Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №495/210/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 рокуСправа № 495/210/26

Номер провадження 3/495/131/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Мишко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Федорової Л.А.

за участю

прокурора – Ворончук Н.А.,

особи, стосовно якої складено адміністративний протокол – ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стара Некрасівка, Ізмаїльський район, Одеська область, громадянки України, місце роботи та посада: Старокозацьке лісництво Ізмаїльського лісового відділення філії «Південний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», помічник лісничого, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення №22/2026 від 08.01.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 №22/2026, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді помічника лісничого Старокозацького лісництва Ізмаїльського лісового відділення філії «Південний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Лесі України, будучи посадовою особою держлісоохорони, являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закону), порушила встановлені п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону обмеження щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, а саме займалась іншою оплачуваною діяльністю обіймаючи посаду секретаря комунального закладу «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор Ворончук Н.А. підтримала складений протокол, просила стягнути відповідні штрафні санкції та конфіскувати отриманий дохід від роботи за сумісництвом.

У судовому засіданні особа, стосовно якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1 визнала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що на момент вчинення порушення не була обізнана про відповідні вимоги, а після того, як дізналася про їх наявність одразу припинила відповідну діяльність (звільнилася). Зазначила, що усвідомлює факт порушення вимог чинного законодавства та те, що необізнаність не звільняє від відповідальності. Також повідомила, що її дії були зумовлені необхідністю отримання додаткового доходу у зв`язку зі складними сімейними обставинами вона є одинокою матір`ю та утримує тяжко хвору матір. Питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення просила вирішити на розсуд суду.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУПАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-4 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно - правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно - правових актів. Норма ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього адміністративного правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного законодавства, а саме п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», в якій передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно - правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 1724 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Адміністративна відповідальність за заняття ОСОБА_1 іншою оплачуваною діяльністю обіймаючи посаду секретаря комунального закладу «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, настає незалежно від фінансових результатів такої діяльності.

Сутність встановленого п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження полягає в тому, що поліцейські не можуть займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, крім вичерпних випадків, передбачених діючим законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, умисел суб`єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», полягає в тому, що будучи обізнаним про встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, функціонери не виконуючи їх, чим допускають порушення своєю навмисною протиправною поведінкою.

Одним з основоположних принципів діяльності щодо запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки такі правопорушення несуть негативні наслідки, що можуть сприяти підриву авторитету державних органів влади та зашкодити . спільним інтересам, тому таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з серпня 2024 року по вересень 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 отримувала доходи у вигляді заробітних плат від КЗ «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у розмірах: листопад - 3 047, 62 грн., грудень - 4 760, 04., січень - 4 000, 00 грн., лютий - 4000,00 грн., березень - 4 000,00 грн., квітень - 4 000, 00 грн., травень - 8 353, 53 грн., червень - 3 310, 98 грн., липень - 4 000, 00 грн., серпень - 4000, 00 грн., вересень - 3 562,95 грн.

Таким чином, помічник лісничого Старокозацького лісництва Ізмаїльського лісового відділення філії «Південний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_1 , будучи суб`єктом на якого поширюються вимоги Закону відповідно до пп. «е» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону, порушила встановлені п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону обмеження щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією ОСОБА_1 є період часу з 08.08.2024 по 19.09.2025, коли остання займалась іншою оплачуваною діяльністю на посаді секретаря КЗ «Ізмаїльського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання і оголошення протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 08.01.2026.

Згідно ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, відповідальність за цією статтею передбачена за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Факт порушення ОСОБА_1 встановлених п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності підтверджується:

- копією наказу директора філії «Південний лісовий офіс» №179-К від 07.08.2024 року;

- копією пояснювальної ОСОБА_1 від 20.09.2025 року;

- копією наказу В.о. директора КЗ «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 17.09.2025 №01-05/34

- копією наказу В.о. директора КЗ «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 07.11.2024 №01-05/48;

- довідкою Пенсійного фонду України;

- статутом КЗ «Ізмаїльський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період: з січень 2023 року по вересень 2025 року;

- поясненнями ОСОБА_1 від 02.12.2025 року;

- листом з управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації НАЗК;

- рапортом Ст. оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України від 08.01.2026 року;

- рапортом Ст. оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України від 08.01.2026 року;

- іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП є правопорушенням з формальним складом, а тому не залежить від факту отримання особою прибутку чи завдання шкоди, а також вважається закінченим (вчиненим) з моменту знаходження (входження) особи в складі органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, при існуючій забороні щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Обираючи адміністративне стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, яке слід застосувати до особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя бере до уваги особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, її ставлення до скоєного та вважає, що воно має бути визначене у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена міра адміністративного стягнення є мінімальною, визначено санкцією ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Суд вважає, що таке адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 , буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, яка полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, при вирішенні питання про адміністративне стягнення в частині конфіскації отриманого доходу від діяльності пов`язаної із входженням до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, суддя виходить з того, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП є правопорушенням з формальний складом, і тому не залежить від факту отримання особою прибутку чи завдання шкоди, вважається закінченим з моменту знаходження (входження) особи в складі органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, з того часу від коли в нього виник обов`язок для передачі належних йому прав власності на це товариства і до завершення цього строку, який визначений законодавством.

Відповідно до ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень може застосовуватись таке адміністративні стягнення як конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

При цьому, неотримання особою доходу є підставою для незастосування конфіскації отриманого доходу.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 29, 33-34, 283, 284 КУпАП, на підставі ч.1 ст.172-4 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію корупції», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом у розмірі 47 035 (сорок сім тисяч тридцять п`ять) гривень 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 грн.

Згідно ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Повний текст постанови складено 06.02.2026 року.

Суддя Віталій МИШКО