Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №214/11305/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11305/25

2-о/214/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого позовного провадження цивільну справу №214/11305/25 за заявою (в уточненій редакції) ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд: встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 07 квітня 1994 року, виданого відповідно до розпорядження управління Криворізького житлово-комунального господарства Криворізького міськвиконкому від 06 грудня 1993 року №С8404 - квартиру АДРЕСА_1 . Зазначене свідоцтво зареєстроване КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявниця зазначає, що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку у написанні прізвища, а саме: у графі «та членам його сім`ї» помилково зазначено « ОСОБА_6 » замість правильного « ОСОБА_6 », у зв`язку з чим просить встановити факт належності зазначеного правовстановлюючого документа відповідним особам, залишивши інші відомості без змін. Відповідно до ст.357 ЦК України частки усіх співвласників у праві спільної часткової власності на квартиру є рівними та становлять по 1/4 частці за кожним співвласником. Усі співвласники квартири є родичами та мали і/або мають зареєстроване місце проживання у зазначеній квартирі.

ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернулася до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про вчинення нотаріальної дії - видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак 20 січня 2025 року державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавцеві правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою для відмови стало виявлення розбіжностей у написанні прізвища спадкодавця у свідоцтві про смерть та у свідоцтві про право власності на зазначену квартиру, що унеможливлює ідентифікацію спадкодавця як особи, якій належить відповідний правовстановлюючий документ, та ставить під сумнів факт належності цього документа саме спадкодавцеві.

Дійсно, у свідоцтві про право власності на житло у графі «членам сім`ї» помилково вказано « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_6 » відповідно до паспортних даних діда. ОСОБА_1 зверталася до виконкому Криворізької міської ради з приводу внесення змін до правовстановлюючого документу на квартиру шляхом виправлення прізвища співвласника ОСОБА_6 , однак у цьому їй було відмовлено з посиланням на можливість усунення виявлених розбіжностей виключно у судовому порядку. Наразі мати позивача ОСОБА_1 відмовляється від спадщини після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 та не претендує на неї, тобто ОСОБА_8 фактично є єдиною спадкоємицею після смерті діда ОСОБА_6 . Зважаючи на існування обставин, що виключають можливість оформлення позасудово спадщини у вигляді 1/4 частки квартири в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , за захистом своїх прав позивач вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року заяву (в уточненій редакції) прийнято до розгляду з відкриттям окремого провадження та призначенням судового засідання у справі.

Заявник ОСОБА_1 про свою участь у судовому засіданні не заявила, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Вимоги уточненої заяви підтримала, наполягали на їх задоволенні.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_9 про свою участь у судовому засіданні не заявили.

Представник заінтересованої особи - Департаменту розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради про свою участь у судовому засіданні не заявив, будучи належним чином повідомленим про час і місце його проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18.07.1980 Саксаганським відділом РАЦС м. Кривого Рогу, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане 18.07.1980, відповідний запис №541 (а.с.9).

Від шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка під час державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_12 , зареєстрованого 21.09.2013 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 21.09.2013), змінила прізвище на « ОСОБА_13 », яке є її дійсним прізвищем згідно з паспортним документом.

ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули у спільну сумісну власність в порядку безоплатної приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,6 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 07.04.1994, виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому на підставі розпорядження від 06.12.1993 №С8404 ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

Право спільної сумісної власності на зазначену квартиру зареєстроване за ними КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ДОР в реєстровій книзі за №65п-63-63 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 19.01.2001 відділом реєстрації актів громадянського стану Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу (а.с.13).

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.

У п.1 постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України 2003 року.

Як убачається з п.п.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до прав та обов`язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. При цьому правила книги шостої Цивільного кодексу України «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята жодним зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Виходячи з того, що спадкові правовідносини виникли відносно спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк на прийняття спадщини закінчився до 01.01.2004, тому при вирішенні спору підлягають застосуванню норми ЦК УРСР 1963 року. Правова позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом у ряді постанов, зокрема, від 28.06.2022 у справі №463/4590/16-ц (провадження №61-13989св21), від 15.05.2019 у справі № 391/769/17 (провадження №61-39068св18) та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №145/797/15-ц (провадження № 14-608цс18), та є сталою.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Оскільки за життя ОСОБА_6 заповітів чи спадкових договорів не складав та у нотаріальному порядку не посвідчував (відповідно до даних в Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру від 30.12.2024 №79608704), тому спадкування належного йому за життя майна здійснюється в порядку спадкування за законом відповідно до визначеної черговості.

Згідно зі ст.529 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем, вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

У силу ст.529 ЦК УРСР ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) - заявник є спадкоємицею першої черги в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт родинних відносин між ними як між рідними донькою та батьком, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , повторно виданим 14.11.1966 (а.с.39).

Із 20.01.1983 та до моменту смерті ОСОБА_6 значився зареєстрованим та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з обліку 23.01.2001.

Заявник ОСОБА_1 згідно відповіді з адресно-довідкового органу про реєстрацію місця проживання значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.01.1983 по теперішній час (а.с.23).

30.12.2024 із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори звернулася його донька ОСОБА_1 як спадкоємиця, яка згідно зі ст.ст.548-549 ЦК УРСР фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Дослідженням матеріалів витребуваної судом копії спадкової справи після смерті ОСОБА_6 встановлено, що на підставі поданої ОСОБА_1 заяви державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори 30.12.2024 було заведено спадкову справу за №398/2024 (номер у Спадковому реєстрі 73476324), встановлено обсяг спадкового майна, місце відкриття спадщини, коло спадкоємців. 20.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.33).

Натомість, постановою від 20.01.2025 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцю ОСОБА_6 - його донці ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з виявленням розбіжностей у прізвищі спадкодавця (згідно з паспортними даними та свідоцтвом про смерть - ОСОБА_6 ) з даними, вказаними у правовстановлюючих документах на нерухоме майно - ОСОБА_6 (а.с.10).

Із приводу внесення виправлень до правовстановлюючого документу в позасудовому порядку в частині зазначення прізвища співвласника ОСОБА_6 , його донька ОСОБА_1 зверталася до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, однак отримала відповідь від 15.01.2025 за вих.№17/08/21 про відмову у внесенні таких виправлень з рекомендацією вирішення цього питання у судовому порядку на підставі п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України (а.с.43).

Розбіжності у прізвищі померлого батька заявниці між його свідоцтвом про смерть та правовстановлюючим документом ставлять під сумнів факт належності цього документа померлому та унеможливлюють безперешкодну реалізацію заявниці ОСОБА_1 усіх прав як спадкоємиці майна, зокрема прав на володіння, користування та розпорядження ним. Відтак, виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданому 07 квітня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому на підставі розпорядження від 06.12.1993 №С8404, зареєстрованому за померлим ОСОБА_6 у КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ДОР в реєстровій книзі за № 65п-63-63 (у документі зазначено як ОСОБА_6 ), обумовлює необхідність приведення цього правовстановлюючого документа у взаємовідповідність із фактичними даними.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце та час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з відповідними даними, що містяться у свідоцтві про народження або паспорті цієї особи.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п.12 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 «… суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів…».

З наданих заявником ОСОБА_1 та досліджених письмових доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що розбіжності у написанні прізвища батька заявниці - ОСОБА_6 були спричинені допущенням помилки посадовими особами КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ДОР (колишня назва - «Криворізьке бюро технічної інвентаризації») під час документування прізвища останнього у свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданому 07 квітня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому на підставі розпорядження від 06.12.1993 за №С8404, у якому його прізвище зазначено як « ОСОБА_6 ». Виявлена описка обумовлена некоректним перекладом прізвища ОСОБА_6 з російської мови «ОСОБА_6» на українську.

При цьому, з урахуванням паспортних даних спадкодавця та інших документів, що посвідчують його особу, правильним написанням його прізвища українською мовою є саме: «ОСОБА_1».

Відтак суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених вимог та встановлення факту належності померлому ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 07 квітня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому на підставі розпорядження від 06.12.1993 за №С8404, у якому спадкодавець зазначений як « ОСОБА_6 ».

Цей висновок підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами в їх сукупності, беручи до уваги, що заявниця позбавлена можливості внести зміни в документи в позасудовому порядку, що, окрім іншого, підтверджується листом Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради від 15.01.2024 за вих.№17/08/21, та має для заявниці юридичне значення, оскільки від такого встановлення залежить реалізація права на оформлення спадщини, при цьому іншого порядку встановлення таких фактів законом не передбачено. Спір про право у цій справі відсутній.

Керуючись ст.ст.2, 4-5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 263-265, 267-268, 273, 293-294, 315-319, 351-352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву (в уточненій редакції) ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 07 квітня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому на підставі розпорядження від 06.12.1993 за №С8404, зареєстрованого у КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ДОР (колишня назва - «Криворізьке бюро технічної інвентаризації») в реєстровій книзі за №65п-63-63, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за заявником.

Рішення про встановлення факту належності правовстановлюючих документів є правовою підставою для подальшої реалізації заявником своїх прав як власником майна.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Департамент розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 03364234, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1.

Рішення суду складено та підписано без проголошення 10 лютого 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко