Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №946/8159/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8159/25

Провадження № 2-а/946/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Жекової Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2025 року позивач звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання розглянути справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та закрити провадження у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення; про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення відомостей щодо порушення правил військового обліку та відомостей щодо подання ОСОБА_1 у розшук; стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 сформував новий електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв +». У вказаному документі міститься інформація про те, що ОСОБА_1 розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. У тексті електронного ВОД зазначена «Причина розшуку» як «Не уточнили дані до 16.07.2024»), «Дата початку розшуку» - 29.03.2025 року. ОСОБА_1 не отримував повістки та мобілізаційного розпорядження, ані особисто, ні іншими способами вручення повістки, а також особа не була належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику. 22.09.2025 року була надіслана заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві просили наступне: 1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч. 9 ст. 38, ч. 1 п. 7 ст. 247 КУпАП); 2. Виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення відомостей щодо порушення правил військового обліку та подання ОСОБА_1 у розшук; 3. Направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02.10.2025 року отримана відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 на дану заяву, якою зазначено наступне: «Питання стосовно застосування строків притягнення до адміністративної відповідальності вирішується підчас розгляду адміністративної справи. Заочний розгляд адміністративної справи не передбачено діючим законодавством України». 22.09.2025 року ОСОБА_1 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позивач був належним чином повідомлений за допомогою застосунку «Резерв+» про вчинене ним адміністративне правопорушення. Дана обставина надає підставу ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності ОСОБА_1 розглянути справу і ухвалити постанову. ОСОБА_1 в заяві від 22.09.2025 року просив щоб розглянули адміністративну справу без його участі, а також було закрито адміністративне провадження відносно нього. У свою чергу, працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 проігнорували дані факти і не надали належної відповіді на заяву від 22.09.2025 року. Вважає, що такі дії відповідача є протиправними та безпідставними. Також просить стягнути з відповідача суму понесених витрат на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн.

17.10.2025 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.12.2025 року від відповідача були витребувані докази, при цьому ухвала суду не була виконана.

В судове засідання позивач не з`явився, представник надав заяву від 03.02.2026 року про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив не надав.

Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з позовної заяви, що через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (застосунок «Резерв+») позивачем було виявлено напис щодо порушення ним правил військового обліку.

Натомість, жодні адміністративні матеріали відносно позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 не складалися та відзив на позов представник відповідача не надав.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.

Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.

Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII службових даних.

Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII не передбачено.

З вищевикладеного слідує, що у військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», відомості про порушення призовником, військовозобов`язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Суд встановив, що згідно з даними, сформованими 26.01.2026 через мобільний застосунок «Резерв+», позивач непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, з відміткою «порушення правил військового обліку».

При цьому у розділі «Правопорушення» розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з мобільного за стосунку «Резерв+» зазначено, що дані у цьому реєстрі відсутні.

Відповідачем не було надано відповідного протоколу або постанови складених відносно позивача.

Таким чином, інформація про порушення позивачем правил військового обліку була внесена до Реєстру за відсутності відповідного протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Тобто відповідач вніс до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушив вимоги частини другої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», статей 6, 7 і 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 року, справа № 400/8670/25, номер у ЄДРСРУ 132727845.

22.09.2025 року позивачем була надіслана заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві просили наступне: 1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч. 9 ст. 38, ч. 1 п. 7 ст. 247 КУпАП); 2. Виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення відомостей щодо порушення правил військового обліку та подання ОСОБА_1 у розшук; 3. Направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.10.2025 року позивачем була отримана відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 на дану заяву, якою зазначено наступне: «Питання стосовно застосування строків притягнення до адміністративної відповідальності вирішується підчас розгляду адміністративної справи. Заочний розгляд адміністративної справи не передбачено діючим законодавством України».

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Таким чином, відповідна посадова особа, до компетенції якої відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210—1 КУпАП, має повноваження призначати, проводити розгляд або закривати провадження справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210—1 КУпАП, тобто суд позбавлений компетенції зобов`язати відповідача розглянути справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та закрити провадження у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, тому позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення відомостей щодо порушення правил військового обліку та відомостей щодо подання ОСОБА_1 у розшук.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією № 9Н6С-550А-19ЕМ-А08К від 14.10.2025 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211, 20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення відомостей щодо порушення правил військового обліку та відомостей щодо подання ОСОБА_1 у розшук.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар