 10.02.2025.

Головуюча О.В.Ротмістренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua