Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №501/3794/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 10.02.2026

Справа № 501/3794/25

2/501/137/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

до

відповідачів

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

третя особа: Одеська товарна біржа

предмет та підстави заяви: про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним,

постановив ухвалу про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 02.09.2025 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (третя особа: Одеська товарна біржа) про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, згідно якого просять суд визнати дійсним договір №21721 від 23.10.1997, укладений на Одеській товарній біржі, зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації і приватизації житлового фонду Виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів Одеської області 02.02.1998 (за реєстровим №96 сторінка 332 та записаний в реєстрову книгу за №ПР-14), за умовами якого ОСОБА_3 , діюча від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_6 купила однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м., житловою площею 11,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, 23.10.1998 між ОСОБА_3 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на Одеській товарній біржі укладений договір №21721 купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого Продавці продали, а ОСОБА_6 купила однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м., житловою площею 11,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами договору були виконані в повному обсязі, за придбання квартири позивачами відповідачам передано грошові кошти в розмірі 5574,00 гривень, а відповідачі передали позивачам ключі від квартири і відповідачі виселилися з сім`єю з квартири.

Право власності на квартиру зареєстровано на ім`я ОСОБА_6 в Бюро технічної інвентаризації і приватизації житлового фонду Виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів Одеської області 02.02.1998 (за реєстровим №96 сторінка 332 та записаний в реєстрову книгу за №ПР-14).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Перчеклій І.М. відкрито спадкову справу 31/2025 після смерті ОСОБА_6 .

Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Спадкове майно складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Недійсність договору купівлі-продажу перешкоджають позивачам вступу у спадщину, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідачі відзиву на позов не надали, були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи.

Від третьої особи пояснення не надходили.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачі надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 02.09.2025 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.29).

Ухвалою суду від 10.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.38-39).

Ухвалою суду від 27.11.2025 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.50).

Відповідачі в судове засідання не з`явились, були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи, про причини неявки не повідомили.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про день і час судового розгляду справи сповіщена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи (стаття 128 ЦПК), відзиву на позов не подали, а позивачі не заперечували проти проведення заочного розгляду справи,

Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 23.10.1998 між ОСОБА_3 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на Одеській товарній біржі укладений договір №21721 купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого Продавці продали, а ОСОБА_6 купила однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м., житловою площею 11,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-21, 22-24).

Всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами договору були виконані в повному обсязі, за придбання квартири позивачами відповідачам передано грошові кошти в розмірі 5574,00 гривень, а відповідачі передали позивачам ключі від квартири і відповідачі виселилися з сім`єю з квартири.

Право власності на квартиру зареєстровано на ім`я ОСОБА_6 в Бюро технічної інвентаризації і приватизації житлового фонду Виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів Одеської області 02.02.1998 (за реєстровим №96 сторінка 332 та записаний в реєстрову книгу за №ПР-14) (а.с.19, 25).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).

Приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Перчеклій І.М. відкрито спадкову справу 31/2025 після смерті ОСОБА_6 та листом від 30.07.2024 роз`яснено про необхідність звернення до суду щодо визнання договору купівлі-продажу дійсним. Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.26-28).

V. Оцінка Суду.

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року №435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки договір купівлі-продажу було укладено у 1997 році, до нього застосовуються положення Цивільного кодексу в редакції 1963 року, що діяли на момент укладення договору.

Положеннями ст.47 ЦК (в редакції 1963 року) передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 48 ЦК (в редакції 1963 року) передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі порушує особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

По недійсній угоді кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах. Якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

У відповідності до вимог ст.224 ЦК (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК (в редакції 1963 року) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 27 цього Кодексу).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З положень ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Як зазначено в п.1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 №121, яка була чинною на час укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні, державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.9 Додатку 1 до вказаної Інструкції, - договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржою, віднесено до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 23.10.1998 між ОСОБА_3 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на Одеській товарній біржі укладений договір №21721 купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами Якого Продавці продали, а ОСОБА_6 купила однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м., житловою площею 11,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-21, 22-24).

Всі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами договору були виконані в повному обсязі, за придбання квартири позивачами відповідачам передано грошові кошти в розмірі 5574,00 гривень, а відповідачі передали позивачам ключі від квартири і відповідачі виселилися з сім`єю з квартири.

Право власності на квартиру зареєстровано на ім`я ОСОБА_6 в Бюро технічної інвентаризації і приватизації житлового фонду Виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів Одеської області 02.02.1998 (за реєстровим №96 сторінка 332 та записаний в реєстрову книгу за №ПР-14) (а.с.19, 25).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).

Приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Перчеклій І.М. відкрито спадкову справу 31/2025 після смерті ОСОБА_6 та листом від 30.07.2024 роз`яснено про необхідність звернення до суду щодо визнання договору купівлі-продажу дійсним. Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.26-28).

Враховуючи те, що на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства за спільною згодою сторін, умови договору сторонами повністю виконано, право власності Покупців на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до діючого на момент укладення договору законодавства, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна, зареєстрований на товарній біржі підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265,268,354-355 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (третя особа: Одеська товарна біржа) про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір №21721 від 23.10.1997, укладений на Одеській товарній біржі, зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації і приватизації житлового фонду Виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів Одеської області 02.02.1998 (за реєстровим №96 сторінка 332 та записаний в реєстрову книгу за №ПР-14), за умовами якого ОСОБА_3 , діюча від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_6 купила однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м., житловою площею 11,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільного-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко