Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №467/30/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/30/26

Провадження 1-в/467/20/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Арбузинка клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надія Роздільнянського району Одеської області, засудженого вироком Овідіопольського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 345 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивоване тим, що за період відбування покарання він характеризується позитивно, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, постійно бере участь у роботі по благоустрою приміщень виправної установи, провину у вчиненому злочині визнає та розкаюється у вчиненому.

Засуджений у судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що засуджений має 4 заохочення та 4 стягнення. Однак, порушення, за які на засудженого накладено стягнення, є злісними, що свідчить про його нестабільну поведінку. Вважав, що засуджений став на шлях виправлення, однак не довів свого виправлення.

Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

З матеріалів особової справи засудженого слідує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Овідіопольського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 345 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Раніше судимий: вироком Біляївського районного суду Одеської області за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 75 КК України до 3 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки.

Початок строку: 03.04.2024 року. Кінець строку: 03.07.2027 року.

З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 03.04.2024 року.

Під час тримання в державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до дисциплінарної відповідальності притягувався 4 рази. Стягнення на даний час погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.

Згідно характеристики на засудженого, наданої державною установою «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 19 січня 2026 року засуджений з 20.01.2025 року відбуває покарання в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» Миколаївської області. Згідно ч. 1 ст. 118 КВК України, не працевлаштований. Відповідно до ч. 5 ст. 118 КВК України, з моменту прибуття до установи і по теперішній час залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. Вказані роботи виконує в повному обсязі, постійно проявляє трудову ініціативу. За період відбування покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочувався 4 рази. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Засуджений перебуває на профілактичному обліку як «Схильний до нападу на адміністрацію та захоплення заручників».

Відповідно до довідки державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 19 січня 2026 року за вих. № 10/62 засуджений ОСОБА_4 з моменту прибуття до ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», а саме: з 20.01.2025 року по теперішній час, на постійній основі залучається до робіт з благоустрою колонії, прилеглої до неї території, поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт, допомагає Збройним силам України шляхом виготовлення сітки «мало помітної перешкоди».

Відповідно до довідки державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 19 січня 2026 року за вих. № 10/61 засуджений ОСОБА_4 з моменту прибуття до ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», а саме: з 20.01.2025 року відповідно до статті 118 частини 1 КВК України, а також згідно з рішенням комісії по працевлаштуванню засуджених працевлаштований згідно договорів цивільно-правового характеру працевлаштований робітником по виготовленню тротуарної плитки, бордюрів, водостоку згідно договору № 29 від 01.04.2025 року, у 2026 році не працевлаштований.

Протягом строку відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності: 25.04.2024 року - виявлено та вилучено заточену металеву пластину - попередження начальника СІЗО; 06.08.2024 року - виявлено та вилучено гральні карти кустарного виготовлення - догана начальника СІЗО; 15.08.2024 року - виявлено та вилучено заборонені предмети - догана начальника СІЗО; 22.08.2024 року - виявлено та вилучено заборонені предмети - догана начальника СІЗО. На даний час стягнення погашені у встановленому законом порядку.

Протягом строку відбування покарання останній заохочувався 4 рази у вигляді подяки: 07.04.2025 року за підсумками роботи у 1-у кварталі 2025 року; 07.07.2025 року за підсумками роботи у II- у кварталі 2025 року; 07.10.2025 року за підсумками роботи у III- у кварталі 2025 року; 09.01.2026 року за підсумками роботи у І-V кварталі 2025 року.

Згідно витягу з протоколу № 49 засідання комісії від 21 листопада 2025 року з розгляду матеріалів щодо застосування умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 комісією в застосуванні умовно-дострокового звільнення відмовлено як такому, що не довів свого виправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.345 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Засуджений відбув 1/2 частини строку покарання, призначеного судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано якщо засуджений за нетяжкий злочин відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, засуджений демонстрував негативну динаміку у поведінці з початку строку відбування покарання протягом року, за що чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за зберігання заборонених предметів, що є злісним порушенням порядку відбування покарання у відповідності до ст. 133 КВК України і свідчить про систематичність таких дій. Тільки з квітня 2024 року засуджений змінив свою поведінку на краще, внаслідок чого до останнього були застосовані заохочення у виді подяк, він почав виконувати роботи з благоустрою, тобто фактично протягом останнього року відбування покарання, який передував зверненню до суду про застосуванню пільги по умовно-достроковому звільненні. Окрім цього, засуджений з 22 січня 2025 року перебуває в установі на профілактичному обліку як особа, схильна до нападу на адміністрацію та взяття заручників. Вказані обставини не можуть свідчити про виправлення засудженого, оскільки позитивні зміни у поведінці та відношенні до праці повинні прослідковуватися протягом всього строку відбування покарання, а свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому вважає за можливе прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1