Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №243/12514/21 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/12514/21

1-кп/243/94/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

захисника – ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052510001550 від 29 жовтня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Артемівського району Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25.08.2021 року в вечірній час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим ОСОБА_8 разом із своїм сином – неповнолітнім ОСОБА_8 знаходились на території домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи корисливий мотив, вирішили вчинити крадіжку з омшаника, що є сховищем та розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_8 , цього ж дня в вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, разом зі своїм сином – неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшли до суміжного паркану між буд. 13 та буд. АДРЕСА_1 , де з застосуванням фізичної сили зламали його та проникли до подвір`я. На подвір`ї вищевказаного домоволодіння, з метою реалізації свого спільного злочинного умислу ОСОБА_8 разом із своїм сином – неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшли до металевих дверей, які є входом в омшаник, зняли їх з кріплень та зайшли в приміщення, таким чином проникли до сховища. Знаходячись в приміщенні омшаника, ОСОБА_8 разом із своїм сином – неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволоділи чужим майном, а саме брухтом чорних металів загальною вагою 530 кг вартістю 3566,90 грн., який належить ОСОБА_6 . Після чого з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, а саме у втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність, будучи його батьком, за наступних обставин.

25.08.2021 року ОСОБА_8 перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 разом із своїм сином – неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, ОСОБА_8 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, втягнув у указану неповнолітню особу у протиправну діяльність, а саме: застосовуючи психічний вплив шляхом переконання та надання порад, переконав неповнолітнього ОСОБА_8 вчинити крадіжку з омшаника, розташованого на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 . Власником якого є ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на втягнення неповнолітньої особи у протиправну діяльність ОСОБА_8 надав поради щодо проникнення до омшаника та вказав місцезнаходження сховища, з якого необхідно вчинити крадіжку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, пояснив, що його син самостійно здійснив крадіжку, а він до цього жодного відношення не має. Син ОСОБА_10 попросив його допомогти погрузити метал, - він не погодився, запитував у сина де він вкрав метал, але син нічого не відповів. З цього приводу вони почали конфліктувати. Він не хотів грузити метал і не грузив, і, взагалі, його там не було і стосовно продажу металу він не домовлявся, за оренду трактора не домовлявся, гроші від продажу не отримував. На момент цієї події сину було десь 16-17 років, але він з ним не жив, десь блукав. Скоювати крадіжку сина він не примушував і сам труби не викрадав. Стосовно свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зазначив, що вони не знайомі та підстав його обмовляти свідки не мають.

Аналізуючи показання обвинуваченого з приводу того, що він не вчиняв крадіжку та не має до цього кримінального правопорушення жодного відношення, суд вважає їх не правдивими, оцінює критично, оскільки вони не є логічними та послідовними, та, на думку суду, є спробою ухилитися від кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння, виходячи з наступного.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 надав пояснення, що йому зателефонували сусіди та повідомили, що у нього на подвір`ї ламають зимове сховище для бджіл. Він одразу поїхав, коли їхав з ОСОБА_13 приблизно через годину – зустрів біля ОСОБА_13 міні – трактор з причепом. За кермом сидів ОСОБА_14 . ОСОБА_15 , його син ОСОБА_16 та їх родич, прізвище, ім`я та по – батькові якого він знає, сиділи у причепі на кусках труб. Він упізнав свої труби, але не став їх зупиняти, поїхав до домоволодіння. Коли приїхав – там стояли дві жінки. Одна з них ОСОБА_17 (прізвище ім`я, по –батькові йому не відомо, родичка ОСОБА_18 ), та ще одна, начебто двоюрідна сестра ОСОБА_17 . Вони повідомили, що ОСОБА_15 та його син ОСОБА_10 та третій родич більше доби розбирали будівлю, що належить йому. Вони включили музику та били труби кувалдою. Потім вони підігнали трактор та поїхали продавати труби (зі слів жінок). Він набрав телефон поліції, приблизно через півтори – дві години приїхала поліція. Співробітники поліції його допитали, сфотографували зруйноване приміщення. Після того, як співробітники поліції поїхали, він залишився, а приблизно от 21.30 з`явився міні трактор, за кермом якого сидів ОСОБА_14 , в причепі сидів ОСОБА_19 , його син ОСОБА_10 та третій родич. ОСОБА_15 стрибнув з причепа та побіг. За ним побіг родич, а син ОСОБА_10 заскочив до себе у двір, він його запитав – що ти наробив, а ОСОБА_10 відповів – це все батько.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надала показання, що у 2021 році, більш точної дати вона не пам`ятає, вона придбала метал у раніше знайомого їй обвинуваченого ОСОБА_18 (труби 1х100, 1х200, швелер, приблизною вагою 500 кг) для власних потреб. Метал привезли ОСОБА_18 та ОСОБА_20 на тракторі. Вигружав метал ОСОБА_18 , гроші вона віддавала обвинуваченому ОСОБА_18 , у розмірі приблизно 2000,00 грн.

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 , суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні встановлено не було, їх показання є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими, дослідженими у судовому засіданні доказами.

Крім показань потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11 провина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 25.08.2021 року оглянута територія домоволодіння, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід до подвір`я здійснюється через проход, який нічим не прикритий. Подвір`я знаходиться у занедбаному стані, у бур`яні. З лівої сторони розташований одноповерховий будинок у нежитловому стані, далі розташований гараж, вхід до якого здійснюється через металеві ворота, з правої сторони від воріт у верхньому куті мається ушкоджена кладка цегли, ворота знаходяться у зачиненому стані. З правої сторони будинку дерев`яний сарай у навпіл знищеному стані. Далі по правій стороні мається споруда, вхід до якої прикритий металевими дверима, які не закріплені, а приставлені. Відхиливши зазначені металеві двері у бік видно, що там маються сходи, які ведуть до підвального приміщення. Спустившись до низу видно, що стіни порушено, всередині приміщення розташовані дерев`яні балки, між двома дерев`яними балками виявлено кінець металевої труби діаметром 200 мм, товщиною стінки 10 мм , кінець труби має ушкодження у вигляді нерівних сколів. У кінці вказаного приміщення мається ушкодження у вигляді облому стіни.

Згідно з протоколом огляду місця події від 26.08.2021 року оглянута відкрита ділянка місцевості, розташована біля буд. АДРЕСА_3 . На вказаній ділянці місцевості знаходиться жінка, яка представилася як ОСОБА_11 , яка надала добровільно для огляду та вилучення фрагменти металевих труб та металевого кута вагою 530 кг та пояснила, що даний метал вона придбала у ОСОБА_21 , який був разом з ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2021 року свідок ОСОБА_24 упізнав на фото під № 1 ОСОБА_21 , який 25.08.2021 року попросив його приїхати до буд. АДРЕСА_2 та в подальшому погрузив метал в його трактор.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2021 року свідок ОСОБА_11 упізнала на фото під № 2 ОСОБА_21 , який 25.08.2021 року продав їй лом металу разом з ОСОБА_22 та ОСОБА_14 .

Згідно з протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.09.2021 року за участю потерпілого ОСОБА_6 якого останній упізнав під № 4 ОСОБА_21 , якого він бачив 25.08.2021 року на тракторі, який їхав в напрямку з с. Майдан до с. Прелесне та віз металобрухт.

Згідно з висновком експерта № 5118 від 21.09.2021 року ринкова вартість брухту чорних металів вагою 530 кг станом на 25.08.2021 року становила 3566,90 грн.

Згідно з протоколом огляду місця події від 21.09.2021 року оглянуто гараж, розташований на території подвір`я АДРЕСА_3 , де виявлено лом металу, а саме частини розбитої труби, металеві кути та різні частини металу, в яких потерпілий ОСОБА_25 упізнав належні йому труби, які раніше слугували опорою в омшанику на території подвір`я АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.11.2021 року оглянуто територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проведеним оглядом встановлено, що на подвір`ї розташований омшаник, вхід до якого прикритий металевими дверима, в яких мається прямокутний отвір. Всередині омшаника виявлено приміщення, частина якого засипана землею, стеля викладена з дерев`яних дощечок та маються труби, що служать опорою. Також виявлено фрагменти від аналогічних труб, що мають не рівні краї та уходять під землю.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого цілком доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою з групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Висновок суду про доведеність провини обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується наведеними вище письмовими доказами та показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілого та свідка. Так, в своїх показаннях потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що зустрів по дорозі з Краматорська міні – трактор з причепом, у якому знаходилися ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , його син ОСОБА_16 та ще одна особа, у причепі були куски труб, які він упізнав, як свої. Крім того, потерпілий ОСОБА_6 бачив, що приблизно о 21.30 міні трактор, за кермом якого сидів ОСОБА_14 , в причепі сиділи ОСОБА_19 , його син ОСОБА_10 та третій родич, знову під`їхав до подвір`я його домоволодіння, але побачивши ОСОБА_6 , побігли. Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердила, що вона придбала у обвинуваченого ОСОБА_18 метал (труби 1х100, 1х200, швелер, приблизною вагою 500 кг) для власних потреб, який привезли ОСОБА_18 та ОСОБА_20 на тракторі, вигружав цей метал ОСОБА_18 і гроші вона віддала саме ОСОБА_18 у розмірі приблизно 2000,00 грн.

Проте, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Згідно з пред`явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_8 інкримінується, що він «достовірно знаючи, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім, переслідуючи корисливий мотив, запропонував останньому вчинити крадіжку з омшаника, що є сховищем та розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 ».

Дана обставина у судовому засіданні встановлена не була, жодного доказу на підтвердження цього факту стороною обвинувачення не надано, а тому, враховуючи вимоги ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення, що визнається судом доведеним посилання на те, що саме ОСОБА_8 запропонував своєму сину ОСОБА_26 вчинити крадіжку.

Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, а саме у втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність, будучи його батьком.

Як на докази провини ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України сторона обвинувачення посилається на:

*Характеристику з місця проживання ОСОБА_8 , відповідно до якої останній проживає разом з батьками, за час проживання зарекомендував себе соціально-небезпечною для суспільства особою, має негативний вплив на менших за віком хлопців та є загрозою для місцевих жителів. Поводиться неадекватно. За характером неврівноважений, зухвалий. агресивний брехливий, безвідповідальний. Схильний до крадіжництва та скоєння правопорушень. Носить при собі холодну зброю, на що неодноразово надходили скарги від вчителів, дітей та односельців;

*Довідку КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська», відповідно до якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на лікуванні в денному дитячому стаціонарі з 30.06.2016 року по 15.07.2016 року з діагнозом: «Легка розумова відсталість і значним поведінковим порушенням», отримує психіатричну допомогу з 19.08.2014 року з діагнозом: «Легка розумова відсталість і значним поведінковим порушенням»;

*Акт обстеження умов проживання від 29.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з яким санітарно- гігієнічні умови проживання неповнолітнього ОСОБА_8 відповідають нормам.

Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, приходить до переконання, що висунуте ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 2 ст. 304 КК України не підтверджене в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

З наведеної кримінально – правової норми слідує, що відсутність хоча б одного з елементів, які входять до складу інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення унеможливлює його притягнення до кримінально відповідальності.

Злочин, передбачений ст. 304 КК України складається з чотирьох обов`язкових елементів – суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони.

З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується тільки прямим умислом, тобто доросла особа повинна усвідомлювати, що своїми діями втягує неповнолітнього у протиправну діяльність.

Об`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 304 КК, утворює втягнення неповнолітніх у зазначені в диспозиції цієї статті види діяльності.

Втягнення неповнолітнього в таку діяльність - це певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов`язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою схилити його до участі у протиправну діяльність.

Втягнення, пов`язане з психічним впливом на неповнолітнього, може бути вчинене способом погрози, шантажу, обману, переконання, поради, обіцянки, підкупу тощо.

Втягнення за допомогою фізичного впливу - це заподіяння тілесних ушкоджень, катування, мордування та іншого насильства.

Втягнення завжди передбачає наявність причинного зв`язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії. Зазначений наслідок може досягатися за допомогою всіх видів фізичного насильства (заподіяння тілесних ушкоджень, мордування, катування тощо) і психічного впливу (погроза застосувати насильство, завдати матеріальних збитків, зганьбити в очах однолітків та товаришів, позбавити повсякденного спілкування, переконання, залякування, обман, шантаж, підкуп, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких почуттів; давання порад про місце й способи вчинення злочину або приховання його слідів; обіцянка приховати сліди злочину, забезпечити грошима, подарунками, розвагами тощо).

Отже, об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 304 КК України створюють активні дії дорослої особи, спрямовані на вплив на неповнолітнього з метою спонукання його до вчинення протиправних дій.

У даному кримінальному провадженні суд зобов`язаний встановити форму та спосіб втягнення неповнолітнього ОСОБА_8 його батьком ОСОБА_8 у протиправну діяльність, з`ясувати, які саме дії були застосовані по відношенню до неповнолітнього, якого виду був примус (фізичного або психічний), з`ясувати конкретні форми і способи втягнення у скоєння крадіжки.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, втягнув у указану неповнолітню особу у протиправну діяльність, а саме: застосовуючи психічний вплив шляхом переконання та надання порад, переконав неповнолітнього ОСОБА_8 вчинити крадіжку з омшаника, проте, жодного доказу на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

За відсутності ознак втягнення дорослі особи, які вчинили злочини в групі з неповнолітніми, несуть відповідальність за співучасть у конкретних злочинах.

Факт скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України обвинуваченим ОСОБА_8 разом із його неповнолітнім сином ОСОБА_22 у судовому засіданні встановлений, доведений стороною обвинувачення належними та допустимим доказами, проте, суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які утворюють у діях обвинуваченого ОСОБА_8 суб`єктивну та об`єктивну сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України.

Суд зазначає, що саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок довести суду поза розумним сумнівом винуватість особи, стосовно якої пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Посилаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув`язненню в будь-якій формі презумпцію невинуватості.

Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, закріплена в Конституції України відображається у ст. 17 КПК України, яка встановлює, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно з ст. ст. 91, 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, — є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Статтею 373 КПК України врегульовано, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, судом ухвалюється виправдувальний вирок.

Таким чином, враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини криімнального провадження, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, суд доходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно виправдати за ч. 2 ст. 304 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КК України у зв`язку з не доведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченими, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у лікаря – нарколога не перебуває, за психіатричною допомогою не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд приймає до уваги наявність вищенаведеної обставини, що обтяжує покарання, дані про характеристику особи обвинуваченого, враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння та його наслідків у вигляді спричинення шкоди потерпілому, враховує позицію потерпілого та доходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах санкції інкримінуємих йому статей Особливої частини Кримінального кодексу України, що на думку суду, буде необхідним та достатнім, та таким, що відповідає меті покарання.

В кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у сумі 19765,41 грн та моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. Даний цивільний позов обґрунтований тим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого був зруйнований омшаник, який є власністю потерпілого. Під час досудового розслідування потерпілому були повернуті шматки розбитих труб у вигляді брухту металу, однак він буде вимушений відновлювати зруйнований омшаник за власний кошт, що згідно з розрахунком ТОВ «Крамінбуд» складає 197765,41 грн.

Просить стягнути вказані суму з обвинуваченого.

Захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_27 суду наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем на підтвердження витрат матеріального характеру наданий дефектний акт ТОВ» «Крамінбуд» та договірна ціна, локальний кошторис та розрахунок. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ТОВ «Крамінбуд» має основний вид діяльності за кодом 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Щоб скласти дефектний акт, керівник установи має створити комісію, до складу якої необхідно включити відповідних фахівців, які можуть оцінити стан об`єкта і підтвердити, що необхідно провести поточний, капітальний ремонт чи поліпшення. Дефектний акт оформляють члени комісії, установи або посадові особи, які мають підтвердження фахового рівня і посадові інструкції яких визначають таке право. Якщо установа не має власних фахівців, то залучає відповідальних виконавців окремих видів робіт чи послуг. Дефектний акт та інші розрахунки підписані одноособово директором ТОВ «Крамінбуд» та не затверджені. Також необхідною умовою є підстава складання дефектного акту, але будь – яких документів на підтвердження у зв`язку з чим був складений дефектний акт, не надано. Крім того вартість відновлювальних робіт явно завищена, оскільки в розрахунку включені навіть кошти на покриття адміністративних витрат будівельної організації, мастильні матеріали та бензин ТОВ «Крамінбуд», хоча вартість 30 метрів чавунної труби має вартість з доставкою, так само і дошка обрізана та поліетиленова плівка у кількості 372 квадратних метрів, улаштування по фермах робочого настилу складає 100 квадратних метрів і не відомо на підставі яких документів встановлена дана площа.

Також потерпілим не доведений факт переживання моральних страждань.

Вирішуючи питання про задоволення даного цивільного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками у цьому випадку визнаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд розглядає даний цивільний позов за правилами ЦПК України, відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що обвинувачений своїми протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у вигляді пошкодження омшаника шляхом демонтування та викрадення труб, які слугували опорою для споруди. Відновлення цієї споруди безумовно потребує коштів в значно більшому розмірі, ніж встановлений розмір шкоди під час досудового розслідування (вартість металобрухту у розмірі 3566,90 грн).

Предметом доказування при вирішенні даного цивільного позову є розмір спричиненої потерпілому діями обвинуваченого шкоди. На підтвердження суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого омшаника потерпілим наданій дефектний акт, локальний кошторис, підсумкову вартість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису на будівельні роботи, на підставі яких визначена договірна вартість будівництва зимника для бджіл у сумі 197765,41 грн. Вся документація виконана ТОВ «Крамінбуд».

Дана документація є письмовими доказами.

Захисник обвинуваченого у своєму запереченні висловила незгоду з зазначеними письмовими доказами, проте всупереч вищенаведеним вимогам ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, які покладають обов`язок доказування і подання доказів на сторони, зобов`язують сторони доводити ті обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надала належних та допустимих доказів, які б могли спростувати висновки щодо вартості відновлювального ремонту омшаника.

Розпоряджаючись своїми права предмета спору на власний розсуд, з клопотанням про проведення судової експертизи з метою встановлення вартості відновлювального ремонту омшаника до суду не зверталися.

Тому, суд вважає за можливе визнати документацію, розроблену ТОВ «Крамінбуд», належними та допустимими доказами на підтвердження суми вартості відновлювальних ремонту пошкодженого омшаника.

Вирішуючи питання щодо можливості задоволення цивільного позову в частині стягнення морально шкоди, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, якої встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення відносно потерпілого, умисно завдавши йому збитки, що, на думку суду, безумовно потягло моральні страждання та переживання у ОСОБА_6 .

Відповідно до положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на положення частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши обставини справи, з`ясувавши характер та глибину пов`язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу її життя та необхідність докладання для організації додаткових зусиль, та, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню та встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Речовими доказами визнано – фрагменти металевої труби та фрагменти металевого кута вагою 530 кг.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_8 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України та виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_8 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 червня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 197765 (сто дев`яносто сім тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 41 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч ) грн. 00 коп., а всього 202765 (двісті дві тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн. 41 коп.

Речові докази - фрагменти металевої труби та фрагменти металевого кута вагою 530 кг – залишити потерпілому ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду ОСОБА_1