Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №474/742/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/742/25

Провадження № 1-кп/475/98/26

Провадження слідчих органів № 2025 15 220 0000067

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152200000067 від 11.06.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Широке, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця по мобілізації на посаді курсанта 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки Військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат, інвалідом не являється, статусу депутата не має, в силу ст..89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.317 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

12.07.2024 року на виконання Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності військових частин Збройних Сил України та інших формувань, громадянина України ОСОБА_3 призвано на військову службу по мобілізації та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2024 №217 солдата ОСОБА_3 вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків у військовому званні «солдат». З огляду на викладене, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 мав статус військовослужбовця по мобілізації.

ОСОБА_3 10.06.2025 року в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 .

В цей час до місця проживання ОСОБА_3 прийшов його знайомий ОСОБА_5 , якому ОСОБА_3 надав згоду увійти у свій будинок, де вони спільно почали вживати алкогольні напої. Під час вказаного, ОСОБА_5 запитав у ОСОБА_3 дозволу вжити в його житловому будинку наркотичний засіб - канабіс, шляхом куріння.

В свою чергу, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що своїми діями порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних речовин, достовірно знаючи, що це заборонено законом, добровільно надав ОСОБА_5 своє житлове приміщення для вжиття наркотичного засобу шляхом куріння, а саме, канабісу (коноплі).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 надав ОСОБА_5 пластикову пляшку, після чого останній, змайструвавши пристрій для вживання наркотичного засобу, шляхом куріння вжив наркотичний засіб - канабіс (коноплю) в приміщенні веранди належного ОСОБА_3 будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Після того, як ОСОБА_5 вжив вищезазначений наркотичний засіб, то пристрій за допомогою якого він вживав наркотичний засіб, останній сховав під стіл в приміщенні веранди належного ОСОБА_3 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також отримав від ОСОБА_3 згоду на вживання наркотичного засобу за його місцем проживання у майбутньому.

Крім цього, ОСОБА_3 16.06.2025 року, в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 .

У цей час до місця проживання ОСОБА_3 прийшов його знайомий ОСОБА_6 , якому ОСОБА_3 надав згоду увійти у свій будинок, де вони спільно почали вживати алкогольні напої. Під час вказаного, ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_3 дозволу вжити в його житловому будинку наркотичний засіб - канабіс, шляхом куріння.

В свою чергу, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що своїми діями порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних речовин, достовірно знаючи, що це заборонено законом, добровільно надав ОСОБА_6 своє житлове приміщення для вжиття наркотичного засобу шляхом куріння, а саме, канабісу (коноплі).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 надав ОСОБА_6 пластикову пляшку, після чого останній, змайструвавши пристрій для вживання наркотичного засобу, шляхом куріння вжив наркотичний засіб - канабіс (коноплю) в приміщенні веранди належного ОСОБА_3 будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Після того, як ОСОБА_6 вжив вищезазначений наркотичний засіб, то пристрій за допомогою якого він вживав наркотичний засіб, останній сховав під стіл в приміщенні веранди належного ОСОБА_3 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також отримав від ОСОБА_3 згоду на вживання наркотичного засобу за його місцем проживання у майбутньому.

Окрім того, ОСОБА_3 26.06.2025 року в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 .

У цей час до місця проживання ОСОБА_3 прийшов його знайомий ОСОБА_5 , якому ОСОБА_3 надав згоду увійти у свій будинок, де вони спільно почали вживати алкогольні напої. Під час вказаного, ОСОБА_5 запитав у ОСОБА_3 дозволу вжити в його житловому будинку наркотичний засіб - канабіс, шляхом куріння.

В свою чергу, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що своїми діями порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних речовин, достовірно знаючи, що це заборонено законом, добровільно надав ОСОБА_5 своє житлове приміщення для вжиття наркотичного засобу шляхом куріння, а саме, канабісу (коноплі).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 надав ОСОБА_5 пластикову пляшку, після чого останній, змайструвавши пристрій для вживання наркотичного засобу, шляхом куріння вжив наркотичний засіб - канабіс (коноплю) в приміщенні веранди належного ОСОБА_3 будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Після того, як ОСОБА_5 вжив вищезазначений наркотичний засіб, то пристрій за допомогою якого він вживав наркотичний засіб, останній сховав під стіл в приміщенні веранди належного ОСОБА_3 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також отримав від ОСОБА_3 згоду на вживання наркотичного засобу за його місцем проживання у майбутньому.

За таких обставин, ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що своїми діями порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних речовин, достовірно знаючи, що це заборонено законом, добровільно надавав своє житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , для вживання наркотичного засобу - канабісу шляхом куріння, тобто обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України, а саме - надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами дізнання. Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України визнав повністю, розкаявся у кримінальному правопорушенні. При цьому, просив суворо не карати, просить врахувати, що в майбутньому подібного не повториться. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також стосуються речових доказів та судових витрат. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються речових доказів та судових витрат, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії: за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується, особа винного, який вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, характеризується за місцем свого проживання, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, його поведінку до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 317 КК України.

Разом з тим, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, згідно ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом наразі також відсутні, оскільки він дотримується вимог КПК України щодо процесуальної поведінки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід покласти на підсудного судові витрати по справі, які складаються із вартості проведеної під час досудового розслідування експертизи.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Відповідно до вимог п. 1, 2; ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази: об`єкти дослідження, а саме полімерну пляшку та фольгований згорток паперу, які знаходяться у первинному упакуванні, опечатані смужкою паперу з відбитком печатки «ДОСЛІДЖЕНО 6» до висновку експерта №СЕ-19/115-25/10569-НЗПРАП від 27.06.2025р. (PSP 2023135); об`єкти дослідження, а саме полімерну пляшку та змиви рослинної речовини (екстракту канабісу) масою 0,165г. (у висушеному стані) у згортку фольгованого паперу, які знаходяться у первинному упакуванні, яке опечатано смужкою паперу з відбитком печатки «ДОСЛІДЖЕНО 6» до висновку експерта №СЕ-19/115-25/10567-НЗПРАП від 27.06.2025р. (PSP 2023136); об`єкти дослідження, а саме полімерну пляшку та фольгований згорток паперу, які знаходяться у первинному упакуванні, яке опечатано смужкою паперу з відбитком печатки «ДОСЛІДЖЕНО 6» до висновку експерта №СЕ-19/115-25/10568-НЗПРАП від 27.06.2025р. (PSP 2023137), які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області – знищити.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в користь держави процесуальні витрати за проведення Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертиз, за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/10569-НЗПРАП від 27.06.2025р. на суму 1782,80 грн., за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/10567-НЗПРАП від 27.06.2025р. на суму 1782,80 грн., за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/10568-НЗПРАП від 27.06.2025р. на суму 1782,80 грн., а всього стягнути в користь держави 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_7