Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №465/11427/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/11427/25

Провадження 2-о/465/53/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Гулієвої М.І.,

з участю секретаря судового засідання Столярської Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи – приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Матвєєвої Юлії Володимирівни про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася у Франківський районний суд м. Львова із заявою про встановлення факту належності їй свідоцтва про право власності на квартиру та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Заяву обґрунтовує тим, що вона звернулася до приватного нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі – продажу квартири, однак її відмовлено. Відмова нотаріуса мотивована тим, що по паспорту вона значиться як ОСОБА_1 , а в свідоцтві про право власності на квартиру - як ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що в ряді документів, а саме- в свідоцтвах про навчання, атестаті про середню освіту, посвідченні про підвищення кваліфікації, свідоцтві про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, посвідчення водія її по батькові значиться як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Наявні помилки в написанні по батькові позбавляють її права розпоряджатися майном після смерті батька та матері, відтак вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.12.2025 відкрито провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду.

У чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоч належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Заявниця та її представник – адвокат Ільницький І.Л., кожен окремо, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримують та просять таку задоволити.

Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься клопотання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Матвєєвої Ю.В, про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи, заявлені вимоги підтримує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_1 заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Копичинці Гусятинського району Тернопільської області.

Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження, яке видане 01 квітня 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Гусятинської райдержадміністрації Тернопіліської області України на ім"я ОСОБА_1 .

Крім того, заявницею до матеріалів справи долучені копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , сертифікату акцій №6236, свідоцтва про навчання серії НОМЕР_3 , видані на ім"я ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на будинок № НОМЕР_4 , виданого 06 грудня 1996 року Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів, квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

З копії паспорту серії НОМЕР_1 вбачається, що заявниця з 18 жовтня 1976 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа від 08.12.2025 №150/01-16 за підписом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Матвєєвої Юлії Володимирівни, посвідчення договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 на підставі наданих заявницею документів не вбачається можливим, оскільки наявні розбіжності з паспортними даними, а саме прізвище в свідоцтві про право власності " ОСОБА_1 ", а в паспорті " ОСОБА_1 ".

Також до заяви долучені копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 31.05.1996, свідоцтва про навчання від 1992р., диплому серії НОМЕР_6 , свідоцтва про загальнообов"язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_7 , видані на ім"я ОСОБА_1 .

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 20.07.1951 та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_9 від 10.01.1957, ім"я та прізвище батька заявниці значиться ОСОБА_4 .

Суд вважає встановленим, що розбіжності в написанні по батькові заявниці виникли внаслідок некоректного перекладу з російської на українську мову.

Зважаючи на досліджені в судовому засіданні документи, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 належить відповідне свідоцтво на право власності на квартиру та відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них дані не відповідають записам вихідних документів, а установи, які видали ці документи не можуть виправити допущені в них помилки, то відповідно до п.6 ч.1ст. 256 ЦПК України (стара редакція ЦПК), громадяни мають право на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Встановлення даних фактів має юридичне значення для заявниці, напряму впливає на її право володіння, користування та розпорядження майном, яке їй належить.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необґрунтованість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та спростовували б доводи, викладені заявницею .

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено у ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зроблено визначення, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265, 268.293,294,319 ЦПК України, суд -

вирішив:

заяву задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженці м.Копичинці, Гусятинського р-ну,Тернопільської області (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) cвідоцтва про право власності на квартиру (будинок), що по АДРЕСА_1 , виданого Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів від 06 грудня 1996 року.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженці м.Копичинці, Гусятинського р-ну,Тернопільської області (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 Львів, 09231ЛВ АX510982 171084 ОРЕВ Львів, реєстраційний № НОМЕР_10 , виданого ОРЕВ ДАІ УМВСУ у Львівській області від 31 травня 1996 року на ім"я ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Заінтересована особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Юлія Володимирівна, службова адреса: 79069, м. Львів, вул. Ковалика, буд.1.

Суддя М. І. Гулієва