Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №229/8598/24 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 229/8598/24

Провадження № 2/629/156/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38392,72 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 31408,97 грн., заборгованості за простроченими відсотками – 6983,75 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн., обґрунтовуючи тим, що відповідач не виконував в повному обсязі умови договору та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, в разі неявки в судове засідання відповідача, просив винести заочне рішення.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов, не надавав.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надав, також не подав відзив на позовну заяву, тому у відповідності з вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.04.2010 підписала анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Також, відповідачем 24.11.2021 підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також Паспорт споживчого кредиту.

Банком на підставі договору надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який в подальшому було збільшено до 31370 грн. та видано кредитні картки.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч.1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Обґрунтовуючи поданий позов, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 23.10.2024 становить 38392,72 грн., яка складається з: 31408,97 грн. - заборгованість за кредитом; 6983,75 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.26,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Згідно ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження умов кредитування представником АТ КБ «ПриватБанк» надано суду копію анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» від 02.04.2010, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», а також заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг і паспорт споживчого кредиту від 24.11.2021, виписку по рахунку і розрахунок заборгованості.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують умов кредитування та наявності заборгованості у визначеній позивачем сумі.

Як слідує з матеріалів справи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» (від 02.04.2010), не містять підпису відповідача.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Як встановлено вище, заява-анкета від 02.04.2010 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у підписаній відповідачем анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року, прийнятій у справі №342/180/17-ц (провадження №14-131цс19), за результатами перегляду в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанції, ухвалених за наслідками розгляду спору у подібних правовідносин.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві відповідача, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Слід також зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, залишаючи без змін судові рішення щодо відмови у задоволенні вимог банку про стягнення боргу, Об`єднана палата відступила від цілої низки висновків Верховного Суду, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом. При цьому Об`єднана палата в постанові зазначила, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту і його підписання споживачем свідчить виключно про виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку по наданню споживачу передбаченої законом інформації та не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, бо в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті суд вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів – тіла кредиту.

А позовні вимоги банку у частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками (з 02.04.2010 по 24.11.2021 – дата підписання заяви та паспорту споживчого кредиту) не підлягають задоволенню з підстав відсутності доказів погодження між сторонами у встановленому законом порядку умов договору щодо строків, розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Як вбачається з виписки за договором б/н від 02.04.2010 за період з 02.04.2010 – 28.10.2024, усього витрат по рахунку на суму 231986,27 грн., усього надходжень по рахунку на суму 193593,55 грн. Різниця (борг) складає 38392,72 грн.

При цьому, як вбачається з виписки по картці за період за період з 02.04.2010 – 28.10.2024, наданого банком до суду, банком також здійснювалось автоматичне списання відсотків за використання кредитного ліміту, що теж враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично такою не є.

Так, загальна сума безпідставно списаних банком відсотків за період з 02.04.2010 по 24.11.2021 складає 43462,27 грн.

З наданого банком розрахунку заборгованості слідує, що станом на 23.10.2024 заборгованість за кредитом складає 38392,72 грн., із якої 31408,97 грн. – тіло кредиту, 6983,75 грн. – заборгованість за відсотками.

Тобто, ОСОБА_1 (з урахуванням внесених нею коштів, а також безпідставно стягнутих (списаних) банком відсотків) має переплату за даним кредитним договором в розмірі 5069,55 грн. (43462,27 грн. – 38392,72 грн.).

А тому тіло кредиту і відсотки є повністю погашеними ОСОБА_1 , що в даному випадку є підставою для відмови у задоволенні позову, адже домовленості про сплату відсотків за користування коштами та інших платежів (в тому числі списання заборгованості) підписана відповідачем анкета-заява від 02.04.2010 не містила.

За таких обставин, судом з наданих документів встановлено, що позичальник фактично отримані та використані кошти банку повернув, а тому підстав для стягнення з нього заявленої суми тіла кредиту, відсутні.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.12,13,76,81,89,141,223,247,259,264,265,268 ЦПК України, ст.11,14,526,527,530,610-612,1049,1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО