Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №462/10194/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10194/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., секретаря Шостак К.Р., за участю захисника Бандирського А. С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрвоаного за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , 08.12.2025 року близько 20 год. 35 хв. на вул. Роксоляни, 43 у м. Львові, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Daewoo» д.н.з. НОМЕР_1 та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння вживав алкоголь. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці події за допомогою приладу «Drager» чи у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги 2.10.є. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що факт дорожньо-транспортної пригоди не заперечує, справа з цього приводу вже розглянута судом, водночас зазначив, що у день події алкогольних напоїв не вживав, а також не вживав їх і після дорожньо-транспортної пригоди.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Бандирський А. С. зазначив, що, на його думку, наявні у матеріалах справи відеозаписи містять суперечливі відомості щодо факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після вчинення дорожньо-транспортної пригоди 08.12.2025. У зв`язку з цим, вказані відеозаписи не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які однозначно та безсумнівно підтверджують визнання ОСОБА_1 факту вживання ним алкогольних напоїв після ДТП та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Крім того, захисник звернув увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535277 від 08.12.2025 року було складено працівниками поліції у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Разом із тим, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не ч. 4 ст. 130 КУпАП. Відтак, навіть за умови припущення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено не за тією нормою КУпАП, яка передбачає відповідальність за такі дії. З огляду на викладене, захисник вказав про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим просив суд провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас згідно з вимогами ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.10.є. ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом – Інструкція).

Пунктом 3 розділу 1 Інструкції визначено ознаки алкогольного сп`яніння.

У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, положення частини ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність саме за вживання алкогольних напоїв, які кореспондуються з п. 2.10.є. ПДР України, який встановлює заборону водію, який причетний до ДТП, на вживання алкоголю до проведення медичного на відміну від положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння чи відмову від проходження огляду, що кореспондується з порушеннями п. 2.9.а. та п. 2.5 ПДР України відповідно.

Суд відхиляє доводи захисника Бандирського А. С. про те, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за неправильною правовою кваліфікацією та з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535277 від 08.12.2025 року, останньому інкриміновано порушення п. 2.10.є.ПДР України, а саме заборону особі, причетній до дорожньо-транспортної пригоди, до проведення медичного огляду вживати без призначення медичного працівника алкогольні напої, наркотичні засоби, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки), а не порушення п. 2.9.а. ПДР України, яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, перевіряючи обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.10.є. ПДР України, викладені у протоколі, необхідно встановити саме факт вживання алкоголю після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а не факт керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння чи факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП наступає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Тобто, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння.

Попри невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, його винуватість підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535277 від 08.12.2025 року за ч. 4 ст. 130 КУпАП, рапортом від 08.12.2025 року, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.12.2025 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 535292 за ст. 122-4 КУпАП та № 535289 від 08.12.2025 року за ст. 124 КУпАП, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6306800 від 08.12.2025 року, оглянутими судом відеозаписами з нагрудних камер спостереження працівників поліції № 474407 та № 474229.

Так, з оглянутих судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівник поліції підійшов до автомобіля «ЗАЗ Daewoo», д.н.з. НОМЕР_1 , біля якого перебував ОСОБА_1 , та повідомив, що поліцейськими було доставлено бампер, залишений ним на вул. Рудненській. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який відмовлявся надати документи, до них підійшов чоловік, а саме сусід, який повідомив, що ОСОБА_1 здійснив наїзд на його припаркований автомобіль. У відповідь на це ОСОБА_1 , серед інших заперечень, зазначив, що дійсно вчинив дорожньо-транспортну пригоду, однак повідомив, що з власником автомобіля вони вже поспілкуються та врегулюють ситуацію (диск № 1, камера 474407, clip-0 часові відмітки 20:31:55, 20:32:12, 20:33:13).

В ході спілкування, поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода, та після того, як транспортний засіб було знайдено за орієнтуванням до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вживав алкогольні напої. На вимогу пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився під відеозапис. Від написання письмових пояснень та будь-яких підписів ОСОБА_1 відмовився, також відмовився пред`являти на вимогу поліцейського водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. За даним фактом на водія ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, за ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Від керування ОСОБА_1 був відсторонений

Твердження захисника про те, що зазначені відеозаписи містять суперечності та не містять чіткої відповіді ОСОБА_1 , не відповідають дійсності та спростовуються переглянутими судом відеозаписами з огляду на таке.

Зокрема, з наданих суду відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що на запитання поліцейського: « ОСОБА_2 , коли ви востаннє вживали (алкогольні напої)?», ОСОБА_1 спочатку відповів: «Вчора», однак після уточнюючого запитання поліцейського ОСОБА_1 одразу зазначив: «Та, півгодини тому, прийшов ото і одразу випив». На запитання поліцейського щодо того, чи керував він транспортним засобом у стані сп`яніння, ОСОБА_1 відповів, що ні (диск № 1, камера 474407, clip-0, камера 474229, clip-7 часові відмітки 20:37:44, 20:37:51).

Після цього працівники поліції запитали ОСОБА_1 , чи відомо йому про заборону вживання алкогольних напоїв до проходження огляду на стан сп`яніння, а також поставили чітке запитання щодо того, чи керував він транспортним засобом у стані сп`яніння, чи вжив алкоголь уже після дорожньо-транспортної пригоди, на що ОСОБА_1 відповів, що алкогольні напої вживав після ДТП, пояснивши це тим, що, побачивши пошкоджений бампер, випив «зі злості» (диск № 1, камера 474407, clip-0, камера 474229, clip-7 часові відмітки 20:37:58, 20:38:09, 20:38:13).

Указана обставина додатково та безпосередньо підтверджується змістом відеозапису, з якого вбачається, що під час роз`яснення працівником поліції правових наслідків вживання алкогольних напоїв після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 чітко зазначив: «але не під час», чим фактично підтвердив усвідомлення факту вчинення ДТП та визнав, що вживання алкогольних напоїв мало місце саме після події, а не під час керування транспортним засобом (диск № 1, камера 474407, clip-0 часові відмітки 20:38:50, 20:38:57).

Суд звертає увагу на те, що запитання та роз`яснення поліцейських були чіткими і зрозумілими для сприйняття. Поліцейським, серед іншого, було роз`яснено ОСОБА_1 право проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що отримано чітку відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (диск № 1, камера 474407, clip-0 часові відмітки з 20:38:33).

Суд критично ставиться до пояснень захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає їх процесуальною позицією для свого захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнів у суду та підтверджують його вину.

Відтак, суд вважає, що відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції зафіксовано обставини, викладені в протоколі і такий відеозапис є доказом, що підтверджує факт вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, що йому інкримінується. На переконання суду, досліджений судом відеозапис позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 , наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає сторона захисту, суд не вбачає.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 266, 283, 284 КУпАП, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.