Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №173/406/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/406/26

Номер провадження1-кп/173/98/2026

В И Р О К

іменем України

10 лютого 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046430000005 від 20.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який працює електриком в регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

ОСОБА_3 , 19.01.2026 приблизно о 19 год. 30 хв. більш точний час не встановлено, перебував у приміщенні літньої кухні на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де також в цей час перебувала потерпіла ОСОБА_4 , з якою вони перебувають у сімейних відносинах як син та мати.

Так, у вказаний день та час ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив сварку з потерпілою, під час якої у ОСОБА_3 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення останній легких тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність свої дій та розуміючи їх наслідки, наблизився до потерпілої ОСОБА_4 , яка в цей час сиділа на стільці та перебувала від ОСОБА_3 на відстані витягнутої руки, наніс останній не більше п`яти ударів кулаком своєї правої руки в обличчя, а саме у район лобної ділянки голови, та після чого коліном своєї правої ноги штовхнув потерпілу таким чином, що остання впала зі стільця на підлогу.

У результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку експерта № 96-Е від 23.01.2026, потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, крововиливу в склеру правого ока, які згідно з п.п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_5 надав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу "до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року".

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381-383, 394, 395 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1