Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №243/11737/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/11737/25

Провадження № 2-а/243/8/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

за участі секретаря Яковенко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду, в режимі выдеоконференцзв`язку, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє адвокат, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1343 від 03.12.2025 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано: « ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України від 21.03.2024 №3621-ІХ, який скасував статус «обмежено придатний», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд, чим вчинив правопорушення згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду». Зазначає, що позивач не отримував повістки та йому не було відомо про те, що йому необхідно було з`явитися до ТЦК та СП. В оскаржуваній постанові не зазначено, яку норму закону порушив позивач, не конкретизовано пункт нормативного акту.

З постанови неможливо встановити коли саме позивач мав з`явитись до ТЦК та СП для проходження ВЛК, тобто неможливо встановити дату вчинення позивачем правопорушення. Відсутність в оскаржуваній постанові дати вчинення адміністративного правопорушенням виключає можливість розрахувати строки притягнення до адміністративної відповідальності. Також, в постанові відсутні жодні посилання на документ (процесуальний документ), що підтверджує факт вчинення правопорушення, а саме, в даному випадку, на протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, оскаржувана постанова прийнята поза межами строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ст. 38 КУпАП.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, в позовній заяві просили провести розгляд справи у їх відсутність.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повісток на офіційну електронну адресу. Своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому суд, керуючись положеннями ч. 5 ст. 77 КАС України, приймає рішення на підставі доказів, наявних у справі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно постанови № 1343 від 03.12.2025, складеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024, який скасував статус «обмежено придатний», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «обмежено придатними», мають пройти повторний медичний огляд, чим вчинив правопорушення згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, в умовах дії на території України особливого періоду.

Відповідно до ст. 210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Частина 1 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення має бланкетний характер, тобто є такою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона; суб`єктивна сторона; суб`єкт.

Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.

Відтак, серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов`язковим є посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлено відповідні правила, а також на конкретне положення (статтю, пункт чи підпункт), яке було порушене особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, дослідивши оскаржувану постанову, суд встановив, що в її тексті не зазначено конкретну норму, а саме, статтю, пункт чи підпункт нормативно-правового акту, яка б чітко вказувала, яке саме положення закону було порушене ОСОБА_1 .

Така невизначеність є істотним порушенням вимог до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, що перешкоджає належному з`ясуванню обставин справи та реалізації особою свого права на захист.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне скасувати постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує,що згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень,всі судові витрати,які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу,стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень,що виступав відповідачем у справі,або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 293, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Музикант Владислав Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № 1343 від 03.12.2025, що ухвалена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000,00 грн, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков